Постанова 4850 № 200/304/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2022 року справа №200/304/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В. , Міронової Г. М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 р. у справі № 200/304/22 (головуючий І інстанції Бєломєстнов О.Ю. ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач, ГУПФУ), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії № 914220183490 від 21.12.2021 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з дати звернення 20.12.2021 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд: -визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914220183490 від 21.12.2021 року про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком; -зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.12.2021 року про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": із включенням до пільгового стажу періодів роботи з 02.12.1999 року по 31.01.2000 року в ДХК Добропіллявугілля ДВАТ Шахта Новодонецька учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті та гірником підземним з повним робочим днем у шахті; з 06.04.2004 року по 07.04.2004 року в ДП Добропіллявугілля ВП Шахта Білозерська гірником очисного забою підземний з повним робочим днем у шахті; із зарахуванням періоду перебування на інвалідності від професійного захворювання у кількості 06 років 01 місяць 19 днів; та з урахуванням висновків суду. -стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 397 грн. 00 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що записи у трудовій книжці позивача про його роботу у спірний період не підтверджують стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці і подання уточнюючої довідки в такому випадку є обов`язковим. Позивач звернувся до управління із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Довідки уточнюючі пільговий характер роботи за періоди роботи з 02.12.1999 року по 31.01.2000 року, з 06.04.2004 року по 07.04.2004, позивачем не надавались. Отже управління не мало достатніх підстав для зарахування до пільгового стажу вищевказаного періоду роботи позивача. Відповідно до наданих документів пільговий стаж позивача складає 24 роки 02 місяці 19 днів, що менше ніж передбачено ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме 25 років. Таким чином, управління вважає, що рішення суду є винесеним с порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, а отже, рішення управління від 21.12.2021 №914220183490 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи з 28.10.2015 року у зв`язку з професійним захворюванням. Згідно Форми РС-право, датою призначення позивачу пенсії по інвалідності є 28.10.2015 року. Позивач 20.12.2021 року звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058). До заяви були додані наступні документи: трудова книжка НОМЕР_1 від 30.05.2000 року, військовий квиток НОМЕР_2 , паспорт та довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру. Рішенням № 914220183490 від 21.12.2021 року позивачу було відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років. Пільговий стаж ОСОБА_1 визначений як 24 роки 02 місяці 19 днів (15 років 08 місяців 04 дні пільгового стажу + 02 роки 06 місяців за кратність провідних професій + 06 років 15 днів період перебування на інвалідності від профзахворювання). У трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 30.05.2000 року наявні наступні записи щодо періодів роботи останнього: з 10.11.1999 року по 23.12.1999 року в ДХК Добропіллявугілля ДВАТ Шахта Новодонецька учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті; з 24.12.1999 року по 31.10.2000 року в ДХК Добропіллявугілля ДВАТ Шахта Новодонецька гірником підземним з повним робочим днем у шахті; з 01.11.2000 року по 03.12.2000 року в ДХК Добропіллявугілля ДВАТ Шахта Новодонецька учнем гірника очисного забою підземного з повним робочим днем у шахті; з 04.12.2000 року по 22.04.2001 року в ДХК Добропіллявугілля ДВАТ Шахта Новодонецька гірником підземним з повним робочим днем у шахті; з 23.04.2001 року по 13.11.2001 року в ДХК Добропіллявугілля ДВАТ Шахта Новодонецька гірником очисного забою підземний з повним робочим днем у шахті; з 14.11.2001 року по 27.01.2002 року в ДХК Добропіллявугілля ДВАТ Шахта Піонер гірником підземним з повним робочим днем у шахті; з 28.01.2002 року по 30.11.2002 року в ДХК Добропіллявугілля ДВАТ Шахта Піонер гірником очисного забою підземний з повним робочим днем у шахті; з 01.12.2002 року по 13.01.2003 року в ДХК Добропіллявугілля ДВАТ Шахта Піонер гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті; з 14.01.2003 року по 16.12.2003 року в ДХК Добропіллявугілля ДВАТ Шахта Піонер гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті; з 17.12.2003 року по 18.02.2004 року в ДП Добропіллявугілля ВП Шахта Піонер гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті; з 06.04.2004 року по 03.08.2012 року в ДП Добропіллявугілля ВП Шахта Білозерська гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті; з 05.08.2012 року по 21.10.2012 року в ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля ВСП Шахтоуправління Білозерське гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті; з 22.10.2012 року по 03.11.2014 року в ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля ВСП Шахтоуправління Білозерське машиністом гірничих виїмкових машин підземним на видобувній дільниці з повним робочим днем у шахті; з 04.11.2014 року по 01.11.2015 року в ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля ВСП Шахтоуправління Білозерське машиністом гірничих виїмкових машин підземним на видобувній дільниці з повним робочим днем у шахті. Відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №1 не зараховано періоди роботи: з 02.12.1999 року по 31.01.2000 року в ДХК Добропіллявугілля ДВАТ Шахта Новодонецька учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті та гірником підземним з повним робочим днем у шахті; з 06.04.2004 року по 07.04.2004 року в ДП Добропіллявугілля ВП Шахта Білозерська гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV (в редакції на час звернення з заявою про переведення на пенсію по інвалідності) передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті. За частиною 1 статті 14 Закону № 1788-XII, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. Постановою Кабінету міністрів України від 31 березня 1994 року №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років. Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років. Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі Порядок № 637). Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку). Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5) У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17. Отже, зазначеним Порядком передбачено підтвердження спеціального трудового стажу також уточнюючою довідкою сам у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Професії (посади) позивача, за якими він працював у спірні періоди, відносяться до відповідного Списку чинного на період його роботи, що не заперечувалось відповідачем. Матеріали справи свідчать, що відповідний стаж роботи позивача на посадах передбаченим Списком з повним робочим днем, підтверджується записами в трудовій книжці. Досліджуючи матеріали справи суд встановив, що записи у трудовій книжці проведено у відповідності та з дотриманням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а також місять всю необхідну інформацію про характер виконуваною позивачем роботи. Отже, трудова книжка позивача містить відповідні записи про роботу позивача. Таки чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують роботу позивача. Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення. Аналогічна правова позиція міститься у п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18). Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей. Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до стажу роботи (пільгового) та переведенні на пенсію на підставі ч.3 ст.114 Закону № 1058, оскільки позивач має необхідний стаж роботи. Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Щодо позовних вимог в частині зарахування періоду перебування на інвалідності від професійного захворювання у кількості 06 років 01 місяць 19 днів, суд зазначає, що відповідач фактично з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в цій частині у відповідності до вимог КАС України не звертався. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 р. у справі № 200/304/22 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 р. у справі № 200/304/22 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати проголошення. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 14 грудня 2022 року. Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді А.В. Гайдар Г.М. Міронова