Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/25224/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2022 р. Справа № 520/25224/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.06.2022, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 28.06.22 по справі № 520/25224/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР ТАЙМ" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР ТАЙМ" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просив суд: - визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3260243/42184089 від 21.10.2021 та рішення комісії ДПС України за результатами розгляду скарги за №50447/42184089/2 від 02.11.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "СПЕКТР ТАЙМ" №20 від 05.08.2021 на загальну суму 600000,00 грн., в тому числі ПДВ 100000,00 грн.; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ "СПЕКТР ТАЙМ" податкову накладну №20 від 05.08.2021 на загальну суму 600000,00 грн., в тому числі ПДВ 100000,00 грн. датою її подання на реєстрацію 30.08.2021р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна податкова накладна оформлена правильно, виписана у зв`язку з настанням визначеної законом події. Всі необхідні пояснення з приводу обставин проведення господарських операцій надані контролюючому органу після зупинення реєстрації податкової накладної. Наголошував, що контролюючий орган не мав підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України №3260243/42184089 від 21.10.2021 року. Зобов`язано Державну податкову службу України (ідентифікаційний код - 43005393; місцезнаходження - 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР ТАЙМ" (ідентифікаційний код - 42184089, місцезнаходження - 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 4, літ. "А-6") податкову накладну №20 від 05.08.2021 року на загальну суму 600000,00 грн., в тому числі ПДВ 100000,00 грн., датою її подання на реєстрацію. Позов у решті вимог залишено без задоволення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР ТАЙМ" (ідентифікаційний код - 42184089, місцезнаходження - 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 4, літ. "А-6") витрати по оплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) 00 коп. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції невірно застосував приписи п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та не взяв до уваги положення Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 та Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, які регулюють Порядок роботи комісій з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та прийняття рішень про реєстрацію/відмову в ПН/РК в ЄРПН. Апелянт наголошує, що суд першої інстанцій невірно визначив предмет доказування в справі, оскільки предметом доказування є не дослідження господарських операцій, а відповідність наданих платником документів вичерпному переліку, визначеному у Постанові № 1165 та Порядку №

520. За результатами розгляду наданих документів, рішеннями відповідача підприємству відмовлено у реєстрації ПН внаслідок ненадання платником податків копій документів, перелік яких зазначено у спірних рішеннях. А тому, позивачем по ПН, стосовно яких виникли спірні правовідносини, не надано первинних документів необхідних для реєстрації ПН, визначених у п. 5 Порядку, для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними, а отже, рішення комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято відповідно до чинного законодавства. Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що рішення відповідача містять лише загальні твердження про ненадання позивача первинних документів, хоча докази надані останнім (роздрукування квитанцій про направлення документів) підтверджують, що у дійсності копії первинних документів надані товариством відповідачам в повному обсязі, але не були враховані ними при винесенні рішення. Відповідач, Державна податкова служба України, своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Матеріалами справи встановлено, що 23.07.2021 та 20.08.2021 після подання заявником відповідного повідомлення з додатковими документами, відносно заявника були прийняті рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №49582 та №56603, яким ТОВ "СПЕКТР ТАЙМ" визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. В подальшому, 01.10.2021 після надання позивачем додаткових пояснень, контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критерієм ризиковості платника податку №62668 про невідповідність платника податків ТОВ "СПЕКТР ТАЙМ" Критеріям ризиковості платника податків. 