Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/6491/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6491/19 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2022 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М., за участю секретаря Кірієнко Н.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київфарм" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2022 року, В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю "Київфарм" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2019 № 0065085205 про нарахування та застосування до позивача штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 80 514,22 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 19.06.2019 № 0065085205. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апелянта обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а твердження ТОВ "Київфарм" про недопущення порушення вимог податкового законодавства є помилковими, позаяк ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України, які втратили чинність. Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів, з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без представника позивача. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена камеральна перевірка ТОВ «Київфарм» щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, результати якої оформлено актом від 23.04.2019 № 2601/10-36-52-05-34/30270526, відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ «Київфарм» граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме податкових накладних: від 31.07.2017 №71, від 31.07.2017 №67, від 31.07.2017 №73, від 31.07.2017 №78, від 31.08.2017 №84, від 31.08.2017 №88, від 30.09.2017 №66, від 23.10.2017 №62, від 26.10.2017 №68, від 31.10.2017 №109, від 30.11.2017 №86, від 30.11.2017 №77, від 30.11.2017 №101, від 30.11.2017 №112, від 31.12.2017 №72, від 20.01.2018 №22, від 31.01.2018 №53, від 15.02.2018 №36, від 30.04.2018 №71, від 30.04.2018 №86, від 30.04.2018 №82, від 30.04.2018 №74, від 02.05.2018 №5, від 15.05.2018 №28, від 15.05.2018 №44, від 15.06.2018 №22, від 30.06.2018 №73, від 30.06.2018 №94, від 30.06.2018 №74, від 30.06.2018 №98, від 14.08.2018 №15, від 31.08.2018 №78, від 15.09.2018 №30, від 15.09.2018 №39, від 30.09.2018 №99, від 12.10.2018 №15, від 13.10.2018 №17, від 14.10.2018 №18, від 15.10.2018 №22, від 15.10.2018 №19, від 24.10.2018 №49, від 25.10.2018 №50, від 26.10.2018 №51, від 27.10.2018 №52, від 28.10.2018 №53, від 29.10.2018 №54, від 30.10.2018 №55, від 31.10.2018 №56, від 14.11.2018 №25, від 15.11.2018 №26, від 14.12.2018 №119. Не погоджуючись з висновками акту від 23.04.2019 № 2601/10-36-52-05-34/30270526, позивач 06.06.2019 подав заперечення до ГУ ДФС у Київській області, які рішенням останнього від 14.06.2019 № 21112/10/10-36-12-01-18 залишено без задоволення. На підставі висновків акту від 23.04.2019 № 2601/10-36-52-05-34/30270526, відповідачем 19.06.2019 винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0065085205, яким до позивача за порушення граничних термінів реєстрації вищезазначених податкових накладних застосовано штрафні санкції на суму 80514,22 грн. Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що платники податків не можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, яке вже було відображено в акті попередньої перевірки. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Пунктами 76.1 та 76.3 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України. Інших обмежень чи заборон на проведення камеральних перевірок положення ПК України не містять. Так, відповідно до підпункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) було встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів. Згідно із пунктом 37.1 статті 37 ПК України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон № 466-ІХ). Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом

73. Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (в редакції Закону №466-IX), штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень. Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень. Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на те, що суд першої інстанції при розгляді справи вірно вказав, що податкові накладні, за порушення термінів реєстрації яких позивача притягнуто до відповідальності шляхом винесення відповідачем оскаржуваного рішення, вже були предметом раніше проведеної камеральної перевірки ТОВ «Київфарм», за результатами якої складено акт від 06.12.2018 № 4533/10-36-52-05/30270526 та згідно висновків якого було встановлено порушення ТОВ «Київфарм» граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. На підставі висновків вказаного акту позивача притягнуто до відповідальності шляхом винесення податкового повідомлення-рішення від 28.12.2018 № 0135155205, яке було предметом оскарження в межах адміністративної справи № 320/2870/19. Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 по вказаній справі визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 28.12.2018 № 0135155205. Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Згідно пункту 112.4 статті 112 Податкового кодексу України особа не може бути притягнута двічі до відповідальності одного виду за вчинення одного і того самого податкового правопорушення. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу (пункт 112.4 статті 112 Податкового кодексу України). Відтак, з огляду на те, що раніше проведена відповідачем 06.12.2018 камеральна перевірка ТОВ «Київфарм» вже охоплювала відповідні податкові накладні, які також були предметом камеральної перевірки 23.04.2019, та за результатами цих перевірок винесені податкові повідомлення рішення від 28.12.2018 № 0135155205 і від 19.06.2019 № 0065085205, позивач не може двічі притягуватись до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідачем ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду справи не спростовано вищевказаний висновок про подвійне притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Київфарм" до відповідальності за одне і те ж порушення. Більше того, апелянтом жодним чином не заперечено вищевказаний висновок суду попередньої інстанції, а лише викладено норми ПК України та правові позиції Верховного Суду, які жодним чином не спростовують висновки, викладені в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2022 року. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що відповідач не довів правомірності та обґрунтованості своїх дій в частині винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за порушення, які вже були відображені в акті раніше проведеної податкової перевірки позивача, та за які останнього було притягнуто до відповідальності шляхом винесення відповідного податкового повідомлення-рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який вказав, що спірне податкове повідомлення-рішення від 19.06.2019 № 0065085205 є протиправним. Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, про що вірно вказано судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Колегія суддів вказує, що апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань, ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить. Доказів, які б відповідали вимогам ст. ст. 73 - 76 КАС України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київфарм" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко Повний текст постанови складено 09.12.2022.