Постанова Дніпровський апеляційний суд № 210/6396/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6781/22 Справа № 210/6396/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2022 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондар Я.М. суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О секретар судового засідання Гладиш К.І. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідачі: ОСОБА_2 , Металургійний районний у місті Кривому Розі відділу державної реєстрації актів цивільного стану третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2022 року, ухваленого суддею Сільченком В.Є. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 05 серпня 2022 року, ВСТАНОВИВ: У грудні 2014 року законний представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до до ОСОБА_2 , Металургійного районного у місті Кривому Розі відділу державної реєстрації актів цивільного стану, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, про визнання шлюбу недійсним. Після уточнення позовних вимог позивач просила ухвалити судове рішення, яким визнати шлюб укладений між її батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дошлюбне прізвище ОСОБА_6 , укладений ними 01.03.2014 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області по актовому запису №61, недійсним з моменту укладення, тобто з 01.03.2014 року; зобов`язати Дзержинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області анулювати актовий запис про шлюб №61, складений 01.03.2014 року. Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє через свого законного представника ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Металургійного районного у місті Кривому Розі відділу державної реєстрації актів цивільного стану, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, про визнання шлюбу недійсним задоволені. Визнано шлюб, укладений між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та відповідачкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дошлюбне прізвище якої « ОСОБА_6 », укладений ними 01 березня 2014 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області по актовому запису №61, недійсним з моменту укладення, тобто з 01.03.2014 року. Зобов`язано Металургійний районний у місті Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану анулювати актовий запис про шлюб під №61, складений 01 березня 2014. Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 в апеляційній скарзі посилається на незаконність судового рішення, ухваленого з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, ухвалити нове, яким відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог в повному обсязі. При цьому, скаржник зазначає, що справа розглянута з порушенням територіальної підсудності, вважає, що справа повинна була розглядатись Саксаганським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, оскільки відповідач та позивач зареєстровані в Саксаганському районі м.Кривого Рогу. Окрім того, представник відповідача вважає, що суд порушив норми процесуального права щодо медичної документації, посилаючись на те, що на а.с.128-133 т.1 знаходяться копії медичних документів ніким і ніяким чином не засвідчені, тому суд не мав права брати ці докази до уваги. Окрім того, скаржник зазначає, що на а.с.67 т.3 є письмове підтвердження відсутності оригіналів медичної документації, у зв`язку з чим суд не вивчав ці документи, а сторона відповідача була позбавлена можливості ставити питання про призначення повторної судової-психіатричної експертизи. Представник відповідача вказує на сумнівність висновку судово-психіатричного експерта №310, який складено виключно на зазначених вище медичних документах. Вказує, що на експертизу надійшли не всі матеріали, в тому числі не надійшли і фотоматеріали, які на той час були долучені, експертиза була передчасна, проведена з порушенням норм ст.106 ЦПК України, ст.3 Закону України «Про судову експертизу», і її висновки скаржник ставить під сумнів. Наступним порушенням процесуального права на думку представника відповідача є використання судом у рішенні висновку №14392 фізико - хімічної експертизи від 10.03.2016, проведеної Київським експертно-дослідним центром, який не є державною спеціалізованою установою. Також вказує і на те, що свідоцтво судового експерта завершилось у 2012 році і на час проведення зазначеної експертизи у 2016 році експерт не мав права здійснювати цю діяльність, тому вважає і цей доказ таким, що не відповідає нормам ст.76-80 ЦПК України і не може бути використаний в якості письмового доказу. Окрім того, сторона відповідача зазначає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а саме застосував ст.36 ЦК України, порушуючи норми ч.1 ст.13 ЦПК України та вийшов за межі позовних вимог, оскільки у позовній заяві не було посилання на цю норму права, ні підстав для її застосування. Вказує, що суд не застосував для вирішення спору Закону України «Про психіатричну допомогу». Представник відповідача зазначає, що судовий експерт Криштопа О.