Ухвала КЦС ВС № 752/21292/15-ц
від 07.12.2022 · ЦивільнаУхвала 07 грудня 2022 року м. Київ справа № 752/21292/15-ц провадження № 61-5234св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справиклопотання ОСОБА_1 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 752/21292/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів за касаційною Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» напостанову Київськогоапеляційного суду від 18 лютого 2020 року в складі колегії суддів: Саліхова В. В., Шахової О. В., Вербової І. М., ВСТАНОВИВ: У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів. Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2017 року, позов задоволено. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість: за договором № SAMDN80000728999894 від 20 вересня 2012 року 801,27 доларів США суми вкладу; 82,89 доларів США ненарахованих процентів за період з 20 березня 2014 року по 01 листопада 2015 року; 7,17 доларів США ненарахованих процентів за період з 02 листопада 2015 року по 10 січня 2017 року; 8 928,29 доларів США пені у розмірі 3% за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 02 листопада 2015 року по 10 січня 2017 року та 50,75 доларів США, 3% річних за період з 20 березня 2014 року по 10 січня 2017 року; за договором № SAMDN801000722252510 від 19 грудня 2011 року: 825,82 євро суми вкладу; 81,18 євро ненарахованих процентів за період з 20 березня 2014 року по 01 листопада 2015 року; 9,18 євро ненарахованих процентів за період з 02 листопада 2015 року по 10 січня 2017 року; 11 107,90 євро пені у розмірі 3% за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 02 листопада 2015 року по 10 січня 2017 року; 65 євро 3% річних за період з 20 березня 2014 року по 10 січня 2017 року, всього 12 162,02 євро. за картковим рахунком № НОМЕР_1 : 25 750,47 грн залишку на картковому рахунку; 920,67 грн 3% річних за період з 02 листопада 2015 року по 10 січня 2017 року; 17 394,44 грн інфляційних збитків за період з 02 листопада 2015 року по 10 січня 2017року. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» процентів, пені і 3% річних за договорами банківського вкладу № SAMDN80000728999894 від 20 вересня 2012 року та № SAMDN801000722252510 від 19 грудня 2011 року скасовано і справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» інфляційних збитків за прострочення виконання зобов`язань щодо повернення коштів з карткового рахунку змінено, зменшено розмір інфляційних збитків за прострочення виконання зобов`язань щодо повернення коштів з карткового рахунку із 17 394,44 грн до 4 305,47 грн. В іншій частині заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року та ухвала Апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2017 року залишені без змін. Постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року в частині стягнення процентів, пені та 3 % річних змінено. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість: за договором № SAMDN80000728999894 від 20 вересня 2012 року: проценти за період з 13 травня 2014 року по 10 січня 2017 року в розмірі 134, 17 доларів США, 3 % річних в розмірі 64,15 доларів США та 100 000 грн пені відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»; за договором № SAMDN801000722252510 від 19 грудня 2011 року: проценти за період з 13 травня 2014 року по 10 січня 2017 року в розмірі 116,45 євро, 3 % річних в розмірі 66,12 євро та 100 000 грн пені відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів». У березні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року в частині вирішення вимог про стягнення пені та ухвалити в цій частині нове рішення про зменшення розміру стягнутої з банку пені за договором № SAMDN80000728999893 від 20 вересня 2012 року до розміру гривневого еквіваленту 134, 17 доларів США та за договором № SAMDN801000722252510 від 19 грудня 2011 року до розміру гривневого еквіваленту 116, 45 євро. Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Голосіївського районного суду м. Києва. 01 червня 2020 року справа № 752/21292/15-ц надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду. ОСОБА_1 подав до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року в справі № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20). Підстави для задоволення клопотання відсутні, виходячи з такого. Відповідно до частини четвертої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Зазначені позивачем у клопотанні обставини не свідчать про існування визначених цією статтею правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. ОСОБА_1 не навів обґрунтованих доводів щодо необхідності відступлення від правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року в справі № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20), і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від таких висновків. Отже, у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити. Керуючись статями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 752/21292/15-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов