Постанова Одеський апеляційний суд № 522/10073/22

Номер провадження: 33/813/1308/22 Номер справи місцевого суду: 522/10073/22 Головуючий у першій інстанції Попревич В. М. Доповідач Стахова Н. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.11.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі Головуючого судді - Стахової Н.В. за участю секретаря Мокана В.В., захисника адвоката Берзінь Сергія Людвиговича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одеса, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник Берзінь Сергій Людвигович,на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 13 жовтня 2022 у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Шостці, Сумської області, громадянин України, механік в ТОВ «АТЕНГРУПП», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався, якою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2022 ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17 000 грн (сімнадцять тисяч гривень) із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн. Відповідно до постанови суду ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 27 червня 2022 року о 23 годині 30 хвилин керував автомобілем марки «DODGE Journey», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою вул. Велика Арнаутська, 2, що у Приморському районі в м. Одесі, в стані алкогольного сп`яніння, відповідно до показників приладу Drаger - 1,94 проміле. Своїми діями водій порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник Берзінь С.Л.,посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, просив суд скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 13.10.2022 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Доводами апелянта є те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням чинного законодавства та він не містить обов`язкових елементів для його дійсності, а саме у протоколі від 21.07.2022 серії ААБ № 016458 не вказано про наявність у нього жодної з ознак алкогольного сп`яніння, що стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності; до протоколу відеозаписи не були долучені, що виявилося у першому судовому засіданні, однак суд, взявши на себе функції обвинувачення, витребував з УПП в Одеській області вказані відеоматеріали; в примірнику протоколу, який був виданий йому, вказаний лише один відеозапис з відеореєстратора з ідентифікаційним номером № 471388, але, як виявилося у судовому засіданні - 03.10.2022 у протоколі, який міститься в матеріалах адміністравтиної справи, були наявні вже два відеозаписів з двох відеореєстраторів з ідентифікаційними номерами № 471388 та № 471210, отже примірники протоколів не є ідентичними; під час перегляду цих відеозаписів виявилося, що вони містять інші ідентифікаційні номери, аніж вказані у його, а саме № 475096 та № 471210; на вказаних відеозаписах не підтверджується факт керування ним в стані алкогольного сп`яніння будь-яким автомобілем, в тому числі транспортним засобом марки «Dodge Journey», д.н.з. НОМЕР_2 , також на відеозаписах немає фіксації фактів його перебування за кермом автомобіля, в салоні автомобіля, біля автомобіля тощо, отже будь-яких належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять; крім того, в протоколі вказано про застосування спеціального приладу «Drager Alcotest 6810», однак до матеріалів справи долучено чек з іншого приладу «Drager Alcotest 7510», серійний номер № ARLM-0427, таким чином вказаний чек не може слугувати доказом наявності стану його сп`яніння та відповідно винуватості у вчиненні саме вказаного у протоколі адміністративного правопорушення через його неналежність як доказу; рапорт працівника поліції не може слугувати доказом винуватості у вчиненні вказаного у протоколі адміністративного правопорушення. У судовому засіданні в режимі відеоконференції захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Берзінь С.Л., підтримав апеляційну скаргу, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Заслухавши доводи захисника, дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до наступного. Мотивуючи свої висновки про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції послався у постанові на те, що він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП , так як в його діях наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Факт керування автомобілем ОСОБА_2 не оспорював. З досліджених відеозаписів було встановлено, що останній вів себе не відповідно обстановці, бо було характерне порушення мови, про що було зазначено у акті огляду. Вимоги щодо надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки ОСОБА_1 не висував, незгоди із результатом огляду на місці не висловлював, результат тестування на місці не оскаржував. Інша модель газоаналізатора не свідчить про безумовну недійсність результатів такого освідування, а є тільки підставою для більш ретельного дослідження інших наданих доказів, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, щодо обставин які справді мали місце. Як і «Drager 6810», так і «Drager 7510» належать до затверджених типів засобів вимірювальної техніки і відомості щодо таких газоаналізаторів внесені до Реєстру, тобто обома цими приладами поліцейські користуються виконуючи свої службові обов`язки. Під час відеозапису на екрані приладу зазначені деталі аналізу, відповідно до яких 1,97 проміле алкоголю видихнув ОСОБА_1 . Сам ОСОБА_1 , ні власник транспортного засобу, ні будь-який інший учасник подій не спростовували той факт, що водій знаходився у стані алкогольного сп`яніння. Проте з таким висновком суду не можна погодитися, виходячи з наступних підстав. Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. За положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими , що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У відповідності до ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Відповідно до п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. В рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 року, ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в простірі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, всупереч зазначеному, суд першої інстанції не з`ясував всі обставини справи та дійшов невірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Обґрунтовуючи своє рішення в частині винуватості ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому правопорушення, суддя районного суду послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 016458 від 22.07.2022, корінець приладу «Drager», акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписи з відеореєстраторів. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 016458 від 22.07.2022 року, 22.07.2022 року о 23.30, за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2, ОСОБА_3 передав право автомобілем марки «DODGE Journey», державний номерний знак НОМЕР_1 , водію ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння відповідно до показників приладу «Drаger 6810» - 1,94 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення містить зазначення, що свідки та потерпілі відсутні. Під час розгляду справи в суді апеляційній інстанції захисник заперечив факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки останній не керував автомобілем, не знаходився за його кермом, в салоні, чи біля нього. Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи в апеляційному суді, судом був оглянутий доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи з місця правопорушення. Дослідивши зазначені відеозаписи, що знаходяться в матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що вони жодним чином не доводять факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «DODGE Journey», а також знаходження останнього за кермом вказаного автомобіля. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Отже, висновок суду першої інстанції про те, що факт керування автомобілем ОСОБА_2 ніхто не оспорював, оскільки вказана подія відбувалася після 23-х годин, тобто під час дії комендантського часу, де на вулицях, окрім транспортного засобу, що зупинили, військових та патрульних поліцейських нікого не перебувало, суд апеляційної інстанції вважає припущенням, а тому за таких обставин беззаперечність доведеності вини ОСОБА_1 у інкримінованому правопорушенні є безпідставними. Крім того, як зазначалося вище, з наданого відеозапису взагалі не вбачається обставин щодо зупинки автомобіля «DODGE Journey», державний номерний знак НОМЕР_1 . Також суд зауважує, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 016458 від 22.07.2022, який знаходиться в матеріалах справи, міститься запис про відеофіксацію під номером 471388,471210, натомість в копії вказаного протоколу, яка була долучена апеляційним судом до матеріалів справи, міститьсятільки запис № 471388, що вказує на те, що оригінал протоколу та його копія неідентичні. Більш того, під час перегляду відеозаписів було встановлено, що вони містять інші ідентифікаціні номери, аніж вказані у примірнику протоколу ОСОБА_1 , а саме № 475096 та 471210, що також вказує на те, що оригінал протоколу та його копія є різними. Суд апеляційної інстанції також вважає слушними доводи апеляційної скарги щодо вказівки у протоколі про адміністративне правопорушення та доданого до нього чеку «Drаger Alcotest» за різними номерами. Так, дійсно в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 016458 від 22.07.2022 зазначений «Drаger Alcotest 6810», але в чекі, що знаходиться в матеріалах справи, як і в Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів зазначений інший номер, а саме «Drаger Alcotest 7510», що викликає сумнів, яким саме газоаналізатором визначалося проміле у ОСОБА_1 . Щодо посилання судді на те, що відомості про обидва газоаналізатора належать до затверджених типів засобів вимірювальної техніки, і відомості щодо таких внесені до Реєстру, то суд апеляційної інстанції зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначене застосування «Drаger Alcotest 6810», і саме на нього до матеріалів справи повинен був долучений корінець, як на газоаналізатор, який був застосований до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зважаючи на вищевказані обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що належних та допустимих доказів, які б спростували доводи апеляційної скарги та підтвердили факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки «DODGE Journey», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою вул. Велика Арнаутська, 2 в нетверезому стані, матеріали справи не містять. З урахуванням вищевказаного, апеляційний суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 у зазначений день та час транспортним засобом, що само по собі унеможливлює притягнення його до відповідальності, оскільки він не є суб`єктом інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тобто в даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП. Згідно ст.9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП). Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. Так, в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». Таким чином наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні апеляційним судом у судовому засіданні, не підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. За вказаних підстав, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду як необґрунтована підлягає скасуванню, а провадження в справі, з-за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.293, 294 КУпАП, апеляційний суд ПО С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник Берзінь Сергій Людвигович, задовольнити. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік скасувати. Прийняти нову постанову, якою провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підл ягає. Суддя Одеського апеляційного суду Стахова Н.В.