Постанова 4806 № 308/10922/21

Справа № 308/10922/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13.12.2022 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/717/21, за апеляційною скаргою захисника-адвоката Андрейчука О. М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.09.2021. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн судового збору. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 268752 від 08.08.2021 та постанови судді від 28.09.2021 вбачається, що 08.08.2021 о 05 год 20 хв, водій ОСОБА_1 в м. Ужгороді по вул. Гагаріна, 139, керував транспортним засобом марки «Vollkswagen» д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився під безперервну відеофіксацію на нагрудну бодікамеру № 0259,3825, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з вказаною постановою, захисник-адвокат Андрейчук О. М. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на необґрунтованість постанови, на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також дослідженим доказам. Просить скасувати постанову та постановити нову, якою закрити провадження відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Захисник посилається на порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки в матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 для проведення огляду на стан сп`яніння до медичного закладу, в якому має бути вказано виявлені у водія ознаки наркотичного сп`яніння. Відмова ОСОБА_1 була зафіксована працівниками поліції у відсутності двох -2- свідків, в той же час долучений до справи відеозапис не можна визнати належним та допустимим доказом, оскільки він не є безперервним. Підстави для зупинки водія ОСОБА_1 були необґрунтованими, оскільки номерний знак автомобіля ОСОБА_1 належним чином підсвічувався, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції. Сукупність наведених обставин, на його думку, вказують на те, що у суду не було підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Андрейчука О. М., неявка яких з врахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Андрейчук О. М. належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, а розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями захисника-адвоката Андрейчука О. М., а саме: 15.11.2021, 20.04.2022, 08.09.2022. Апеляційний суд зауважує, що переважна більшість клопотань захисника-адвоката Андрейчука О. М. про необхідність відкладення розгляду справи обґрунтовані перебуванням ОСОБА_1 на самоізоляції, відсутністю у останнього можливості бути присутнім в судовому засіданні, а також через сімейні обставини, зумовлені хворобою його близького родича, а останнє клопотання захисника-адвоката Андрейчука О. М. від 13.12.2022 обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 не може взяти участь у судовому засіданні, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю, при цьому жодного разу захисник-адвокат Андрейчук О. М., не надавав належних доказів, які б підтверджували причини його та ОСОБА_1 неявки та вказані ним у клопотаннях обставини. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисник повинні добросовісно використовувати надані процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язані демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання. Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. За своєю суттю дії, спрямовані на зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права стороною процесу, однак по суті вони направлені на деструктивність судового розгляду. Враховуючи те, що в черговому клопотанні захисника-адвоката Андрейчука О. М. про відкладення розгляду справи не доведено наявність поважних причин, які свідчать про неможливість його та ОСОБА_1 приймати участь у розгляді справи, а також з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Андейчука О. М., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП. -3- Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до пункту 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). -4- З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 08.08.2021 о 05 год 20 хв, водій ОСОБА_1 в м. Ужгороді по вул. Гагаріна, 139, керував транспортним засобом марки «Vollkswagen», д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився під безперервну відеофіксацію на нагрудну бодікамеру № 0259,3825, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні вказаного правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею першої інстанції та наведених у постанові доказів. Зокрема, вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 268752 від 08.08.2021, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми; відеозаписом, яким засвідчено факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку для визначення стану наркотичного сп`яніння; розпискою про факт залишення транспортного засобу на зберігання. Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 268752 від 08.08.2021 зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Матеріали справи не містять доказів про порушення інспектором взводу 2 роти 1 УПП в Закарпатській області Малець О. М. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 268752 від 08.08.2021 складено у відповідності до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом. З установлених апеляційним судом обставин вбачається, що ОСОБА_3 після зупинки транспортного засобу відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. При цьому апеляційний суд враховує, що згідно п. 1.2. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до ознак наркотичного сп`яніння, окрім інших, віднесено: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, тобто ті ознаки, що мали місце у випадку зупинки водія ОСОБА_1 . Враховуючи викладене у інспектора поліції були наявні всі підстави для ініціювання проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, від проходження якого правопорушник відмовився, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. -5- При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи не знайшли свого підтвердження. Доводи захисника Андрейчука О. М. в апеляційній скарзі щодо порушення працівниками поліції порядку проведення його огляду на стан сп`яніння у зв`язку з відсутністю на місці зупинки транспортного засобу свідків, апеляційний суд не приймає до уваги з огляду на таке. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16.02.2021, який набув чинності 17.03.2021, внесено зміни до КУпАП, зокрема до ст. 266 КУпАП. За приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не було залучено двох свідків, оскільки диспозицією ст. 266 КУпАП визначено, що свідки залучаються лише у випадку неможливості фіксації технічними засобами відмови водія від проходження огляду у встановленому законом порядку. Щодо доводів захисника про те, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки не є безперервним, то такі на думку апеляційного є необґрунтованими, оскільки нормами КУпАП не передбачено долучення до протоколу повністю всього безперервного відеозапису. Те, в якому обсязі надається відеозапис відносить виключно до дискреційних повноважень працівників поліції. Неодноразово суд апеляційної інстанції в справах про адміністративне правопорушення наголошував на тому, що скасування судового рішення виключно на підставі формальної констатації, зокрема за наявності технічних помилок, відсутність безперервності відеозапису, за відсутності інших підстав для скасування постанови суду жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму та істотно порушував би основні принципи правовладдя (невідворотності покарання за скоєне порушення, справедливості, рівності тощо). Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Тобто, наявні в матеріалах справи фрагменти відеозаписів та інші матеріалі справи, які узгоджується повністю зі змістом обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 268752 від 08.08.2021 є достатньою доказовою базою для належної фіксації скоєння порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а тому є допустимими і належними доказами. З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суддею першої інстанції, ОСОБА_1 обґрунтовано визнано винним у порушенні вимог, які передбачені пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та вчиненні, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, а призначене йому адміністративне стягнення таким, яке відповідає санкції вищевказаної статті - як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, і є справедливим. -6- Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. На переконання апеляційного суду є безпідставним також і посилання захисника-адвоката Андрейчука О. М. на відсутність в матеріалах справи направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки останній відмовився від проходження такого огляду. Згідно до положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, на підставі оформленого співробітниками поліції направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість, проводить огляд водія у закладі охорони здоров`я. Оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння, відсутність такого направлення в матеріалах справи, не свідчить про недотримання співробітниками поліції вимог вказаної Інструкції. Апеляційний суд зауважує, що причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не підлягають встановленню в межах даної справи, оскільки предметом доказування є саме фактичні дані щодо відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та ці відомості не впливають на висновок про винуватість цієї особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків. При цьому, апеляційний суд ураховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Разом з тим судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діяння ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення. -7- Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката Андрейчука О. М. задоволенню не підлягає. На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі захисника не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника-адвоката Андрейчука О. М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.09.2021, щодо ОСОБА_4 ,- без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя