Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/15941/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2022 р. Справа № 440/15941/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Любчич Л.В. , П`янової Я.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2022, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/15941/21 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання бездіяльності протиправною та скасувати рішення, зобов`язати вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги , в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо ненадання ОСОБА_1 , правової допомоги за заявою від 07.06.2021 року; - скасувати рішення Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги щодо ненадання ОСОБА_1 , правової допомоги за заявою від 07.06.2021 року; - зобов`язати відповідача в повному обсязі розглянути заяву від 07.06.2021 року та призначити захисника для вчинення процесуальних дій зазначених в заяві; - стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що звернувся 07.06.2021 року із заявою до відповідача, в якій просив призначити захисника для надання правової допомоги та складання документів процесуального характеру, зокрема: до прокурора Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури та слідчого ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області адвокатських запитів та клопотань щодо отримання копій постанов слідчого ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Богуна М.В. Суд 1 інстанції дійшов неправильного висновку про те, що посилаючись на п. 15 ч.І ст. 42, п. 13 ч.І ст. 56, ст. 60 КПК України, зазначив, що вказані норми Занону не містять додаткових вимог щодо форми заяви про надання зацікавленим особам копії процесуальних документів, а тому я начебто самостійно повинен був складати правові документи, тим самим позбавивши мене права на отримання безоплатної правової допомоги відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Крім того, суд не звернув увагу, що у відповіді Відповідача № 03-14/940 від 18.06.2021 року начебто надано безоплатну первинну правову допомогу у формі «роз`яснень (консультацій)», а саме у відповіді Відповідач вказав, що позивач повинен звернутися до компетентних органів на підставі Закону України «Про звернення громадян». У ч. 9 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги. Зазначає, що у Законі України «Про звернення громадян» є відсильна норма на Закон України «Про надання правової допомоги», який є спеціальним Законом у разі звернення про надання безоплатної правової допомоги, що у свою чергу виключає, у даному випадку, застосування Закону України «Про звернення громадян», а відповідач безпідставно застосував Закон України «Про звернення громадян», в результаті чого не надав безоплатної вторинної правової допомоги у розумінні Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Відповідач не призначив адвоката, не склав правових документів (заяв, скарг, клопотань) заявою позивача, як того вимагає Закон України «Про надання правової допомоги». Посилається на п. 3.2. Рішення Конституційного суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. При цьому, у передбачених законах випадках, зокрема для захисту прав і свобод дітей, неповнолітніх батьків та для захисту від обвинувачення, відповідні державні органи, їх посадові та службові особи під час здійснення своїх повноважень зобов`язані забезпечити надання зазначеним особам необхідної правової допомоги. Відповідач, у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі позивача, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Зокрема зазначає, що Місцевий центр здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Місцевим центром заява позивача розглянута. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» Позивачу надано безоплатну первинну правову допомогу у формі роз`яснення (консультації), яке направлено листом від 18.06.2021 № 03-14/940. У заяві позивач просив призначити захисника для надання йому правової допомоги, зокрема складання адвокатських запитів, клопотань про отримання семи різних копій постанов до прокурора Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури та слідчого ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області. Визначаючись із видом правової допомоги та видом правових послуг, які належить надати ОСОБА_1 за його заявою від 07.06.2021 №П-1339, Місцевий центр виходив із того, що адвокатські запити та клопотання про отримання певної інформації та документації не є документами процесуального характеру, оскільки вимоги до них передбачені Законами України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про звернення громадян». До Місцевого центру позивач звернувся із заявою про надання правової допомоги з питань, які не стосуються здійснення його захисту в межах кримінального провадження. Також його заява не стосувалася питання