Ухвала КАС ВС № 380/8020/22

УХВАЛА 13 грудня 2022 року м. Київ справа №380/8020/22 адміністративне провадження №К/990/33730/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі №380/8020/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, начальника юридичного департаменту Державної казначейської служби України Бойка Володимира Богдановича про визнання протиправною бездіяльності, протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив: визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо нарахування йому компенсації за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу у справі №466/2383/19, виданому Шевченківським районним судом м. Львова 14 лютого 2020 року; визнати протиправними дії посадової особи центрального органу виконавчої влади - начальника юридичного департаменту Державної казначейської служби України Бойка В. Б. щодо офіційної, безпідставної відмови у нарахуванні йому компенсації, після його звернення із заявою від 02 серпня 2021 року; зобов`язати Державну казначейську службу України нарахувати йому компенсацію за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу у справі №466/2383/19, виданому Шевченківським районним судом м.Львова 14 лютого 2020 року за період з 10 червня 2020 року по 14 липня 2021 року та негайно виплатити нараховану компенсацію на особистий рахунок ОСОБА_1 , що знаходиться в Першому українському міжнародному банку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо нарахування компенсації позивачу за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу у справі №466/2383/19, виданому Шевченківським районним судом м. Львова 14 лютого 2020 року. Визнано протиправними дії посадової особи центрального органу виконавчої влади - начальника юридичного департаменту Державної казначейської служби України Бойка В. Б. щодо офіційної, безпідставної відмови у нарахуванні позивачу компенсації, після його звернення із заявою від 02 серпня 2021 року. Зобов`язано Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних за період з 10 червня 2020 року по 14 липня 2021 року за порушення строку перерахунку коштів по виконавчому листу у справі № 466/2383/19, виданому Шевченківським районним судом м. Львова 14 лютого 2020 року на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 31 липня 2019 року, яким зобов`язано Державну казначейську службу України за рахунок коштів Державного бюджету України здійснити на користь позивача виплату відшкодування моральної шкоди на суму 625 950 грн. 01 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної казначейської служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі №380/8020/22. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху, оскільки всупереч частині четвертій статті 330 КАС України до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору. Водночас, скаржник заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, яке обґрунтовано тим, що органи Казначейства не мають пільг при сплаті судового збору. Казначейство утримується за рахунок держаного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом для фінансування власної установи. При розгляді та вирішенні вказаного клопотання суд враховує наступне. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. У частині другій статті 8 Закону України «Про судовий збір» вказано, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Враховуючи наведене та беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи, а також предмет спору, заявник касаційної скарги не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати. З урахуванням вищенаведеного суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору відсутні. За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 481 грн. Отже, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 1984,80 грн (2481 грн х 0,4) х 200%). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір. Враховуючи викладене, касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням скаржнику строку для виправлення вказаних недоліків шляхом подання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити Державній казначейській службі України у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №380/8020/22. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі №380/8020/22 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач В. М. Соколов Судді А. Г. Загороднюк Л. О. Єресько