Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/4759/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/4759/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа Володимир Анатолійович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 08 грудня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради про визнання бездіяльності, зобов`язання вчинити ді, В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. Короткий зміст позовних вимог 1.1. В березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради, в якому просив: визнати бездіяльність Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради щодо не встановлення позивачу інвалідність на ступінь вище - ІІ групи інвалідності; зобов`язати Житомирський обласний центр медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради повторно розглянути питання щодо встановлення позивачу інвалідність на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності (ІІ групи інвалідності).

2. Рішення суду першої інстанції 2.1. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги 3.1. Не погодившись із судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. 3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

4. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу 4.1. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

5. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. 5.1. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до довідки МСЕК серія 12 ААБ №548218 ОСОБА_1 з 24.01.2019 до 01.04.2022 встановлено третю групу інвалідності, захворювання так, пов`язані з проходженням військової служби. 5.2. На заяву про встановлення другої групи інвалідності, позивач отримав довідку МСЕК від 12.02.2021 в якій вказано, що ОСОБА_1 оглядався Житомирською обласною МСЕК №2. Прийнято рішення третя група, захворювання так, пов`язані з проходженням військової служби до 01.04.2022. 5.3. Позивач вважає, що під час прийняття рішення відповідачем не були враховані вимоги Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» щодо встановлення групи інвалідності», що набув чинності 06.04.2018, згідно з яким для учасників АТО передбачений особливий порядок встановлення групи інвалідності, а саме «група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище І групи», звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

6. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та доводи викладені в апеляційній скарзі спростовуються викладеним в рішенні суду. 6.1. Так, Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» №2961-VI від 06.10.2005 року (далі по тексту - Закон №2961) відповідно до Конституції України визначено основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності. 6.2. Законом України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» щодо встановлення групи інвалідності» №2318-VIІІ від 13.03.2018 року внесено зміни до статті 7 Закону №2961, які набули чинності 06.04.2018 року. 6.3. Відповідно до частини 13 статті 7 Закону №2961 особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково). Особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду. 6.4. З аналізу вказаної норми вбачається, що група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи, лише особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності. 6.5. Проте, як вбачається з матеріалів справи ушкодження позивача не призвело до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності. 6.6. Відтак, наведена норма Закону №2961 на позивача не розповсюджується. 6.7. Крім того, частиною 14 статті 7 Закону №2961 встановлено, що порядок проведення переогляду з метою підвищення групи інвалідності і вичерпний перелік анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду, затверджуються Кабінетом Міністрів України. 6.8. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року №10 затверджено Перелік анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду. 6.9. Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до вказаного переліку, ушкодження позивача, відсутнє в переліку ІІ групи інвалідності, яка встановлюється без зазначення строку повторного огляду.

7. Висновок суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. 7.1. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вичерпних та обґрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. 7.2. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 7.3. Оскільки за приписами ч.1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, справа згідно із ч.4 ст.257 КАС України не відноситься до таких, які не можуть бути розглянуті за вказаними правилами, то судове рішення суду апеляційної інстанції згідно із п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Боровицький О. А.