Постанова 4850 № 200/2843/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2022 року справа №200/2843/22 м.Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Міронової Г.М., Казначеєва Е.Г., секретар судового засідання Меркулова К.С., за участю представника позивача Яковлєва А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дирекція адміністративних будівель» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі № 200/2843/22 (головуючий І інстанції Христофоров А.Б., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дирекція адміністративних будівель» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дії, стягнення боргу з бюджетного відшкодування,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дирекція адміністративних будівель» (далі ТОВ «Дирекція адміністративних будівель», позивач) 16.02.2022 року звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі відповідач 2), в якому просило визнати протиправними дії Головного управління ДПС України у Донецькій області з відмови у праві на отримання бюджетного відшкодування в сумі 2 527 215, що утворилась станом на серпень 2015 року; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в сумі 2 527 215 грн., що утворилась станом на серпень 2015 року та пені у розмірі 138 422,14 грн. Ухвалою суду від 21.02.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору на суму 22329,00 грн. (а.с. 31-32). Ухвалою суду від 17.06.2022 року продовжено ТОВ «Дирекція адміністративних будівель» встановлений судом строк усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме для надання суду шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору на суму 22329 грн. (а.с. 55). На виконання вимог ухвали суду від 17.06.2022 року позивачем сплачено судовий збір (а.с. 43). Ухвалою суду від 04.07.2022 року продовжено ТОВ «Дирекція адміністративних будівель» встановлений судом строк усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме: для надання суду нового тексту позовної заяви із скорегованим змістом позовних вимог/учасників справи (а.с. 51-52). Позивач на виконання ухвали суду від 04.07.2022 року надав заяву про усунення недоліків, до якого додано уточнену позовну заяву, в якій позивач зазначив, що строк звернення до суду з даним позовом позивачем не порушено, оскільки про своє порушене право позивач дізнався лише 20.08.2021 року після отримання листа податкового органу від 13.08.2021 року. Як на підставу пропуску вказав, що місцем знаходження документів щодо підприємницької діяльності позивача є окупована територія, на якій триває збройний конфлікт, а тому у позивача були перешкоди звернення до суду в більш стислі строки, які від нього не залежали; просив поновити строки звернення до суду з позовом (а.с. 55-64). Ухвалою суду першої інстанції від 21.07.2022 року у задоволенні клопотання представника ТОВ «Дирекція адміністративних будівель» про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено; повернуто позовну заяву заявнику згідно ч. 2 ст. 123 КАС України (а.с. 76-78). Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права. Вважає, що строк звернення з позовом до суду з цим позовом не пропущено, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався 20.08.2021 року з листа податкового органу, з позовом до суду звернувся в лютому 2022 року. Місцем знаходження документів щодо підприємницької діяльності позивача є окупована територія, на якій триває збройний конфлікт, а тому у позивача були перешкоди звернення до суду в більш стислі строки, які від нього не залежали. Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги. Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив доводи апеляційної скарги і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. За ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України). Строки звернення до суду з цим позовом встановлено Податковим кодексом України, в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин між сторонами. За п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Згідно пп. 14.1.18. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. За п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, зокрема, або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 ПК України). Таким чином, законодавець визначив момент виникнення права платника податку на отримання суми бюджетного відшкодування, та пов`язує його із поданням декларації за відповідний податковий період разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування. За змістом позову позивачем до податкового органу остання податкова звітність з ПДВ подана за серпень 2015 року, в якій від`ємне значення ПДВ у сумі 2 527 215 грн. було задекларовано до зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Отже, саме з цього часу у позивача повинно виникнути право на бюджетне відшкодування суми ПДВ. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. При цьому, право платника податків на стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ та нарахованої пені повинно бути реальним і забезпечуватись практичною можливістю, в тому числі, шляхом звернення до суду. За правовою позицією Верховного Суду у складі суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №822/553/17 від 14 березня 2019 року, № 810/1506/17 від 2 лютого 2021 року позовна вимога про стягнення бюджетного відшкодування та стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів. Суд зазначає, що позивач, не отримавши бюджетного відшкодування ПДВ до 23.06.2021 року (дата звернення із заявою щодо повернення від`ємного значення на додану вартість в сумі 2527215, 00 грн. до податкового органу) протягом більш ніж шести років не вчинив жодної дії щодо відновлення свого права на отримання бюджетного відшкодування. Жодного доказу щодо здійснення будь-яких дій по відновленню втрачених в наслідок військового захоплення документів підприємницької діяльності ТОВ «Дирекція адміністративних будівель», суду представником позивача не надано. Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що документи підприємницької діяльності знаходяться на окупованій території і наявність збройного конфлікту перешкоджало своєчасному зверненню до суду, як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду, адже протягом більше шести років (на думку суду достатній час) позивачем не вчинялися будь - які дії, спрямовані на перереєстрацію підприємства на підконтрольній території України та дії, спрямовані на відновлення первинних документів податкового і бухгалтерського обліку, як то передбачено п. 44.5 ст. 44 ПК України. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання неповажними обставини, вказані позивачем у клопотанні. За ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України). Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні. Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 195, 241, 250, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дирекція адміністративних будівель» - залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі № 200/2843/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дирекція адміністративних будівель» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дії, стягнення боргу з бюджетного відшкодування - залишити без змін. Повний текст постанови складений 14 грудня 2022 року. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді Г.М. Міронова Е.Г. Казначеєв