05 серпня 2021 року позивачем виписано податкову накладну №20 від 05.08.2021 на загальну суму 600000,00 грн. (в тому числі ПДВ 100000,00 грн.). Засобами телекомунікаційного зв`язку позивач подав спірну податкову накладну контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Спірна податкова накладна прийнята до реєстру - 31.08.2021 за №9249436776, але із зупиненням процедури реєстрації, оскільки платник податків відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. З метою продовження процедури реєстрації позивач подав до контролюючого органу повідомлення з поясненнями №1 від 12.10.2021 з копіями документів, зазначених в цих поясненнях. Позивач зазначає, що підставою для складання спірної податкової накладної є подія часткової оплати товару на загальну суму 600000,00 грн. (в тому числі ПДВ 100000,00 грн.) за договором поставки №23/03-21 від 07.06.2021 на поставку товару ТОВ "Будівельна компанія "МІСЬКБУДІНВЕСТ". Вказане узгоджується із відомостями договору поставки №23/03-21 від 07.06.2021 зі специфікацією №1, рахунком-фактурою №1434 від 03.08.2021, платіжним дорученням №4377 від 05.08.2021, а також: формою 20 ОПП (офіс), формою 20 ОПП, договором суборенди нерухомого майна №01/01/21 від 01.01.2021, листом дозволом №101/01/1 від 15.01.2021, актом від 20.01.2021 до договору суборенди нерухомого майна №01/01/21 від 01.01.2021, наказом про прийняття на роботу директора №1-к від 18.06.2020, договором поставки №01/02/21 від 01.02.2021, видатковими накладними №236 від 13.07.2021, №391 від 30.07.2021, що підтверджують проведення позивачем його господарської діяльності. Так, умовами договору поставки №23/03-21 від 07.06.2021 та специфікацією №1 передбачено, що постачальник зобов`язується поставити відповідно до рахунків-фактур, видаткових накладних та товаросупроводжувальних документів, що являють собою невід`ємну частину цього договору, товар, найменування, якість, кількість, строки та умови поставки, умови оплати та ціна якого визначена у специфікаціях до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і оплатити його; - умови поставки визначаються у відповідних специфікаціях та/або рахунках-фактурах (п. 4.1 договору); сторони погодили наступні умови поставки: DDP на об`єкт будівництва по вул. Сагайдака, 101, 31 будинок у м. Києві у період до 30.08.2021; - сторони додатково (засобами телефонного або електронного зв`язку) погоджують конкретну дату відвантаження товару на об`єкт Покупця впродовж терміну, визначеного цим пунктом специфікації (п. 5 специфікації №1 до договору); - датою відвантаження товару є дата фактичної поставки товару на склад Покупця або в інше місце, погоджене сторонами, або дата завантаження товару в транспортний засіб Покупця в разі поставки товару на умовах самовивозу Покупцем в залежності від умов поставки, погоджених сторонами у специфікаціях до цього договору (п. 5.6 договору); - умови оплати: передплата в розмірі 100% від вартості товару, якщо інші умови оплати не погоджені у відповідній специфікації на поставку партії товару. Моментом здійснення оплати є момент зарахування грошових коштів в оплату товару на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 6.2 договору); - сторони погодили наступні умови оплати товару: - 50% в розмірі 1200130,98 грн., у тому числі ПДВ 200021,83 грн. - протягом 3 банківських днів з дати підписання специфікації; - 50% в розмірі 1200130,98 грн., у тому числі ПДВ 200021,83 грн. - за 2 банківських дня до відвантаження товару (п. 4 специфікації №1 до договору). 05 серпня 2021 року покупцем проведено часткову оплату на суму 600000,00 грн., в тому числі ПДВ 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4377 від 05.08.2021, на підставі рахунку - фактури №1434 від 03.08.2021. Позивач зазначає, що згідно отриманої попередньої оплати, відвантаження товару у звітному періоді не здійснювалось. За першою подією виникнення податкових зобов`язань з ПДВ виписано податкову накладну №20 від 05.08.2021 на загальну суму 600000,00 грн. (в тому числі ПДВ 100000,00 грн.), в реєстрації якої відмовлено спірним рішенням. 21 жовтня 2021 року Головне управління Державної податкової служби у Харківській області (в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) прийнято рішення №3260243/42184089 з приводу відмови в реєстрації спірної податкової накладної в Реєстрі. Підставою для вчинення оскарженої відмови контролюючий орган обрав судження про ненадання платником податків достатнього обсягу документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; відсутність первинних документів щодо придбання, зберігання товару). 27 жовтня 2021 року позивачем подано скаргу (реєстраційний номер 9320554693) на рішення від 21.10.2021 №3260243/42184089 до Державної податкової служби України (Комісії центрального рівня), рішенням якої №50447/42184089/2 від 02.11.2021 скаргу заявника залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації Спірної податкової накладної в Реєстрі - без змін. Не погодившись з відмовою у реєстрації податкової накладної в Реєстрі та розгляду скарги, позивач звернувся до суду. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з протиправності та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України №3260243/42184089 від 21.10.2021 року, а також для належного захисту прав позивача необхідності зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР ТАЙМ" податкову накладну №20 від 05.08.2021 року на загальну суму 600000,00 грн., в тому числі ПДВ 100000,00 грн., датою її подання на реєстрацію. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI. Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3, пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Так, відповідно до п.