складення документів процесуального характеру, оскільки складення адвокатських запитів та клопотань щодо отримання інформації не передбачено положеннями процесуального права, а передбачено положеннями матеріального права, зокрема Законами України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про звернення громадян». Для задоволення клопотання позивача про призначення йому саме захисника для надання безоплатної первинної правової допомоги Місцевий центр не мав підстав, оскільки ст. 9 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено перелік суб`єктів надання безоплатної первинної правової допомоги. У згаданому переліку не містяться адвокати, на відміну від статті 15 цього ж Закону, яка визначає перелік суб`єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги. Оскільки суб`єктом надання безоплатної первинної правової допомоги є Місцевий центр в особі його працівників, а не адвокати, саме працівниками і було підготовлено у письмовій формі та викладено у відповіді від 18.06.2021 № 03-14/940 роз`яснення з питань, порушених Позивачем у його зверненні. Законом не передбачено прийняття рішення про надання безоплатної первинної правової допомоги. Тому наказ про надання безоплатної первинної правової допомоги не видавався. Місцевим центром заяву ОСОБА_1 розглянуто належним чином, у межах наданих повноважень, з урахуванням вимог діючого законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є засудженим до покарання у вигляді довічного позбавлення волі та з 24 травня 2015 року відбуває покарання в ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)", що підтверджується довідкою по особовій справі. ОСОБА_1 через ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" (лист вих. №П-1339 від 07 червня 2021 року) направив до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги заяву від 07 червня 2021 року (вх.№1000/01-24 від 10 червня 2021 року), в якій просив призначити захисника для надання правової допомоги та складання документів процесуального характеру, зокрема: до прокурора Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури та слідчого ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області адвокатських запитів та клопотань щодо отримання семи різних копій постанов слідчого ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Богуна М.В. від 21.04.2021 про відмову у задоволенні клопотань від 30.03.2021, 31.03.2021, 01.04.2021 про проведення слідчих (розшукових) і інших процесуальних дій у кримінальному провадженні №62020000000000987, в рамках к/с № 04580007. Листом Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №03-14/940 від 18 червня 2021 року повідомлено ОСОБА_1 на його заява від 07 червня 2021 року №П-1339 про те, що у відповідь на його заяву надається безоплатна первинна правова допомога як вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права та свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Проаналізувавши його заяву, йому роз`яснюється, що ОСОБА_1 необхідно звернутися із заявою безпосередньо до органу який, на думку позивача, володіє потрібною позивачу інформацією. Адвокат Літвінова-Бородіна Н.В. звернулася до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із адвокатським запитом №12 від 20.09 2021 року (вх.№1563/01-24 від 21 вересня 2021 року) про надання інформації чи була надана ОСОБА_1 відповідь з відмовою у наданні правової допомоги згідно його заяви №П-1339 від 07 червня 2021 року. Листом Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №01-24/1480 від 24 вересня 2021 року повідомлено ОСОБА_2 на її адвокатський запит №12 від 20.09 2021 року про те, що у відповідь на заяву №П-1339 від 07 червня 2021 року ОСОБА_1 надано безоплатну первинну правову допомогу. Не погоджуючись з зазначеним діями відповідача, вважаючи, що Центр допустив бездіяльність щодо нерозгляду заяви №П-1339 від 07 червня 2021 року, позивач звернувся до суду з позовом. Відмовляючи у позовних вимогах, суд першої інстанції виходив з не обґрунтованості позовних вимог та доведеності відповідачем правомірності вчинених дій щодо розгляду заяви №П-1339 від 07 червня 2021 року, оскільки позивачу надано безоплатну первинну правову допомогу за його заявою у формі роз`яснення (консультації) порядку звернення щодо отримання інформації щодо ОСОБА_1 поданого до компетентного органу, копія процесуального рішення у кримінальному провадженні учасником якого є позивач, необхідно звернутися із заявою безпосередньо до органу який, на думку ОСОБА_1 , володіє потрібною позивачу інформацією, яка стосується позивача, вказавши своє прізвище, ім`я та по батькові, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є, загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, який позивач бажав отримати та поставити підпис і дату за умови подання запиту у письмовій формі. В інший частині чинне законодавство не передбачає будь-яких інших вимог щодо форми і змісту звернення, яке стосується отримання інформації. Позовні вимоги про зобов`язання відповідача розглянути заяву вих. №П-1339 від 07 червня 2021 року та забезпечити надання правової допомоги у частині призначення захисника для складення документів процесуального характеру та про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн є похідними від попередньої (основної) позовної вимоги. За відсутності підстав для задоволення основної позовної вимоги, відсутні й підстави для задоволення похідних вимог про зобов`язання вчинити певні дії та про стягнення моральної шкоди. Судова колегія погоджується з таким висновком суду з урахуванням наступного. