Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/8351/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/8351/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Рідзеля О.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 грудня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Аліменка В.О., Мельничука В.П.; за участю секретаря: Несін К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної міграційної служби України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року (розглянута за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Управління Державної міграційної служби України у Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказу та висновків і зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А: У жовтні 2021 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду до Державної міграційної служби України (далі - відповідач 1), Управління Державної міграційної служби України у Черкаській області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 1 від 30.08.2016 №218 в частині визнання недійсним (анулювання) бланка паспорта громадянина України НОМЕР_1 ; визнати протиправним та скасувати висновок відповідача 2 від 24.03.2016 №42/2016 про визнання паспортів громадянина України НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 такими, що оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України, та підлягають вилученню і знищенню; визнати протиправним та скасувати висновок відповідача 2 від 26.07.2016 №109/2016 законності видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 такими, що оформлений з порушенням вимог чинного законодавства України, та підлягає вилученню і знищенню; зобов`язати відповідача проінформувати відповідача 1, Українське бюро Інтерполу та територіальні органи ДМС про дійсність паспорта громадянина України НОМЕР_3 та паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , а також вилучити з бази даних ДМС відомості про їх недійсність. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні наказ та висновки службового розслідування прийнятті без наявності законних підстав. Так, позивач стверджує, що отримав паспорт громадянина України у 2012 році у АР Крим, на підставі якого йому видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон. У подальшому у ув`язку із псуванням паспорта громадянина України позивачу здійснено його заміну. При цьому, жодних порушень законодавства України установлено не було. Позивач стверджує, що посилання в оскаржуваних рішеннях на те, що паспорт виданий на тимчасово окупованій території не є підставою для визнання його недійсним, оскільки така видача відбулась до часу окупації. Крім того, жодних визначених законом підстав для визнання паспорта недійсним у позивача немає. Тому просить задовольнити позов. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної міграційної служби України від 30.08.2016 №218 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 . Визнано протиправними та скасовано: - висновок від 24.03.2016 №42/2016 службового розслідування за фактом оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 в частині визнання паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 02.10.2015, паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 29.12.2015, паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , виданого 03.11.2015 такими, що оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України, та підлягають вилученню та знищенню. - висновок від 26.07.2016 №109/2016 службового розслідування законності видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 в частині визнання паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , виданого 03.11.2015, таким, що підлягає вилученню та знищенню. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, що 07.09.2012 Залізничним РВ у місті Сімферополі ГУДМС України в АР Крим позивачу виданий паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 . У зв`язку з обміном за непридатністю паспорта громадянина України від 07.09.2012 серії НОМЕР_1 , Черкаським РС УДМС України в Черкаській області 02.10.2015 видано позивачу паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 . Паспорт громадянина України виданий 07.09.2012 серії НОМЕР_1 знищений комісією Черкаського РС УДМС України в Черкаській області 31.10.2015. У зв`язку з неточністю даних у паспорті громадянина України виданого 02.10.2015 серії НОМЕР_2 , Черкаським РС УДМС України в Черкаській області 29.12.2015 видано позивачу паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 . Паспорт громадянина України виданий 02.10.2015 серії НОМЕР_2 знищений комісією Черкаського РС УДМС України в Черкаській області 31.12.2015. Крім того, 03.11.2015 позивачу УДМС України в Черкаській області видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 на підставі паспорта громадянина України виданого 02.10.2015 серії НОМЕР_2 . На виконання листа ДМС України від 29.02.2016 №6.1/1987-16 УДМС України в Черкаській області проведено службове розслідування за фактом оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , за наслідками якого 24.03.2016 затверджено висновок №42/2016. Згідно з висновком службового розслідування при видачі позивачу паспорта громадянина України від 02.10.2015 серії НОМЕР_2 в порушення п.4.2 Розділу 4 та Розділу 6 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України 13.04.2012 № 320 (далі - Порядок №320), не перевірено належність зіпсованого паспорта особі, яка подала його для обміну. Також, не дотримано вимог листа ДМС України від 27.07.2015 №6.4/7093-15 щодо перевірки обставин набуття громадянства України особами, які мають місце народження у країнах Близького Сходу та отримали паспорт в АР Крим. За наслідками вказаного службового розслідування визнано: паспорт громадянина України виданий 02.10.2015 серії НОМЕР_2 , паспорт громадянина України виданий 29.12.2015 серії НОМЕР_3 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 виданий 03.11.2015, такими, що оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України, та підлягають вилученню та знищенню. Для вжиття заходів щодо вилучення вказаних паспортів копії висновку вирішено направити територіальним органам ДМС. Також вирішено направити Державній прикордонній службі України та Українському бюро Інтерполу повідомлення про недійсність паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 . Крім того, 26.07.2016 затверджено висновок №109/2016 службового розслідування законності видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 . Вказаним висновком визнано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 виданий 03.11.2015, таким, що підлягає вилученню та знищенню. Вирішено направити Державній прикордонній службі України та Українському бюро Інтерполу повідомлення про недійсність паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 . Також, 30.08.2016 ДМС України прийнято наказ №218, яким визнано недійсним (анульованим) бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 . Підставою вказаного наказу зазначено: у зв`язку з тимчасовою окупацією АРК, а також окремих районів, міст та селищ Донецької та Луганської областей, з урахуванням положень ст.7 Закону України «Про основи національної безпеки України». Не погоджуючись із наведеними висновками та наказом, позивач звернувся в суд з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України від 18 січня 2001 року №2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон №2235-III). Згідно з статтею 3 Закону №2235-ІІІ Громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України. Документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну. Згідно зі статтею 6 Закону №2235-ІІІ Громадянство України набувається: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Статтею 8 Закону № 2235-ІІІ передбачено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2012 року №320, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за №1089/21401, затверджено порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок №320), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (наразі втратив чинність). Пунктом 10.4 Порядку №320 передбачено, що погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти: які обмінюються у зв`язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові; у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки); осіб, громадянство України яких припинено; знайдені, замість яких видано нові; померлих громадян; зіпсовані під час заповнення; оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України; не отримані власником протягом року. У разі оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства керівником територіального органу (територіального підрозділу) проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок у двох примірниках, який надсилається до Державної міграційної служби України для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу ДМС України. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС України, другий - у територіальному органі (підрозділі). Якщо паспорт, який підлягає знищенню, видавався іншим територіальним підрозділом, до цього територіального підрозділу надсилається повідомлення за формою, наведеною у додатку 21 цього Порядку. У випадках знищення паспортів, зіпсованих при заповненні, у Книзі обліку проставляється відмітка про псування паспорта із зазначенням номера і дати затвердження акта про знищення паспорта, а в графі 1 наклеюється вирізка з бланка паспорта громадянина України, де зазначено серію і номер паспорта. Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (далі - Порядок №302). У відповідності до пункту 39 Порядку №302 за наявності підстав, зазначених у цьому Порядку, раніше виданий паспорт підлягає вилученню, поверненню державі, знищенню або тимчасовому затриманню. Особа, стосовно якої громадянство України припинено відповідно до Закону №2235-ІІІ, зобов`язана у порядку та строки, встановлені законодавством про громадянство України, повернути паспорт територіальному підрозділу ДМС, що здійснив його оформлення та видачу (пункт 40 Порядку №302). Забороняється вилучення в особи паспорта, крім випадків, передбачених законом, зокрема взяття паспорта в заставу (п.43 Порядку №302). Згідно з пунктом 44 Порядку № 302 територіальні органи чи територіальні підрозділи ДМС мають право вилучити, а також тимчасово затримати паспорти, які оформлені з порушенням вимог законодавства, підроблені, або в інших випадках, передбачених законом. Під час вилучення або тимчасового затримання паспорта складається відповідний акт встановленого МВС зразка та видається відповідна довідка. За приписами пункту 45 Порядку № 302 паспорт вважається недійсним у разі: 1) коли він підлягає обміну у зв`язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); 2) встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); 3) непридатності паспорта для подальшого використання; 4) припинення особою громадянства України; 5) коли він заявлений як втрачений або викрадений; 6) смерті особи, якій було видано паспорт; 8) оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства. Матеріалами справи встановлено, що приймаючи оскаржуваний наказ від 30.08.2016 №218, відповідач керувався статтею 7 Закону України «Про основи національної безпеки України», водночас посилання на норму Закону України «Про громадянство України» або будь-якого іншого нормативно-правового акту, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуваний наказ відсутнє. Верховний Суд у постанові від 27 червня 2019 року у справі №826/8658/18 зазначив, що посилання відповідача на зазначене законодавство не може бути підставою для визнання недійсним бланку паспорту, оскільки не регулює спірних відносин. Вищевказане не дає можливості встановити правову підставу винесення зазначеного наказу. Відповідач в обґрунтування правомірності своїх дій посилається на те, що оскаржуваний наказ винесено на підставі п.5.1 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, обліку, передачі та знищення бланків документів суворого обліку та суворої звітності в ДМС України, затвердженої наказом Державної міграційної служби України від 18 липня 2012 року №153 (далі - Інструкція №153), відповідно до якого недійсними бланками вважаються зіпсовані (при виготовлені документа), анульовані (дія не відбулася), дефектні (відсутність або пошкодження захисної сітки, друкованого тексту, водяних знаків, серій або номерів на бланках, наявність дубльованих номерів тощо), відсутні (що виявлено при відкритті пачки) та викрадені. Однак, колегія суддів звернув увагу на те, що вищевказана Інструкція №153 не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а відтак, не є нормативно-правовим актом, а є виключно внутрішнім документом ДМС України. Так, за визначенням пункту 1.4 розділу 1 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за №381/10661 (в редакції, чинній на час прийняття Інструкції №153), нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має не персоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України (пункт 2 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03 жовтня 1992 року № 493/92). За приписами п.5.6 Порядку суб`єкти нормотворення направляють нормативно-правові акти для виконання лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться. Аналіз вищезазначеного дає підстави для висновку, що Інструкція №153 не є належною нормативною підставою для визнання недійсним бланку паспорту позивача серії НОМЕР_1 , а тому посилання відповідача на вказану Інструкцію №153 як на доказ правомірності спірного наказу є безпідставними. З аналогічних підстав суд вважає безпідставними посилання відповідачів у спірних висновках службового розслідування на лист ДМС України від 27.07.2015 №6.4/7093-15, доручення ДМС України від 28.05.2015 №Д/88/3-15 та від 02.10.2015 №Д/153/2.1-1. Колегія суддів враховує, що фактично підставою для визнання недійсним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 позивача слугувало твердження відповідача про те, що оформлення вищевказаного паспорта відбулося з порушенням вимог законодавства. За приписами пункту 46 Порядку №302 у разі оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства керівник територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку, за результатами якої складається висновок у двох примірниках, який надсилається до ДМС для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу апарату ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, другий - у територіальному підрозділі ДМС. Відповідно до пункту 47 Порядку № 302 недійсні паспорти анулюються шляхом пробиття не менш як одного отвору в машинозчитуваній зоні, після чого знищуються. Знищення недійсних паспортів здійснюється комісією в складі не менше трьох посадових осіб територіального органу та територіального підрозділу ДМС, яка складає акт про списання та знищення недійсних паспортів у трьох примірниках. Недійсні паспорти знищуються щомісяця згідно з актом про знищення недійсних паспортів (пункти 48, 49 Порядку № 302). Територіальний підрозділ ДМС у випадках, передбачених пунктом 45 цього Порядку, з використанням відомчої інформаційної системи ДМС вносить до Реєстру інформацію про факт визнання недійсним та про знищення паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, або інформує про це територіальний підрозділ ДМС, що видав паспорт (у разі визнання недійсним чи знищення паспорта зразка 1993 року) (пункт 50 Порядку № 302). Майже аналогічно приписами Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення (далі - Порядок №152), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року № 152 в редакції від 12 грудня 2014 року, урегульовано такі дії щодо паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Відповідно до п.56 Порядку №152 у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон з порушенням вимог законодавства керівник територіального органу чи підрозділу ДМС проводить службове розслідування. За результатами розслідування складається висновок у двох примірниках, який надсилається до ДМС для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу апарату ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, другий - у територіальному органі або підрозділі ДМС. Паспорти для виїзду за кордон списує та знищує територіальний орган або підрозділ ДМС, а за кордоном - закордонна дипломатична установа України, які прийняли рішення про списання та знищення таких паспортів (пункт 57 Порядку № 152). Списання та знищення недійсних паспортів для виїзду за кордон здійснюється комісією у складі не менше трьох посадових осіб територіального органу або підрозділу ДМС, а за кордоном - закордонної дипломатичної установи України. Комісія складає акт про списання та знищення недійсних паспортів для виїзду за кордон у трьох примірниках (пункт 58 Порядку № 152) Паспорти для виїзду за кордон, вилучені територіальним органом або підрозділом ДМС, а за кордоном - закордонною дипломатичною установою України, знищуються щомісяця згідно з актом про знищення паспортів для виїзду за кордон. Територіальний орган або підрозділ ДМС, а за кордоном - закордонна дипломатична установа України з використанням відомчої інформаційної системи вносить до бази даних Реєстру інформацію про факт знищення паспорта для виїзду за кордон та інформує про це територіальний орган або підрозділ ДМС, що видав паспорт для виїзду за кордон, а за кордоном - закордонну дипломатичну установу України (пункт 60 Порядку № 152). Колегія суддів враховує, що органами Державної міграційної службу України не проводилась службова перевірка за фактом оформлення бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 з порушенням вимог законодавства, висновок за результатами перевірки не складався. Тимчасова окупація АР Крим, на яку посилається відповідач в оскаржуваному наказі, сама по собі не може вважатися належною підставою для прийняття рішення про визнання недійсним бланку паспорта позивача серії НОМЕР_1 . Крім того, ця подія мала місце у 2014 році, в той час як рішення про визнання недійсним бланку паспорта серії НОМЕР_1 прийнято відповідачем лише у 2016 році. Доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту набуття громадянства України за територіальним походженням у порядку, визначеному законодавством, не є доказом правомірності дій відповідача у спірних відносинах та не спростовують факту недотримання відповідачем встановленого порядку визнання недійсним бланку паспортів. Водночас, відповідачем не надано доказів та судами не встановлено фактів, які б свідчили про подання позивачем під час оформлення паспорта громадянина України свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, чи приховування позивачем будь-якого суттєвого факту, за наявності якого позивач не мав права набути громадянство України. Колегія суддів також звертає увагу, на те, що твердження про неможливість підтвердження або спростування факту прийняття рішення Головним управлінням ДМС України в Автономній Республіці Крим щодо набуття громадянства України позивачем на підставі Закону України «Про громадянство України» не можуть буди визнані судом як належним чином мотивовані, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях відповідачів та документально не підтверджені. Отримавши паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 позивач добросовісно вважав, що ним додержано вимоги закону щодо набуття громадянства України. Колеія суддів звертає увагу на те, що аналогічний правовий висновок міститься і в постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 818/590/17, від 26.07.2019 у справі № 826/27149/18, від 09.10.2019 у справі № 826/9462/16. З аналізу встановлених судами обставин справи, суд дійшов висновку, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 було отримано позивачем на