Постанова 4811 № 2-1385/11

Справа № 2-1385/11 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М. Я. Провадження № 22-ц/811/3793/21 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н.П. Крайник суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри при секретарі: О.О. Бадівській розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 28 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сокальської міської ради, третьої особи ДКП ЛОР «Червоноградське МБТІ» про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, - в с т а н о в и в: 31.10.2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Сокальської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом. Позов обгрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на 3/4 ідеальних частини житлового будинку АДРЕСА_1 та відповідну частину земельної ділянки, наданої для обслуговування будинку та господарських будівель. Все своє майно дід заповів позивачці ОСОБА_2 . Вона у встановлений законом строк звернулася до Сокальської районної державної нотаріальної контору із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у зв`язку з тим, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно. Зазначила, що право власності на 1/2 частину спадкового будинку спадкодавець ОСОБА_3 набув на підставі Акту про проведення продажу з прилюдних торгів, посвідченого Сокальською державною нотаріальною конторою 12.08.1980 року. У Нотаріальному архіві Львівської області зазначений документ відсутній. 1/4 частина будинку належала дідові на підставі рішення Сокальського районного суду від 28.05.1979 року, копія якого теж відсутня. Відсутнє також Свідоцтво про право власності на будинок, а наявним є лише Реєстраційне посвідчення, яке не є правовстановлюючим документом на нерухоме майно. Рішенням Сокальського районного суду від 31.07.2008 р. за нею визнано право власності на 1/4 частину житлового будинку, господарських будівель з літньою кухнею, гараж та інші споруди, що розташовані в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи наведене, просила визнати за нею право власності на 3/4 ідеальних частини житлового будинку АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями та 3/4 ідеальних частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті її діда ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 , 1988 року народження, право власності на 3/4 ідеальних частини житлового будинку АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_2 , 1988 року народження право власності на 3/4 ідеальних частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , особа, яка не брала участі у справі. Вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зазначає, що задовольняючи позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції не врахував, що він - ОСОБА_1 , як син спадкодавця прийняв спадщину після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку ст. ст. 548,549 ЦК УРСР, а відтак, йому належить 1/6 частина будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Оскільки він прийняв спадщину на 1/6 частину будинку, оскаржуване рішення порушує його права на спадкове майно. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , суд не встановив коло спадкоємців, які претендують на спадкове майно, не залучив їх до участі у справі, та як наслідок, не з`ясував, чи належали спадкодавцю на день його смерті 3/4 частини спірного будинку, оскільки такі набуті подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час перебування в зареєстрованому шлюбі та є спільним майном подружжя. Вважає, що Сокальська міська рада не є нележним відповідачем у справі. Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. У засіданні суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України). Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України). Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2008 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу Бойчук Н.І., зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 2560, згідно якого ОСОБА_3 заповів все своє майно, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, в тому числі всі грошові заощадження, на території України та за кордоном, а також все те, на що я за законом буду мати право, своїй онучці ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Відповідно до реєстраційного посвідчення ОСОБА_3 на підставі акту з проведення продажу на публічних торгах, проведених Сокальською державною нотаріальною конторою 12.08.1980 р., належала на праві приватної власності 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_1 . Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №698969, ОСОБА_3 був власником земельної ділянки площею 0,0464 га. за адресою АДРЕСА_1 . Згідно додатку до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №698969, співласниками зазначеної вище земельної ділянки були ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Відповідно до технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 ідеальних частини житлового будинку АДРЕСА_1 належали ОСОБА_3 . Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 31 липня 2008 року за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/4 частину житлового будинку, господарських будівель з літньою кухнею, гараж та інші споруди, що розташовані в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . 25 жовтня 2011 р. ОСОБА_2 звернулася до Сокальської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 . Згідно листа Сокальської державної нотаріальної контори № 026/02-14 від 25.10.2011 року, у зв`язку з відсутністю документа, який підтверджує право власності спадкодавця на спадкове майно, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки про відсутність заборон та арештів, Сокальська державна нотаріальна контора не може видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , де 3/4 ідеальних частин будинку належали померлому ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Задовольняючи позов ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 3/4 ідеальних частини житлового будинку АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями та 3/4 ідеальних частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд виходив з того, що позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті свого діда ОСОБА_3 , однак оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі не має можливості у зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності спадкодавця на спадкове майно, що є перешкодою в оформленні спадкових прав. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного. Відповідно до положень ст. 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який розглядає справу. Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача. Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом. Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Встановлено, що апелянт ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та який склав заповіт на користь позивачки. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований в спірному будинку з 21.04.1988 року по на даний час, тобто був зареєстрований в такому на час смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.23, 43). Статтею 549 ЦК УРСР ( 1963 року), яка діяла на час смерті матері апелянта встановлювалося, що спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прий­няття спадщини. При цьому допускалась можливість фактичного вступу в управління спадковим майном шляхом проживанням в тому ж приміщенні та користування тими ж предметами, що раніше належали спадкодавцеві. Враховуючи, що апелянт ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , та спадкоємцем першої черги по закону, проживаючи в будинку та будучи зареєстрованим в ньому на день смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом вступу в управління спадковим майном прийняв спадщину після смерті останньої, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваним рішенням порушуються його права, як співвласника будинку, зокрема на 1/6 частку будинку, яку він успадкував після смерті матері, якій в спірному будинку, як у спільному майні подружжя, належала 1/2 частки. 1/6 частка розрахована судом виходячи з кількості спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 шляхом вступу в управління спадковим майном (апелянт ОСОБА_1 - син , батько позивачки ОСОБА_4 - син, ОСОБА_3 - чоловік). Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 464/6314/17 (провадження № 61-13581св21), лише за наявності належних відповідачів у справі, суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, без залучення таких до розгляду справи, позовні вимоги вирішені бути не можуть. Не з`ясувавши коло спадкоємців після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , та не залучивши їх до участі в справі, суд розглянув справу до неналежного відповідача - Сокальської міської ради, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нової постанови про відмову узадоволенні позовних вимог ОСОБА_2 . Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 28 листопада 2011 року скасувати. Ухвали нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до Сокальської міської ради, третьої особи ДКП ЛОР «Червоноградське МБТІ» про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 13 грудня 2022 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді: Я.А. Левик М.М. Шандра