п. "а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У силу п.201.10 ст.201 названого Кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Таким чином, вчинення діяння з приводу виписування/складання податкової накладної та реєстрації податкової накладної в реєстрі є обов`язком, а не правом платника податку на додану вартість - постачальника товару (роботи, послуги). Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014р. із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569). Зокрема, п.12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації. Відповідно до п.п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. З 01.02.2020 в Україні діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 11.12.2019 №1165. Відповідно до п.п.3-5 Порядку зупинення №1165 податкова накладна, котра не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку. За правилом п.6 Порядку зупинення №1165 окремою та самостійною підставою для вчинення волевиявлення з приводу зупинення реєстрації податкової накладної в Реєстрі є відповідність платника критерію ризиковості. Пунктом 11 Порядку зупинення №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 одразу з Порядком зупинення №1165 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом Порядок прийняття рішень). Згідно з п.4 Порядку прийняття рішень у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Відповідно до п.6 Порядку прийняття рішень письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Як передбачено, п.7 Порядку прийняття рішень письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За приписами п.11 Порядку прийняття рішень Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним. Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі №360/2460/20, який враховується судом в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС. Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18. Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019 по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскаржене рішення контролюючого органу не відповідає вимогам умотивованості, адже містить лише загальне твердження про ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; первинних документів щодо придбання, зберігання товару, хоча у дійсності копії вказаних документів були передані платником до контролюючого органу і реальність відомостей цього документу, а також правильності їх складання не були поставлені контролюючим органом під сумнів та більше того - не були спростовані. Так, будь-яких зауважень до форми, змісту чи походження поданих заявником документів контролюючим органом у даному конкретному випадку не висловлено, доказів їх удаваності, фальшивості чи штучності створення не наведено. Колегія суддів зазначає, що з огляду на приписи ст.ст.185, 187 Податкового кодексу України об`єктивними ознаками неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку можуть бути визнані обґрунтовані сумніви (розумні припущення тощо) контролюючого органу в дійсній наявності у спірних правовідносинах об`єкта оподаткування податком на додану вартість, тобто реальний ризик виписування особою податкової накладної за відсутності визначеної кодексом першої події. Проте, у спірних правовідносинах факт обґрунтованості такого сумніву не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, що враховується судом як самостійна та цілком достатня підстава для скасування спірного рішення контролюючого органу. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що Головне управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України при прийнятті рішення №3260243/42184089 від 21.10.2021 року про відмову в реєстрації в ЄРПН ПН №20 від 05.08.2021 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасуванню. Під час судового розгляду справи встановлено, що контролюючим органом не подано суду жодних доказів існування об`єктивних перешкод у примусовій реєстрації спірної податкової накладної за рішенням суду, як-то: відсутність об`єкту справляння податку на додану вартість; вчинення платником протиправних діянь, зміст яких охоплюється приписами ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207 та 208 Господарського кодексу України; недостатність залишку коштів на рахунку платника в СЕА ПДВ. Поряд із тим, пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимогиабзацу десятогопункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)). Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату. Згідно з положеннями рекомендації Комітету Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірну податкову накладну, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Враховуючи, що підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "СПЕКТР ТАЙМ" №20 від 05.08.2021 на загальну суму 600000,00 грн., в тому числі ПДВ 100000,00 грн. датою її подання на реєстрацію 30.08.2021р., у зв`язку з чим, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню. Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 по справі № 520/25224/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Курило Л.В. Мельнікова