підставі Закону України «Про громадянство України», а тому наявні всі правові підстави для задоволення позовних вимог щодо скасування наказу від 30.08.2016 №218. Стосовно підстави прийняття спірного висновку службового розслідування від 24.03.2016 №42/2016 - при видачі позивачу паспорта громадянина України від 02.10.2015 серії НОМЕР_2 в порушення п.4.2 Розділу 4 та Розділу 6 Порядку №320 не перевірено належність зіпсованого паспорта особі, яка подала його для обміну, суд зазначає таке Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Порядку №320 обмін паспорта здійснюється в разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; установлення розбіжностей у записах; непридатності паспорта для користування. Для обміну паспорта особа подає: заяву; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (з урахуванням вимог абзацу п`ятого пункту 1.3 розділу I цього Порядку); платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал і копію документа про звільнення від сплати державного мита; документи, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну. У разі якщо обмін паспорта здійснюється у зв`язку з його непридатністю для користування (відсутність або пошкодження фотокартки, псування записів про прізвище, ім`я та по батькові, дату або місце народження тощо), працівником територіального підрозділу перевіряється належність зіпсованого паспорта особі, яка подала його для обміну, відповідно до розділу VI цього Порядку. Для здійснення перевірки додатково у разі необхідності надається ще одна фотокартка. З аналізу наведених норм законодавства України суд встановив, що перевірка належності зіпсованого паспорта особі, яка подала його для обміну, здійснюється у разі відсутності або пошкодження фотокартки, псування записів про прізвище, ім`я та по батькові, дату або місце народження тощо. Як встановлено матеріалами справи, що позивач звернувся для обміну паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 у зв`язку із непридатністю для подальшого використання (залиття рідиною), а не у зв`язку з відсутністю або пошкодженням фотокартки, записів про ім`я та по батькові, дату або місце народження. Тому твердження спірного висновку про порушення п.4.2 Розділу 4 та Розділу 6 Порядку №320 суд вважає необґрунтованими, а спірний висновок від 24.03.2016 №42/2016 таким, що підлягає скасуванню. Оскільки висновок службового розслідування від 26.07.2016 №109/2016, яким визнано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 виданий 03.11.2015, таким, що підлягає вилученню та знищенню, прийнято у зв`язку з визнанням недійсним паспорта громадянина України від 02.10.2015 серії НОМЕР_2 (висновок від 24.03.2016 №42/2016), суд вважає висновок від 26.07.2016 №109/2016 також протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Щодо вимог про зобов`язання відповідача 2 проінформувати Адміністрацію Державної прикордонної служби України , Українське бюро Інтерполу та територіальні органи ДМС про дійсність паспорта громадянина України НОМЕР_3 та паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , а також вилучити з бази даних ДМС відомості про їх недійсність, колегія суддів зазнача наступне. Виходячи з положень ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, має забезпечуватися у найбільш ефективний спосіб, який не суперечить закону. Метою суду (правосуддя) є захист порушених прав, свобод та інтересів, належних безпосередньо особі, яка звертається за захистом (її суб`єктивних прав). У даному випадку захист прав та інтересів позивача має бути забезпечений судом саме у такий спосіб, усуваючи перешкоди у реалізації позивачем законних прав та уникаючи при цьому будь-якого втручання в дискреційні повноваження тих суб`єктів владних повноважень, які компетентні на вчинення відповідних дій у зв`язку з виконанням ухваленого рішення суду. Колегія суддів наголошує також, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання на всій території України усіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими та службовими особами, іншими фізичними особами, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 370 КАС України). Отже, внаслідок отримання відповідного судового рішення стосовно скасування оскаржуваних висновків та наказу відповідачі матимуть підстави для вчинення дій, передбачених законом, для вилучення відомостей про визнання недійсними паспортів громадянина України, виданих на ім`я позивача з відповідних баз даних. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першо інстанції дійшов до правильного висновку про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності часткового задоволення адміністративного позову. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державної міграційної служби України - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України. (Повний текст виготовлено - 08 грудня 2022 року). Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: В.О. Аліменко В.П. Мельничук