Постанова Одеський апеляційний суд № 523/19527/21

Номер провадження: 22-ц/813/7686/22 Справа № 523/19527/21 Головуючий у першій інстанції Аліна С.С. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.12.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Колеснікова Г.Я, Сєвєрової Є.С., при секретарі - Поворозко І.Ю., переглянувши справу №523/19527/21 за поданням головного державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ільченко О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 , підтриманою представником ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2022 року у складі судді Аліної С.С., - в с т а н о в и в : У жовтні 2021 року головним державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ільченко О.В. у виконавчому провадженні №63132779 з виконання виконавчого листа №523/19732/19, виданого 2 вересня 2020 року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 46926,61 грн., подано до суду подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2022 року подання задоволено. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 2 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні подання. За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права полягає в тому, що ухилення від виконання зобов`язання не доведено, боржник сплачує на рахунок відділу державної виконавчої служби кошти на виконання рішення суду в межах наявної матеріальної можливості. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. Неподання декларації про доходи та майно не є доказом ухилення від виконання зобов`язання, оскільки не доведено вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження. Звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути крайнім заходом, який застосовується до боржника, коли державним виконавцем вже виконані всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина на свободу пересування. У відзиві на апеляційну скаргу начальник Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує законністю ухвали, наявністю невиконаного зобов`язання, ухиленням боржника від виконання рішення за рахунок належного боржнику майна та доходів; передбаченим статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» правом виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішення суду, звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до погашення заборгованості. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. Постановою №63132779 від 25 вересня 2020 року старшого державного виконавця Другого Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №523/19732/19, виданого 2 вересня 2020 року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 46926,61 грн. Зібрана державним виконавцем інформація у вересні-жовтні 2020 року вказувала на те, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником ОСОБА_1 транспортні засоби; що за даними ДФС та ПФУ боржник отримує заробітну плату у філії «Інфоксводоканал»; що відкритих рахунків в банківських установах не має; що нерухоме майно на праві власності не зареєстроване. 16 жовтня 2020 року державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, на підставі якої проводилися стягнення із заробітної плати боржника ОСОБА_1 до 6 липня 2021 року (звільнений згідно наказу №291К-3/тр від 1 липня 2021 року за згодою сторін). У жовтні 2021 року головним державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ільченко О.В. подано до суду подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом №523/19731/19, виданим 2 вересня 2020 року. Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Статтею 6 зазначеного Закону встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Так, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, коли громадянин ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Положеннями статті 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Судова практика орієнтує на те, що під ухиленням від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням, розуміються будь-які свідомі діяння (дії, бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у боржника є всі реальні можливості (наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об`єктивні обставини (непереборні сили, події тощо). Встановлено, що борг складається з пені в сумі 41926,61 грн. за прострочення сплати аліментів за період з 9 липня 2018 року по 30 листопада 2019 року та витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.; судове рішення в справі №523/19731/19 ухвалено 6 липня 2020 року; виконавчий лист видано судом 2 вересня 2020 року та звернуто стягувачем до виконання 25 вересня 2020 року. У період з грудня 2020 року по серпень 2022 року стягувачу здійснювалися щомісячні перерахування коштів через виконавчу службу; станом на 9 серпня 2022 року залишок заборгованості складав 29900,00 грн. З наявних в справі доказів не вбачається у чому саме полягає умисне ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання рішення суду. Відсутність у особи коштів, майна тощо не є свідченням ухилення від виконання зобов`язання, оскільки відсутність майна вказує на відсутність у боржника реальної можливості виконати свій обов`язок з незалежних від нього об`єктивних обставин. Саме по собі не подання боржником державному виконавцю декларації про майно та доходи не є підставою для висновку про ухилення від виконання зобов`язання, а тим паче у ситуації, що такі майно та доходи реально відсутні, не достатні, під обтяженням тощо. Системний аналіз норм чинного законодавства та прецедентної практики ЄСПЛ, фактичних обставин виконання рішення суду і вчинення ОСОБА_1 дій з метою погашення боргу дають підстави дійти висновку про наявність обставин для скасування ухвали суду, оскільки боржником частково виконані боргові зобов`язання; виконавчі дії проведені не у повному обсязі; умисних дій, спрямованих на ухилення від виконання виконавчого документу не представлено; докази того, що позбавлення права особи виїзду за межі України є виправданим та пропорційним втручанням, відсутні, таке втручання не сприятиме досягненню переслідуваної мети щодо виконання рішення суду. Оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні подання. Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 , підтриману представником Ніц Анатолієм Сергійовичем, в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2022 року скасувати. В задоволенні подання головного державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ільченко О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 15 грудня 2022 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді Г.Я.Колесніков Є.С.Сєвєрова