Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/2180/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 грудня 2022 року м. Рівне Справа № 569/2180/22 Провадження № 22-ц/4815/1040/22 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Майданіка В. В., Хилевича С. В. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Польової Еріки Миколаївни на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 червня 2022 року у складі судді Першко О. О., ухвалене в м. Рівне, повний текст рішення складено 01 червня 2022 року, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що перебувала із відповідачем у шлюбі, від якого вони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2019 року по справі №569/12675/19 шлюб між сторонами розірвано; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1 500 грн. 00 коп., на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 02 липня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Приймаючи рішення про стягнення аліментів суд врахував, що відповідач здійснює оплату житла для дітей. Проте, з квітня 2020 року за оренду житла, в якому проживають діти, сплачує виключно позивач, тоді як відповідач жодної участі в оплаті житла та за комунальних послуги не бере, як не бере і жодної участі у витратах на навчання дітей. Вказувала, що діти навчаються за програмою НПП «Інтелект України» в Рівненському навчально-виховному комплексі №12 Рівненської міської ради, щомісячна вартість навчально-методичного комплекту становить 600 грн. 00 коп. для учнів початкової школи та 650 грн. 00 коп. для учнів старшої школи. ОСОБА_2 обмежився виключно сплатою аліментів, встановлених станом на 2019 рік, хоча лише річне збільшення індексу інфляції в 2020 та 2021 роках відповідно становило 105% та 110%. Просила суд змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/12676/19 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з твердої грошової суми в розмірі 1 500,00 грн. на кожну дитину, на розмір 36% всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду та до досягнення дітьми повноліття. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 червня 2022 року у вказаний позов задоволено. Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання їх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2019 року в справі №569/12676/19 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1 500 гривень 00 копійок на кожну дитину щомісячно та стягувати починаючи з дня набрання рішенням законної сили з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в сумі 992 гривні 40 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 000 гривень 00 копійок. Вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, представник ОСОБА_2 адвокат Польова Еріка Миколаївна оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує на те, що справу було розглянуто за відсутності відповідача, який повідомив суд про неможливість з`явитися у визначений судом день та час у судове засідання з поважних причин: у зв`язку з перебуванням у складі підрозділу воєнізованого формування «Циклон», котре переведено у воєнний стан, про що надано відповідні докази. Додає, що розгляд справи без відповідача, без заслуховування його аргументів та заперечень проти заявлених позовних вимог порушує його право на справедливий суд, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Вказує, що через неповне дослідження обставин справи та неможливість відповідача надати свої аргументи судом не було враховано обставин, що мають значення для справи, а саме: розмір доходу платника, розмір сплачених аліментів та наявність на його утриманні непрацездатного батька. Додає, що дохід відповідача за період з 01 березня 2021 року по 28 лютого 2022 року становить 137 899,62 грн., а сума сплачених аліментів за цей же період складає 39 104,36 грн., що у відсотковому співвідношення становить 28,36% від доходу, тобто відповідач уже сплачує аліменти у розмірі майже третини свого заробітку. Зауважує, що відповідач сплачує аліменти на дітей у розмірі, що вищий від мінімального гарантованого розміру, визначеного ч. 2 ст. 182 СК України. Також на утриманні відповідача перебуває його непрацездатний батько, ОСОБА_5 , який хворіє та потребує медикаментозного лікування. Зазначає, що і сам відповідач теж має проблеми зі здоров`ям та несе витрати на своє лікування. Просила суд скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Відзиву на апеляційну скаргу не подано. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що сторони у справі є батьками двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 07 грудня 2010 року, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 19 квітня 2012 року. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2019 року у справі №569/12676/19 шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано та вирішено питання про стягнення аліментів на дітей: стягнуто з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1 500 грн. 00 коп. на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 02 липня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Рішення набрало законної сили 21 грудня 2019 року. Звертаючись до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, позивачка вказувала, що встановлений рішенням суду про стягнення з відповідача аліментів їхній розмір не відповідає потребам дітей, а відповідач спроможний сплачувати більшу суму на їх утримання, вираження якої у відсотковому відношенні до його заробітку складатиме більший розмір аліментів на дітей, аніж тверда грошова сума, визначена раніше рішенням суду. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до положень статей 183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі. Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України. У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, а також використано у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 372/2393/17. Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів. Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України. Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні . Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 працює на посаді бухгалтера Приватного підприємства-Фірми «Торгбуд-Сервіс», і її дохід за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року склав 82 060 грн. 75 коп., що підтверджується Приватного підприємства-Фірми «Торгбуд-Сервіс» від 21.01.2022 року №ТБС00000001. Відповідач ОСОБА_2 працює на посаді оперуповноваженого у Державній установі «Городоцький виправний центр («131)» і його дохід за період з 01 березня 2021 року по 28 лютого 2022 року склав 177 003,98 грн. без урахування сплачених аліментів. Колегія суддів не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про зміну способу стягнення стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від доходу відповідача та вважає, що така зміна способу не порушить прав платника аліментів та відповідатиме інтересам як стягувача, якій законом надано право вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, так і інтересам їхніх спільних дітей. Покликання апеляційної скарги на те, що на утриманні відповідача перебуває непрацездатний батько, який потребує лікування, оцінюються судом критично. Апелянтом не надано доказів того, що його батько перебуває під його опікою, є неповносправною особою та не спроможний самотужки забезпечити своє лікування. Покликання на те, що вік батька відповідача є непрацездатним, не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позову, адже особи по досягненню непрацездатного віку перебувають на пенсійному (соціальному) забезпеченні держави. Доводи апелянта про те, що відповідач також потребує лікування і несе витрати на його оплату, апеляційним судом відхиляються. Як встановлено судом, платник аліментів є фізично здоровою особою працездатного віку, офіційно працевлаштований та отримує стабільний дохід, що дозволяє йому забезпечувати своїх неповнолітніх дітей належним чином до досягнення ними повноліття, та забезпечення поруч і з цим достатнього рівня власного життя. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Польової Еріки Миколаївни залишити без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 червня 2022 року залишити без зміни. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 07 грудня 2022 року. Головуючий Ковальчук Н. М. Судді: Майданік В. В. Хилевич С. В.