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначено у Законі України "Про безоплатну правову допомогу" від 02 червня 2011 року №3460-VI (далі - Закон № 3460-VI). Відповідно до статті 1 Закону №3460-VI передбачено, що безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел; правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації. Згідно із статтею 3 Закону №3460-VI право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом. У відповідності до положень статті 7 Закону №3460-VI безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) надання правової інформації; 2) надання консультацій і роз`яснень з правових питань; 3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); 3-1) надання консультацій, роз`яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення - власників земельних ділянок; 4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації. Статтею 8 Закону №3460-VI встановлено, що право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та цим Законом мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України. Частинами першою, четвертою, п`ятою та восьмою статті 10 Закону №3460-VI передбачено, що звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 7 цього Закону, надсилаються або подаються особами, які досягли повноліття, безпосередньо до центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі письмового звернення осіб про надання будь-якого з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 7 цього Закону, з питань, що віднесені до їх повноважень, зобов`язані надати такі послуги протягом 30 календарних днів з дня надходження звернення. Якщо у зверненні особи міститься лише прохання про надання відповідної правової інформації, така правова допомога надається не пізніше п`ятнадцятиденного терміну з дня отримання звернення. Якщо під час розгляду звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги встановлено, що особа потребує надання безоплатної вторинної правової допомоги, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який розглядає звернення, зобов`язаний роз`яснити особі або її законному представникові порядок подання звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги. Частиною другою статті 13 Закону №3460-VI визначено, що безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру. Пунктом 7 частини першої статті 14 Закону №3460-VI передбачено, що право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону. Статтею 15 Закону №3460-VI передбачено, що суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. У відповідності до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 16 Закону №3460-VI Міністерство юстиції України утворює регіональні (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) та місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають власні бланки, печатку із своїм найменуванням. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання всіх видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону. Повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України. Згідно із пунктами 1, 2 та 5 частини першої статті 17 Закону №3460-VI Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги; забезпечує складення процесуальних документів за зверненням суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу; забезпечує здійснення представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами. Порядок розгляду звернення особи про надання безоплатної вторинної правової допомоги визначений статтею 19 Закону №3460-VI, частинами першої, третьої та четвертої якої передбачено, що у разі звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги. Якщо особа належить до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги і письмово повідомляє про це особу або її законного представника, а також суд, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи. Якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз`ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги. Відповідно до частини першої статті 20 Закону №3460-VI особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону; 2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу; 3) вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними; 4) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання; 5) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги. Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що право на отримання безоплатної правничої допомоги гарантовано Конституцією України, а зміст і порядок реалізації такого права визначено у Законі України "Про безоплатну правову допомогу" від 02 червня 2011 року №3460-VI. Перелік категорій осіб, які мають гарантоване право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги окреслено у частині першій статті 14 Закону №3460-VI, до яких, зокрема, належать особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі. При цьому у разі звернення особи, яка засуджена до покарання у вигляді позбавлення волі, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги (на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу") і письмово повідомляє про це особу або її законного представника, а також суд, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи. Якщо ж особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз`ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги. Порядок надання безоплатної правової допомоги працівниками місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який затверджений наказом Координаційного центру з надання правової допомоги № 2 від 28 січня 2019 року (далі - Порядок №2), визначає основні характеристики моделі гарантованого державою надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги, передбачені законодавством, працівниками місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центри). Пунктом 2 Порядку №2 встановлено, що під час надання безоплатної первинної правової допомоги (далі - БППД) працівник центру, зокрема: 2) з`ясовує суть питання клієнта та у разі необхідності пропонує клієнту надати центру для ознайомлення документи, на яких ґрунтується звернення, сканує їх та вносить до КІАС. Під час надання БППД працівник центру використовує копії документів, наданих клієнтом; 5) визначає вид БППД: надання правової інформації; надання консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації; 6) з`ясовує, у якій формі та у який спосіб клієнту зручно отримати БППД (усно або письмово), за необхідності узгоджує з клієнтом час для надання правової послуги; 7) після використання матеріалів довідково-інформаційної платформи правових консультацій "WikiLegalAid", аналізу актів законодавства, судової практики тощо надає клієнтові: актуальну та повну правову інформацію, консультацію або роз`яснення; складений документ непроцесуального характеру; інформацію, консультації та роз`яснення у простій, доступній і зрозумілій формі; 8) консультації/роз`яснення з правових питань надає клієнту у письмовій формі протягом 10 днів з моменту звернення та дотримується такої структури: суть питання, з яким звертається клієнт; посилання на акти законодавства; судову практику (аналіз практики та узагальнення органів судової влади у разі їх наявності); роз`яснення уповноважених державних органів (за необхідності); зразки документів, цивільно-правових договорів тощо (за необхідності); пропозиції щодо можливих варіантів вирішення питання, з яким звернувся клієнт, у тому числі альтернативних способів (за наявності); висновок/рекомендацію для вирішення правового питання. Документи, зазначені в абзацах 3 - 5 цього підпункту мають містити вихідні реквізити (дата та номер). Зазначена консультація підписується працівником центру, який її складав, та реєструється в установленому порядку. Відповідно до положень пункту 3 вказаного Порядку №2 під час надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - БВПД) працівник центру: 1) надає БВПД в межах повноважень, визначених наказом центру про уповноваження працівника центру для надання такої допомоги (далі - наказ), а також звернення клієнта про надання БВПД, на підставі якого центром прийнято рішення про надання БВПД; 2) не пізніше п`яти робочих днів після прийняття наказу проводить перше конфіденційне побачення з клієнтом, з`ясовує обставини справи, отримує від нього інформацію, що має правове значення, ознайомлюється з наявними у клієнта документами. У разі необхідності отримання інформації чи документів, що можуть бути надані виключно клієнтом, повідомляє про це клієнта та роз`яснює неможливість подальшого надання БВПД без наданих клієнтом інформації чи документів. 