Постанова Харківський апеляційний суд № 638/17066/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/17066/21 Головуючий суддя І інстанції Поволяєва О. В. Провадження № 33/818/1322/22 Суддя доповідач Шабельніков С.К. Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції ПО С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И / по справі про адміністративне правопорушення / 28 листопада 2022 року суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кузнецова А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Валківського районного суду Харківської області справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Кузнецова А.І. на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2022 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керуваннятранспортнимизасобамистроком на 1рік. Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 496,20 грн. Постановою встановлено, що 31 жовтня 2021 року о 20 год. 37 хв. у м. Харкові по вул. Отакара Яроша, 22, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Jaguar F-Pace», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. За результатом огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлено, що у крові водія виявлено етанол (спирти) у концентрації 0,84 г/л, про що зазначено в результаті токсилогічного дослідження, акті медичного огляду, на підставі якого видано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 «А» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Захисник ОСОБА_1 адвокат Кузнецов А.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2022 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що з постановою не погоджується у зв`язку з невідповідністю висновків суду і з`ясування обставин справи, а також через порушення норм матеріального та процесуального права, отже вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що грубо порушує права і законні інтереси ОСОБА_1 . Вказує на відсутність в матеріалах справи направлення та акт медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також посилається на суперечності у часі при складанні документів в медичному закладі. Вказує на те, допитана в залі суду в якості свідка лікар-нарколог не змогла пояснити чому є розбіжності у тимчасових рамках в складаних нею документах. Отже вважає, що висновок №2308 від 31.10.2021 лікаря-спеціаліста КНП ХОР «ОНД» ОСОБА_2 складено з порушенням вимог інструкції, оскільки висновок було складено раніше ніж самий акт та відібрані біологічні зразки крові, за якими здійснювалось відповідне дослідження. Крім того посилається на незаконну зупинку транспортного засобу та недопустимість рапорту працівника поліції від 31.10.2021, оскільки в ньому зазначено, що водія ОСОБА_1 зупинено за порушення ПДР України та відносно нього складено постанову за ч.2 ст. 122 КУпАП, а в подальшому протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. Також пояснює, що відеозапис несе лише вибірковий характер, оскільки частина фідеофайлів без аудіо запису та відсутній момент зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 та які саме правила дорожнього руху водій порушив що стали підставою для зупинки його авто. Отже диск на якому міститься відео-запис подій від 31.10.2021 вважає неналежним та недопустимим доказом. Крім того, захисник ОСОБА_1 адвокат Кузнецов А.І. просить поновити йому пропущений строк апеляційного оскарження постанови судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2022 року посилаючись на те, що з прийнятим рішенням (лише вступною та резолютивною частиною) він ознайомився лише 22.10.2022 з ЄДРСР, тому вважає, що строк ним був пропущений з поважних причин. Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню. За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя, - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Кузнецова А.І. В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився. Під час телефонного повідомлення захисника ОСОБА_1 адвоката Кузнецова А.І. про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги останній повідомив про те, що ОСОБА_1 знаходиться за кордоном у зв`язку з чим, з`явитися у судове засідання не має можливості (а.с. 123). Разом з тим, в судове засідання з`явився захисник ОСОБА_1 адвокат Кузнецов А.І., який повідомив про те, що ОСОБА_1 повідомлений про час та місце розгляду справи, однак з`явитися не може, надав йому повноваження та їх позиція узгоджена. За таких обставин, враховуючи вимоги ст. ст. 268, 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , але за участю його захисника. Дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, заслухавши доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, встановлено, що апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Встановивши винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме на відомості, які містяться у: - протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 285787 від 31 жовтня 2021 року, яким зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 п. 2.9 а Правил дорожнього руху; - письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою використання спеціального технічного засобу та надав згоду на проведення огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я; - поясненнях допитаного в судовому засіданні в якості свідка лікаря-нарколога КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_2 , яка підтвердила факт проходження 31 жовтня 2021 року ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, надала детальний опис проведених нею під час огляду дій та роз`яснила порядок складення нею за результатом такого огляду передбачених Інструкцією медичних документів; - направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 31 жовтня 2021 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, зважаючи на що ОСОБА_1 направлено інспектором патрульної поліції на огляд у заклад охорони здоров`я; - результаті токсилогічного дослідження № 2221 від 31 жовтня 2021 року, відповідно до якого в крові ОСОБА_1 виявлено етанол, в концентрації (за методикою ГРХ) 0,84 г/л (%); - акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2308 від 31 жовтня 2021 року, відповідно до якого лікарем-наркологом КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_2 31 жовтня 2021 року о 21 год. 20 хв. було розпочато проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , а о 21 год. 35 хв. відібрано зразки біологічного середовища (кров) для лабораторного дослідження. Після проведення вказаних дій виявлено, що у крові ОСОБА_1 виявлено спирти, в концентрації 0,84 г/л. Також вказаний акт містить підпис ОСОБА_5 та зазначено, що він відмовився здавати сечу як зразок біологічного середовища; - висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 жовтня 2021 року, який виданий на підставі акта медичного огляду № 2308 від 31 жовтня 2021 року, та відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. - рапорті інспектора взводу 1 роти батальйону 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Опаліхіної А.І.; - довідці інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Анни Андерсон, відповідно до якої згідно облікових даних ІПНП ОСОБА_1 отримав посвідчення водія 29 квітня 2010 року; - відеозаписі з нагрудного відеореєстратора інспектора патрульної поліції. Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (арк. 1) вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Jaguar F-Pace», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога № 2308 від 31.10.2021 КНП ХОР «ОНД». Ці обставини вочевидь обумовлювали вимогу працівників поліції, запропонувати водію пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, на що останній погодився у присутності двох свідків. Як вбачається з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.10.2021, виданого на підставі акта медичного огляду № 2308 від 31.10.2021, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.чс.3). З результатами огляду ОСОБА_1 ознайомлений та з ними погодився, про що свідчить його власноручний підпис. Матеріали справи не містять будь-яких відомостей, щодо незгоди ОСОБА_1 із вищенаведеним медичним висновком, а також відсутні відомості щодо оскарження дій працівників медичного закладу. Вказані обставини стали об`єктивною підставою для складання працівниками поліції протоколу, відповідно до вимог ст. 254 КУпАП. Під час апеляційного перегляду в судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Кузнецов А.І. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити та закрити провадження у справі. Дав пояснення, аналогічні, викладеним доводам в апеляційній скарзі. Щодо доводів захисника про те, що відеозапис несе лише вибірковий характер, оскільки частина фідеофайлів без аудіо запису, а також відсутній момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та які саме правила дорожнього руху водій порушив, що стали підставою для зупинки його автомобіля, апеляційний суд зазначає наступне. Відеозапис працівників поліції не є єдиним доказом, завдяки якому зафіксовано адміністративне правопорушення, оскільки визначальними доказами є відомості, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, який підписаний особою, яка уповноважена на це, а саме працівником поліції. До того ж дії особи, яка складала протокол не оскаржувались. Поряд з цим, в протоколі зазначені відомості свідків, які були присутні на місці події та вони надали свої письмові пояснення, які залучені до матеріалів справи. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні доводи апелянта є необґрунтованими, а висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, під час складення протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП законодавцем процесуально не передбачено зазначення в ньому причин зупинки транспортного засобу, а тому такі доводи апелянта є необґрунтованими. Разом з цим, доводи захисника щодо незаконної зупинки ОСОБА_1 не спростовують факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий факт підтверджено відомостями з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.10.2021, з результами якого ОСОБА_1 був ознайомлений і які ним підписані особисто і без зауважень. Даний результат ОСОБА_1 оскаржено не було, як й не було оскаржено дій працівників поліції з приводу оформлення відповідних матеріалів. Отже, належить взяти до уваги, що незважаючи на незгоду із діями працівників поліції під час складання ними протоколу, цей протокол складений уповноваженою державою особою і дії службової особи, що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувалися, тобто останній не звертався до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не звертався із скаргою на дії працівників поліції до їх керівництва, з метою проведення службової перевірки, хоча мав для цього достатньо часу, що унеможливлює врахування доводів апелянта з приводу незгоди з відомостями протоколу. Таким чином, твердження апелянта, щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу, в наслідок чого суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості їх врахувати. За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, відповідно до інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений вичерпний перелік ознак алкогольного сп`яніння, що узгоджується із тими ознаками, що були виявлені працівниками поліції під час зупинки ОСОБА_1 а тому, апеляційний суд дійшов висновку, що дії працівників поліції під час складання протоколу відповідали вимогам цієї інструкції. Поряд з цим, належить врахувати те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія внаслідок складання ним іспиту на знання вимог ПДР України, а тому, апеляційний суд вбачає цей випадок, як свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що висновок №2308 від 31.10.2021 лікаря-спеціаліста КНП ХОР «ОНД» ОСОБА_2 складено з порушенням вимог інструкції, оскільки висновок було складено раніше ніж сам акт та відібрані біологічні зразки крові, за якими здійснювалось відповідне дослідження апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки у ОСОБА_1 та його захисника було достатньо часу для оскарження дій експертів, однак вони цього не зробили. Отже судом апеляційної інстанції не встановлені будь-які відомості, які б свідчили, що висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння складений з порушенням вимог Інструкції, та є в розумінні п. 22 розділу III Інструкції правовою підставою для визнання висновку недійсним. Також апеляційний суд зазначає, що факт скасування постанови інспектора поліції про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП, будь-яким чином, в цій справі, не впливає на рішення суду щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Щодо доводів апеляційної скарги про недопустимість рапорту працівника поліції від 31.10.2021, оскільки в ньому зазначено, що водія ОСОБА_1 зупинено за порушення ПДР України та відносно нього складено постанову за ч.2 ст. 122 КУпАП, а в подальшому протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються, в тому числі, за правилами, які закріплені в Кодексі України про адміністративні правопорушення. Законодавець не визначив в цьому Законі поняття допустимості доказів, а тому суд апеляційної інстанції вважає такі доводи не обґрунтованими. Апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції дотримані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, висновок суду про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 (а) ПДР України є правильним, зміст постанови відповідає вимогам ст. 283, 284 КУпАП, в якій наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Такий висновок суд робить згідно вимогст.252КУпАП України, де зазначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Зокрема, в рішенніЄвропейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконаннярішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є частиноюнаціональногозаконодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки, згідно встановлених норм закону державиУкраїна. Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містяться вони і у матеріалах справи. Більш того, порушень норм КУпАП, які потягли скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.9А Правил дорожнього руху України та притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання в апеляційній скарзі на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Кузнецова А.І. задовольнити, поновивши йому процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2022 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кузнецова А.І. - залишити без задоволення, а постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2022 року - залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.К. Шабельніков