Т. в судовому засіданні підтвердила, що не може сказати, чи могли більш тяжкі психотичні порушення проявлятися 01.03.2014 під час реєстрації шлюбу, бо вони носять мерехтливий характер, експерт зазначала на присутність стійких помірних когнітивних порушень психіки у померлого ОСОБА_5 , а суд першої інстанції робить у рішенні протилежний висновок і виходячи за межі позовних вимог застосовує норми ст.36 ЦК України. Скаржник, посилаючись на висновок експерта №1170, вказує, що ОСОБА_5 помер практично здоровою людиною від випадкового отруєння алкоголем, вказує, що з цього акту видно, що померлий на момент смерті не мав жодних органічних порушень, як мозку, так і життєво важливих органів, як то печінка, нірки, селезінка, які обов`язково страждають при хронічному алкоголізмі і можуть впливати на розумову діяльність, і як наслідок привести до смерті. Представник відповідача зазначає, що як експерти про проведені сумнівної психіатричної експертизи, так і суд не взяли до уваги і жодним чином не оцінили цей важливий доказ, саме тому було судом зроблено висновок, який не відповідає фактичним обставинам справи, внаслідок чого, суд практично здорову людину визнав неспроможною укласти шлюб, і при цьому, суд у рішенні зазначив, що 28.01.2014 ОСОБА_5 здійснив ряд угод, в тому числі і банківських, і ці угоди у суду сумнівів не викликають на відміну від реєстрації шлюбу. Скаржник наводить у скарзі покази свідків, які були допитані під час судового розгляду справи, надаючи їм свій аналіз та наголошує на тому, що ніхто зі свідків з обох боків не підтвердив суду, що у січні 2014 року бачили Жураховського п`яним, чи хоча б з чиїх слів чули, що він лежить на лікуванні у ПНД. Вказує, що суд не дав жодної оцінки належним, достатнім, допустимим письмовим доказам, долученим стороною відповідача, які в оригіналах були оглянуті судом та долучені до матеріалів справи, які зокрема доводять відсутність померлого ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні в ПДН: з 17.02.2008 по 22.01.2008; з 28.04.2011 по 25.04.2011; з 24.07.2013 по 30.07.2013; з 14.01.2014 по 28.01.2014. Вказує, що згідно копій епікризів ОСОБА_7 24.02.2014 був на прийомі в ПНД, де його оглядали, описали його жахливий стан, поставили діагноз, тоді, як у цей період часу померлий був у Криму на відстані 450 км від ПНД, тому у сторони відповідача наявні підстави не довіряти усій медичній документації та як наслідок і висновку експерта №310, складеного виключно на сумнівних медичних картах, що є порушенням норм ч.1 ст.376 ЦПК України та підставою для скасування судового рішення. Представник вважає, що суд не надав жодної оцінки письмовому доказу, де відповідальні особи ДРАЦСу стверджували, що не тільки в момент реєстрації шлюбу 01.03.2014, а і в день подачі заяви про реєстрацію шлюбу 28.01.2014, поведінка ОСОБА_5 у працівників відділу не визивала підозри щодо розладу здоров`я (т.2 ас.104). Також представник відповідача наголошує на тому, що з дня смерті ОСОБА_5 все його майно практично одразу перейшло до фактичного володіння та користування представником позивача. Вказує, що не відповідає фактичним обставинам справи і твердження сторони позивача, що все належне померлому майно було придбано спільно з першою дружиною, оскільки воно спростовується наявними у справі доказами. Представник відповідача вважає, що судом не доведено чим семе укладений шлюб впливає і порушує інтереси позивача, яка отримала все майно померлого, в тому числі і майно відповідача, що перебувало в квартирах ОСОБА_5 на день його смерті (особисті речі, кредитна картка з якої витратили всі кошти). Сторона відповідача вказує, що суд без відповідного обґрунтування у рішенні проігнорував наданий нею в рамках кримінального провадження висновок експерта №29/2.1/931 від 27.04.2018, яким підтверджена підробка госпіталізації померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 до ПНД замість ОСОБА_8 , доставленого каретою швидкої допомоги. У відзиві ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_9 на апеляційну скаргу сторони відповідача, останні просять відмовити в задоволенні скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Письмові пояснення представника відповідача ОСОБА_3 , які надійшли до суду апеляційної інстанції 24 листопада 2022 року і які по суті є запереченнями на відзив сторони позивача на апеляційну скаргу, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони подані з порушенням норм ч.4 ст.178 ЦПК України без підтвердження надіслання пояснення іншим учасникам справи. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , адвоката Маленьку Л.І., які, кожна окремо, підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги з викладених в апеляційній скарзі підстав, просили скасувати оскаржуване судове рішення, ухвалити нове, яким відмовити стороні позивача у задоволенні позовних вимог про визнання шлюбу недійсним, представника позивача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_9 , які, кожен окремо з викладених у відзиві на апеляційну скаргу підстав просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції під час судового розгляду справи з`совувалося питання чи міг померлий ОСОБА_5 в момент реєстрації шлюбу, тобто ІНФОРМАЦІЯ_6 ,усвідомлювати сповна значення своїх дій і чиміг керувати ними. При цьому, місцевим судом були вислухані пояснення сторін та їх, представників, за клопотанням сторін допитано в судовому засіданні експерта, свідків ОСОБА_10 , досліджено документи, докази та матеріали, що містяться у справі, які були надані сторонами або витребувані судом за їх клопотаннями, призначено та проведено судову-психіатричну експертизу, призначено та проведено фізико-хімічну експертизу медичних документів щодо факту фальсифікації записів у медичних картах померлого ОСОБА_5 та встановлені наступні обставини справи. Ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2015 року призначена посмертна судово-психіатрічна експертиза, проведення якої доручено експертам Обласного комунального закладу «Гейківська психоневрологічна лікарня», на вирішення якої були поставлені питання: чи хворів (страждав) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , значення своїх дій, розумів їх суть та (або) міг керувати ними на момент укладення шлюбу з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ?; чи усвідомлював ОСОБА_5 значення своїх дій, розумів їх суть та (або) міг керувати ними на момент укладення шлюбу з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ? (а.с.189-190, т.1). Так, для проведення експертизи в розпорядження експерта, судом були надані матеріали цивільної справи №210/6396/14-ц в 1-му томі на 193 аркушах; оригінали медичних карт стаціонарного хворого №№503,1920,1926, 3506, 250, які були витребувані судом з КЗ «Криворізький ПНД» ДОР» на ім`я ОСОБА_5 (аркуші склеєні не пронумеровані); оригінал медичної картки на амбулаторного хворого без № КУ «Криворізький ПНД» ДОР» (аркуші склеєні пронумеровані, всього на 25-ти арк.) (а.с.194, т.1). Висновками посмертної судово-психіатричної експертизи №310 від 03.11.2015 року встановлено, що ОСОБА_5 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період часу, що цікавить суд 01.03.2014 року страждав психічним розладом в формі психічного та поведінкового розладу внаслідок вживання алкоголю, підгострогопсихотичного, переважно галюцинаторного розладу на тлі стійких, помірно виражених когнітивних порушень, синдром алкогольної залежності. Згідно медичної документації, діагноз «Психічні та поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю, синдром алкогольної залежності» був виставлений у 2009 році. Психотичний розлад, що мав місце у ОСОБА_12 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період часу 01.03.2014 року, на момент реєстрації шлюбу з ОСОБА_13 , був виражений у такій ступені, яка істотно обмежувала його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.195-209, т.1). В судовому засіданні суд допитав експерта ОСОБА_10 (спеціальність «судово-психіатрична експертиза»), яка була лікарем-доповідачем при проведенні комісійної, посмертної, комплексної судової психолого-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_5 та суду пояснила, що при проведенні експертизи досліджувалися матеріали цивільної справи, наданої судом, та оригінали медичних документів відносно ОСОБА_5 . Результатами дослідження встановлено, що ОСОБА_5 внаслідок тривалого, систематичного зловживання спиртними напоями з 2009 року страждав психічними та поведінковими розладами, синдром залежності, це проявлялося як у вигляді стійких помірних когнітивних порушень, так і у вигляді психотичних порушень. Експерт надала роз`яснення когнітивним порушенням, вказавши, що це порушення інтелекту, аналітичності та глибини мислення, зниження уваги, пам`яті, критики свого стану, оцінки обстановки, тощо. Експерт зазначила, що ці порушення носять постійний, стійкий та тривалий характер та істотно впливають на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Також експерт підтвердила, що когнітивні порушення безумовно були присутні та виражені на момент реєстрації шлюбу 01.03.2014 року. При цьому, експерт пояснила, що визначення «помірні» - це медичний термін для опису саме таких розладів, які були у ОСОБА_5 , оскільки більші розлади, які описуються терміном «виражені» - це вже недоумство. Також експерт підтвердила, що, ОСОБА_5 страждав і іншим психічним розладом психотичним, переважно галюциногенним розладом, який є більш тяжким психопатичним розладом, який, у даному випадку, проявлявся у вигляді галюцинацій, переважно-слухових. Експерт підтвердила, що про це прямо вказується як у медичних документах на ім`я ОСОБА_5 , так і у свідченнях свідків в суді, на які вони посилалися у висновку експертизи. Експерт вказала, що такі порушення носять непостійний, «мерехтливий» характер, і вона не може сказати, чи проявлялися вони 01.03.2014 року під час реєстрації шлюбу, але зазначила, що, незалежно від цього, стійкі помірні когнітивні порушення психіки у ОСОБА_5 на той момент були присутні, і вони істотно впливали на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в сенсі ст.36 ЦК України. Окрім того експерт поянила, що згідно медичних документів, які надані для проведення експертизи, раніше ОСОБА_5 виставлявся медичний діагноз «енцефалопатія», який клінічно якраз і проявляється у вигляді когнітивного розладу. Ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 грудня 2015 року було задоволено клопотання сторони відповідача і по справі призначена фізико-хімічна експертиза документів, проведення, якої було доручено експертам Київського експертно-дослідного центру та на вирішення експертів поставлені наступні питання: Чи відповідає фактична давність виконання записів, датованих 2013 та 2014 роками в медичній документації ОСОБА_5 , а саме: медичної карти амбулаторного хворого б/3; медичної карти стаціонарного хворого №250; медичної карти стаціонарного хворого №3506, датам (періодам), якщо ні, то коли (в який період) були виконані вказані записи, та коли фактично відбулося вклеювання цього документу ів історію хвороби ?. Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України. На виконання ухвали про проведення фізико-хімічної експертизи, експерту надано матеріали справи на 227 аркушах та медичні картки зазначені в ухвалі (а.с.225-227, т.1). Ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 грудня 2015 року задоволено клопотання директора «Київського експертно-дослідного центру» Рильчук Г.І. щодо погодження кандидатури експерта та надано дозвіл на залучення ОСОБА_14 для проведення фізико-хімічної експертизи давності документа за ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року (а.с.235-236, т.1). Висновком №14392 фізико-хімічної експертизи матеріалів документів в ц/с №210/6396/14-ц від 10 березня 2016 року невідповідності записів їх датам, а, отже факту фальсифікації записів у медичних картах померлого ОСОБА_5 не встановлено, записи у вказаних медичних картах відповідають їх датам (т.2, а.с.2-42). Факти систематичного, неодноразового, тривалого зловживання ОСОБА_5 спиртними напоями, окрім наведених документів, підтверджені поясненнями свідків, допитаних судом в ході слухання справи, а саме: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та вказана обставина доводиться прослуханими у судовому засіданні аудіо записами допиту свідків у минулому складі суду, зокрема- свідка ОСОБА_24 (батька ОСОБА_5 ), ОСОБА_25 , ОСОБА_26 . Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання шлюбу недійсним на підставі досліджених доказів, допиту свідків, експерта, виходив з того, що будь-які інші докази та документи, що маються у справі та надані сторонами чи витребувані судом за їх клопотанням, не спростовують та не ставлять під сумнів висновок посмертної судово - психіатричної експертизи №310 від 03.11.2015, і, отже, судом при винесенні рішення у справі до уваги не приймаються, оскільки за будь-яких обставин та доказів з числа наданих сторонами, не може бути спростовано факт знаходження померлого ОСОБА_5 в момент реєстрації шлюбу 01.03.2014 року з ОСОБА_13 (відповідно до визначення, наданого ст.36 ЦК України, ст.40 Сімейного кодексу України) у стані такого психічного розладу, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи сторони відповідача, викладені в апеляційній скарзі вважає, що суд першої інстанції у повній мірі з`ясував всі обставини, які мають значення для справи, та виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі є законним і належним чином обґрунтованим. Відповідно до норм ч.1 ст.40 Сімейного кодексу України, шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка.Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, (…), в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними. Згідно положень ч.