3) після вивчення обставин справи переконується у наявності фактичних і правових підстав щодо вирішення питання, з яким звернувся клієнт до центру, та повідомляє клієнту, який орієнтовний час і обсяг роботи необхідний для надання БВПД та які можливі правові наслідки у разі досягнення результату, що бажає клієнт. При цьому не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання наказу та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих сподівань, а також уявлення, що працівник центру може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх обов`язків. За результатами обговорення з клієнтом узгоджує правову позицію у справі та оформляє протокол узгодження правових питань, примірна форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; 4) пропонує клієнту надати довіреність із визначеним обсягом повноважень; 5) у разі встановлення, що законний представник діє всупереч інтересам недієздатного, обмежено дієздатного, малолітнього, неповнолітнього клієнта, якого він представляє, вживає всіх доступних йому заходів для захисту законних прав та інтересів клієнта, зокрема повідомляє органи опіки та піклування, правоохоронні органи; 6) у разі настання обставин, що передбачають припинення або унеможливлюють надання БВПД, та/або з`ясується, що у справі наявний конфлікт інтересів, негайно письмово інформує керівника центру та клієнта; 7) якщо клієнт повідомив про бажання відмовитись від надання йому БВПД, інформує клієнта про можливі правові наслідки, у тому числі передбачені пунктом 4 частини першої статті 20 Закону України "Про безоплатну правову допомогу"; 8) дотримується встановлених законом процесуальних строків під час надання БВПД; 9) інформує клієнта про стан розгляду справи та погоджує з ним процесуальні дії, вчинення/невчинення яких може вплинути на результат розгляду справи; 10) після припинення надання БВПД повертає клієнту отримані від нього документи (копії документів); 11) формує досьє клієнта згідно з орієнтовним переліком за примірною формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; 12) якщо інформації, яку надав клієнт, недостатньо для з`ясування всіх обставин справи, вживає можливі заходи для отримання такої інформації, збирає відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку; 13) у разі складання документів процесуального характеру, зобов`язаний до подання таких документів до суду ознайомити клієнта з їх змістом, про що робиться відмітка на копії документа, що зберігається в досьє. Якщо клієнт: не згоден зі змістом чи формою документа процесуального характеру, складеного працівником центру, правовою позицією, викладеною у ньому, працівник центру відображає зауваження клієнта на копії документа, що зберігається в досьє; наполягає на внесенні змін до складеного працівником центру документа процесуального характеру, такі зміни вносяться з одночасним письмовим роз`ясненням про можливі правові наслідки, що засвідчується підписом клієнта. За відсутності можливості оформити зазначене узгодження робить відповідну відмітку на копії документа процесуального характеру, що зберігається в досьє; 14) у разі необхідності та за наявності правових підстав після узгодження з клієнтом подає клопотання/заяву про забезпечення доказів або забезпечення позову; 15) якщо звернення клієнта стосується складення процесуального документа без представництва в суді, має роз`яснити порядок подання такого документа, наслідки розгляду, процесуальні права та обов`язки клієнта; 16) у разі пропущення процесуальних строків та за наявності підстав, передбачених законодавством, готує і заявляє клопотання про поновлення процесуальних строків; 17) за наявності правових підстав під час подання позовної заяви до суду готує обґрунтоване клопотання про відстрочення/розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення клієнта від їх сплати; 18) у разі, якщо судове провадження розпочато, для формування правової позиції, ознайомлення зі значним обсягом матеріалів та в інших необхідних випадках готує для клієнта клопотання про відкладення розгляду справи/оголошення перерви, ознайомлюється з матеріалами справи; 19) якщо представляє інтереси відповідача, за наявності правових підстав та виходячи з виробленої правової позиції, подає відзив, заперечення, а за необхідності - зустрічний позов; 20) з урахуванням узгодженої з клієнтом правової позиції в межах повноважень, наданих йому клієнтом, бере участь в судових засіданнях у судах всіх інстанцій; 21) у разі необхідності заперечує проти задоволення судом вимог, заяв та клопотань інших учасників процесу, що суперечать законним інтересам клієнта, висловлює власні доводи, міркування та заперечення по суті справи, виходячи з узгодженої з клієнтом правової позиції; 23) подає докази разом із поданням позовної заяви / відзиву / письмових пояснень третьої особи. З урахуванням узгодженої з клієнтом правової позиції готує і подає заперечення проти задоволення судом клопотань іншої сторони про долучення до матеріалів судової справи доказів після встановленого законом строку; 24) під час судового розгляду бере участь у дослідженні доказів, за необхідності подає усні й письмові клопотання, пояснення, заявляє відводи та подає клопотання про залучення учасників процесу, які повинні бути залучені до справи, бере участь у допитах, судових дебатах, інших процесуальних діях; 25) якщо для обгрунтування