LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд635/7089/19

від 07.12.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 635/7089/19 Номер провадження 22-ц/814/3540/22Головуючий у 1-й інстанції Савченко Д.М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Лобов О.А. судді: Дорош А.І., Триголов В.М. розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківводоканал» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2021 року (час ухвалення судового рішення не зазначений; дата виготовлення повного текста судового рішення 27 жовтня 2021 року) та додаткове рішення цього ж суду від 05 листопада 2021 року (час ухвалення судового рішення і дата виготовлення повного текста судового рішення не зазначені) у справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд у с т а н о в и в: У вересні 2019 року КП «Харківводоканал» звернулось до суду із вказаним позовом, просило ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на його користь заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 28 231 грн 99 коп., з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 грудня 1999 по 31 травня 2019 у розмірі 17 880 грн 89 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 липня 2009 по 31 травня 2019 у розмірі 7 822 грн 45 коп.; інфляційні втрати 1 983 грн 30 коп.; 3% річних від простроченої суми - 544 грн 75 коп. В обґрунтування позовної заяви зазначається, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, облік нарахувань та оплат за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 . Відповідачі неналежним чином виконували зобов`язання з оплати наданих послуг і у підсумку утворилась заборгованість. Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 13.01.2020 позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 28 231 грн 99 коп., а також судовий збір на користь Держави у сумі 640 гривень 33 коп. з кожного. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25.09.2020 скасоване заочне рішення від 13.01.2020, справу призначено до судового розгляду. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2021 року позов КП «Харківводоканал» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь КП «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 9 853 грн 56 коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 судовий збір на користь Держави у сумі 335 гривень 23 коп. з кожного. Додатковим рішенням Харківського районного суду Харківської області від 05 листопада 2021 року вирішено питання щодо судових витрат. Стягнуто з КП «Харківводоканал» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 6 420 гривень. Стягнуто з КП «Харківводоканал» на користь Держави суму судового збору в розмірі 1 250 гривень 54 коп. В апеляціній скарзі КП «Харківводоканал», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення (основне і додаткове) скасувати, ухвалити новее рішення про стягення з відповідачів заборгованості у межах трирічного строку позовної давності. В обгрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що суд, відмовляючи у задоволенні вимог до ОСОБА_2 , виходив з доведеності факта її непроживання за місцем реєстрації. Такий висновок суду обґрунтований неналежними доказами. При цьому суд проігнорував вимоги закону, а саме ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» і Правила надання послуг…. затверджені постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року, згідно яких споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасового непроживання за умови, якщо він подасть виконавцю послуг відповідну заяву разом із документами, що підтверджують відсутність особи. Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції не звернув уваги, що докази оплати наданих послуг подані суду з порушенням встановленого законом порядку, а заявлений розмір відшкодування не відповідає критеріям реальності і розумності. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021 року справу передано в провадження колегії суддів Харківського апеляційного суду. Ухвалами Харківського апеляційного суду від 25.01.2022 року відкрито провадження у справі. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 25.01.2022 року закінчено підготовку до апеляційного розгляду та призначено справу до розгляду в апеляційній інстанції у судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного суду. Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовженого строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд. Указом Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 03.08.2022 року справу передано до провадження колегії суддів під головуванням судді Лобова О.А., суддів учасників колегії Дорош А.І., Триголов В.М. Відзив на апеляційну скаргу судом не отриманий. Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав: Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою облік нарахувань та оплат здійснюється за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 . З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 складається: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 грудня 1999 по 31 травня 2019 у розмірі 17 880 грн 89 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 липня 2009 по 31 травня 2019 у розмірі 7 822 грн 45 коп. Розрахунок заборгованості до 01.01.2017 виконаний на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів «Про встановлення та застосування норм водоспоживання і водовідведення, та порядку розрахунків» №256 від 09.04.1997 зі змінами. З 01.01.2017 застосовуються норми водоспоживання та водовідведення, затверджені рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради «Про затвердження нормативів (норм) водоспоживання та водовідведення для населення в разі відсутності засобів обліку води» №901 від 28.12.2016. Згідно розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат за три роки, що передували зверненню з позовом до суду, позивачем нараховані такі суми: за послуги водовідведення 3% річних - 190,81 грн; за послуги водовідведення інфляційні втрати -694,54 грн; за послуги водопостачання 3% річних - 353,94 грн; за послуги водопостачання інфляційні втрати - 1289,36 грн. Згідно акта депутата Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області Григорової Т.Г. від 18.05.2020, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані відповідачі у справі, в тому числі ОСОБА_2 . Водночас ОСОБА_2 фактично з вересня 2009 року мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_4 пояснила, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 була сусідкою свідка, мешкала в кв.12 того ж будинку. Більше 10 років ОСОБА_2 за цієї адресою не проживає, до матері не навідується. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факта непроживання одного із співвідповідачів за місцем реєстрації та врахував заяву про застосування строків давності. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Наведеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає. Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, нормами ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року. Згідно ст.7 ч.1 п.6, ч.2 п.11 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг; споживач також інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором. Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року, встановлено, що споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання); несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім`ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою (п.п.1,3 п.29). Виконавець зобов`язаний зменшувати розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання) (п.п.14 п.32). Отже, за змістом наведених спеціальних норм вбачається, що звільнення споживача від сплати вартості комунальних послуг або ж зменшення їх розміру можливе за умови, що споживач письмово повідомив виконавця послуг про тимчасову відсутність за місцем реєстрації (проживання) із дорученням відповідного документа, що підтверджує такий факт. Як убачається з матеріалів справи, відповідачі у справі, стверджуючи у суді про те, що ОСОБА_2 більше десяти років не проживає за адресою місця реєстрації, до позивача у справі із письмовими заявами не зверталися, про своє право щодо зменшення вартості отриманих послуг (звільнення від їх оплати) згадали лише після ухвалення у справі заочного рішення, що свідчить про недобросовісну поведінку відповідачів. У будь-якому випадку з огляду на характер спірних правовідносин надані у справу докази акта депутата Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області Григорової Т.Г. від 18.05.2020 та показання свідка ОСОБА_4 , не є достатніми і достовірними (ст.79, ст.80 ЦПК України) для висновку про фактичне не проживання ОСОБА_2 за місцем реєстрації. Отже, доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог про задоволення позову з урахуванням вимог апеляційної скарги, тобто про стягнення із відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги у межах трирічного строку давності. Частиною 13 ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином додаткове рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 листопада 2021 року підлягає скасуванню. Частиною 1 та п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову. Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Так, з матеріалів справи вбачається, що КП «Харківводоканал» ухвалою місцевого суду 24.10.2019 року було відстрочено сплату судового збору за подачу позову до суду. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 25 січня 2022 року КП «Харківводоканал» також відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги. Позов задоволено частково на 53,27%. Таким чином, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави 1921+ 2881,50= 4 802,50 / 100 Х 53,27 = 2 558,29 / 3 = по 852,76 з кожного, а з КП «Харківводоканал», також на користь держави 4802,50 / 100 Х 46,73 = 2 244,21 грн. При подачі заяви про перегляд заочного рішення у справі ОСОБА_2 сплачено 420,40 грн. судового збору(т.1 а.с.104). Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, ОСОБА_2 має право на стягнення з КП «Харківводоканал» 420,40 /100 Х 46,73 = 196,45 грн судового збору. 25 жовтня 2021 року ОСОБА_2 заявлено клопотання про вирішення питання витрат понесених останньою на правничу допомогу. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Сталою судовою практикою Верховного Суду сформована правова позиція про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року (справа № 757/47925/15-ц), від 20 червня 2018 року (справа № 127/1284/14-ц), від 27 червня 2018 року (справа №554/9348/15-ц), від 25 липня 2018 року (справа № 522/4198/17-ц), від 15 квітня 2020 року (справа № 199/3939/18-ц), від 09 червня 2020 року (справа № 466/9758/16-ц). Отже, сторона по справі у підтвердження понесених витрат на правничу допомогу має надати суду в обов`язковому порядку документ, що посвідчує сплату коштів за надані послуги. Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у справі надавалася відповідачу на підставі угоди б/н від 18.05.2020 року та додаткових угод про надання правничої допомоги б/н від 18.05.2020 та 05.01.2021 року (т.2 а.с.32-33). У підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано: акт про прийняття-передачу наданих послуг до Договору б/н про надання правової допомоги від 23.01.2021 року (т.2 а.с.31), квитанцію № 11 від 22 жовтня 2021 року про сплату ОСОБА_2 , за надання правової допомоги за договором б/н від 18.05.2020 у сумі 4420 грн.(т.2 а.с.35) та квитанцію № 0.0.1784992305.1 від 29.07.2020 за надання правової допомоги за договором б/н від 18.05.2020 у сумі 2000 грн.(т.2 а.с.35 зворот). Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 має право на стягнення з КП «Харківводоканал» 6420 /100 Х 46,73 = 3 000,07 грн витрат понесених останньою на правову допомогу. Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» задовольнити. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2021 року та додаткове рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 листопада 2021 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог. Позов Комунального підприємства «Харківводоканал» задовольнити частково. Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги за період з 01 вересня 2016 року по 31 травня 2019 року у сумі 15 040 грн 60 коп., а саме за послуги з централізованого водовідведення 4 341 грн 85 коп.; за послуги централізованого водопостачання 8 170 грн 10 коп.; інфляційні втрати 1 983 грн 90 коп.; три відсотки річних 544 грн 75 коп. Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі по 852,76 грн. з кожного. Стягнути із Комунального підприємства «Харківводоканал» на користь держави судовий збір у розмірі 2 244,21 грн.. Стягнути із Комунального підприємства «Харківводоканал» на користь ОСОБА_2 судові витрати за подачу заяви про перегляд заочного рішення у справі у розмірі 196,45 грн та 3 000,07 грн витрат понесених на правову допомогу, а всього 3 196,52 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 07 грудня 2022 року. Головуючий суддя О.А.Лобов Судді: А.І.Дорош В.М.Триголов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»