позиції сторони у справі необхідне проведення експертизи, повідомляє про це клієнта та роз`яснює порядок і наслідки її призначення. Інформує клієнта, що витрати на оплату виконаної експертом роботи, компенсацію витрат, пов`язаних з проведенням експертизи і викликом до суду експерта, покладаються на сторону, яка заявила клопотання про проведення експертизи. У разі отримання згоди клієнта на проведення такої дії заявляє клопотання про призначення експертизи та використовує всі права, надані процесуальним законодавством, реалізація яких може вплинути на її результати; 26) інформує керівника центру про необхідність залучення перекладача/сурдоперекладача у разі, якщо клієнт не володіє державною мовою та/або є глухим, німим або глухонімим; 27) завчасно належним чином повідомляє суд та клієнта про неможливість прибуття в судове засідання; 28) за наявності правових підстав, роз`яснює клієнту можливість укладення мирової угоди у цивільній справі, її умови, порядок та наслідки її укладення. Роз`яснює клієнту можливість примирення сторін, умови, порядок та наслідки примирення; 29) у разі незгоди клієнта з рішенням суду роз`яснює клієнтові порядок і наслідки подання відповідної апеляційної скарги/заяви. Після узгодження правової позиції складає та подає апеляційну скаргу, а також здійснює представництво інтересів клієнта під час її розгляду в суді. У разі якщо працівник центру вважає за необхідне оскаржити/переглянути судове рішення, а клієнт заперечує проти цього, працівник центру оформлює письмову відмову клієнта від пропонованого оскарження/перегляду; 30) у разі якщо клієнт безпідставно наполягає на оскарженні / перегляді судового рішення працівник центру пропонує клієнту узгодити правову позицію, та в протоколі узгодження правових питань зазначає про можливі наслідки подання апеляційної скарги; 31) під час оскарження рішення суду в адміністративній справі (за необхідності) подає письмове клопотання про розгляд справи за участю клієнта; 32) протягом 7 робочих днів після завершення відповідної стадії судового процесу, а у разі невідкриття провадження по справі з моменту завершення надання БВПД, формує звіт про надання такої допомоги, примірна форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку, подає його на затвердження начальнику відділу та на погодження керівнику центру. Звіт надається клієнту за його вимогою. Колегія суддів зазначає, що надання правової допомоги із складення документів процесуального характеру відноситься до безоплатної вторинної правової допомоги, а складення документів непроцесуального характеру належить до безоплатної первинної правової допомоги. Як встановлено судовим розглядом та вбачається з матеріалів справи, що оскільки ОСОБА_1 є засудженим до покарання у вигляді довічного позбавлення волі та з 24 травня 2015 року відбуває покарання в Полтавській установі виконання покарань (№23), то останній має право на отримання безоплатної первинної правової допомоги, а також на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Позивач через ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" направив до Центру заяву №П-1339 від 07 червня 2021 року, в якій просив призначити захисника для надання правової допомоги та складання документів процесуального характеру, зокрема: до прокурора Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури та слідчого ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області адвокатських запитів та клопотань щодо отримання семи різних копій постанов слідчого ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Богуна М.В. від 21.04.2021 про відмову у задоволенні клопотань від 30.03.2021, 31.03.2021, 01.04.2021 про проведення слідчих (розшукових) і інших процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62020000000000987, в рамках к/с № 04580007. Судова колегія вказує, що відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Згідно із ч. 1 ст. 20 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. У відповідності до частини п`ятої статті 22 КПК України передбачено, що захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Згідно із частиною першою статті 45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію). За визначеннями, встановленими статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI /далі Закон № 5076-VI/, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Частиною першою статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Пунктами 1 та 4 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку. З аналізу вищевикладеного слідує, що захисником призначається адвокат для надання такого виду вторинної правової допомоги як захист у межах здійснення кримінального провадження, в тому числі щодо складення документів процесуального характеру. Матеріалами справи підтверджено, що листом Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №03-14/940 від 18 червня 2021 року повідомлено ОСОБА_1 на його заява від 07 червня 2021 року №П-1339 про те, що у відповідь на його заяву надається безоплатна первинна правова допомога як вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права та свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Проаналізувавши його заяву, йому роз`яснюється, що ОСОБА_1 необхідно звернутися із заявою безпосередньо до органу який, на думку позивача, володіє потрібною позивачу інформацією. Крім того, судова колегія зазначає, що наказами Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №№ 949, 950, 951, 952, 953, 954, 955, 956, 957, 958, 959, 960, 961, 962, 963 від 18.06.2021 «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги О.А. Пальку» відповідно до пункту 1 частини першої статті 17, частини третьої статті 19 закону України «Про безоплатну правову допомогу» та на підставі заяв ОСОБА_1 від 07.06.2021 року (вх. №989/01-24 від 10.06.2021), (вх. №991/01-24 від 10.06.2021), (вх. №992/01-24 від 10.06.2021), (вх. №990/01-24 від 10.06.2021), (вх. №999/01-24 від 10.06.2021, вх. №1001/01-24 від 10.06.2021), (вх. №986/01-24 від 10.06.2021, вх. №987/01-24 від 10.06.2021, вх. №988/01-24 від 10.06.2021), (вх. №981/01-24 від 10.06.2021, (вх. №982/01-24 від 10.06.2021, вх. №983/01-24 від 10.06.2021), (вх. №984/01-24 від 10.06.2021), (вх. №985/01-24 від 10.06.2021), (вх. №1002/01-24 від 10.06.2021, вх. №1003/01-24 від 10.06.2021), (вх. №1004/01-24 від 10.06.2021), (вх. №993/01-24 від 10.06.2021, вх. №994/01-24 від 10.06.2021), (вх. №995/01-24 від 10.06.2021, вх. №997/01-24 від 10.06.2021), (вх. №998/01-24 від 10.06.2021), (вх. №996/01-24 від 10.06.2021) у відповідній послідовності вказаним наказам, ОСОБА_1 надавалась безоплатна вторинна правова допомога. Вказані накази є додатком до листа Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №03-14/940 від 18 червня 2021 року яким повідомлено ОСОБА_1 про розгляд його заяви від 07 червня 2021 року №П-1339. З урахуванням встановлених по справі обставин, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідачем допущено бездіяльність щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від від 07 червня 2021 року №П-1339 у частині призначення захисника для складання процесуальних документів, що призвела до позбавлення позивача права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Суд зауважує, що питання, стосовно яких позивач просив надати правову допомогу у заяві від 07 червня 2021 року №П-1339, щодо призначення захисника для надання правової допомоги та складання документів процесуального характеру, зокрема: до прокурора Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури та слідчого ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області адвокатських запитів та клопотань щодо отримання семи різних копій постанов слідчого ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Богуна М.В. від 21.04.2021 про відмову у задоволенні клопотань від 30.03.2021, 31.03.2021, 01.04.2021 про проведення слідчих (розшукових) і інших процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62020000000000987, в рамках к/с №04580007 відповідно до п. 15 ч.1 ст. 42, п. 13 ч.1 ст. 56, ст. 60 КПК України не містять додаткових вимог щодо форми заяви про надання зацікавленим особам копії процесуальних документів. Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, аналізуючи наведені норми права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки позивачу надано безоплатну первинну правову допомогу за його заявою у формі роз`яснення (консультації) порядку звернення щодо отримання інформації щодо ОСОБА_1 поданого до компетентного органу, копія процесуального рішення у кримінальному провадженні учасником якого є позивач, необхідно звернутися із заявою безпосередньо до органу який, на думку ОСОБА_1 , володіє потрібною позивачу інформацією, яка стосується позивача, вказавши своє прізвище, ім`я та по батькові, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є, загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, який позивач бажав отримати та поставити підпис і дату за умови подання запиту у письмовій формі. В інший частині чинне законодавство не передбачає будь-яких інших вимог щодо форми і змісту звернення, яке стосується отримання інформації. На підставі того, що решта позовних вимог є похідними від попередньої (основної) позовної вимоги, яка відповідно до висновків суду не підлягає задоволенню, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для їх задоволення. Решта тверджень та посилань в апеляційній скарзі не впливають на висновки суду. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому підстав для скасування судового рішення суд апеляційної інстанції не вбачає. Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 по справі №440/15941/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич Я.В. П`янова