ч.1,3,4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Аналогічно, згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, згідно прямих приписів ч.7 ст.81 ЦПК України та ч.2 ст.13 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Згідно ч.5 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Так, суд першої інстанції не взяв до уваги позицію сторони відповідача про те, що ОСОБА_5 залежністю від алкоголю не страждав, алкоголем не зловживав, на лікуванні у 2014 році не знаходився, оскільки такі твердження не відповідають дійсності та спростовуються сукупністю наявних у справі доказів, наведених у судовому рішенні. Окрім того, судом не прийнято до уваги, як недоведену, позицію сторони відповідача щодо підробки та фальсифікації медичних документів на ім`я ОСОБА_5 , оскільки така позиція, окрім пояснень представника, нічим не підтверджена та спростована фізико-хімічною експертизою матеріалів документів, якою факту фальсифікації записів у медичних картах померлого ОСОБА_5 не встановлено, записи у вказаних медичних картах відповідають їх датам (т.2, а.с.2-42). Місцевий суд також не взяв до уваги твердження сторони відповідача про підробку записів в журналі реєстрації хворих КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР, пославшись на те, що саме по собі виправлення в журналі (т.3, а.с.103-109) не свідчить про скоєння злочину або ж підробки, а у кримінальному провадженні, зареєстрованому за заявою відповідача за даним фактом ще у 2015 році (т.2, а.с.49а, 49б), жодного рішення про притягнення будь-кого до відповідальності за вказаним фактом не винесено, жодних доказів щодо завершення досудового слідства, повідомлення про підозру, направлення вказаного провадження до суду сторонами суду не надано. Доводи сторони відповідача про порушення правил підсудності розгляду справи не заслуговують на увагу, з огляду на те, що з матеріалів справи видно, спочатку позов було подано у грудні 2014 року до Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, однак ухвалою цього суду 04 грудня 20214 року позовна заява була повернута законному представнику неповнолітнього позивача з підстав, передбачених нормами п.4 ч.3 ст.121 ЦПК України (в редакції Закону від 06.11.2014 №1206-VІІ) і 05 грудня 2014 позов було подано до Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за визначеною в ухвалі підсудністю. Окрім того, матеріали справи містять заяву представника відповідача ОСОБА_27 від 14.05.2015, в якій остання відмовилась від зміни підсудності справи (а.с.122, т.1). Доводи представника відповідача ОСОБА_3 щодо сумнівності висновку судово-психіатричного експерта №310 який складено за відсутності оригіналів медичної документації на підставі копій медичних документів, які ніким і ніяким чином не засвідчені, що на експертизу надійшли не всі матеріали були предметом розгляду судом першої інстанції, що відображено в судовому рішенні, та спростовуються наявними у справі доказами. Так, для проведення експертизи в розпорядження експерта, судом були надані матеріали цивільної справи №210/6396/14-ц в 1-му томі на 193 аркушах; оригінали медичних карт стаціонарного хворого №№503,1920,1926, 3506, 250, які були витребувані судом з КЗ «Криворізький ПНД» ДОР» на ім`я ОСОБА_5 (аркуші склеєні не пронумеровані); оригінал медичної картки на амбулаторного хворого без № КУ «Криворізький ПНД» ДОР» (аркуші склеєні пронумеровані, всього на 25-ти арк.) (а.с.194, т.1). Отже, експертам для проведення посмертної судово - психіатричної експертизи були надані витребувані судом оригінали медичних карт стаціонарного хворого, оригінал медичної картки на амбулаторного хворого, що підтверджено ухвалами суду про витребування доказів, супровідними листами про направлення медичних документів суду та самим висновком експерта №310 від 03.11.2015. При цьому, як правильно зазначив місцевий суд в оскаржуваному судовому рішенні, висновок експертизи стороною відповідача поставлено під сумнів, фактично, лише за формальними обставинами щодо ніби то його проведення за підробними документами, що не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи (у т.ч.-згідно висновку фізико-хімічної експертизи матеріалів документів), клопотань про проведення повторних експертиз не заявлялося. Доводи сторони відповідача про неналежність та недопустимість як доказу висновку фізико - хімічної експертизи №14392 від 10.03.2016, проведеної Київським експертно-дослідним центром, який не є державною спеціалізованою установою та експерт Юрченко Є.М. не мав права проводити цю експертизу, оскільки свідоцтво судового експерта завершилось у 2012 році, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що на проведенні зазначеної експертизи наполягала саме сторона відповідача адвокат Маленька Л.І., вона ж вказувала на проведення експертизи саме ТОВ «Київський експертно-дослідний центр», надавала на дослідження експертизи три медичні картки хворого ОСОБА_5 і ухвалою суду від 16.12.2015 клопотання було задоволено, призначено вказану експертизу. В подальшому в суд надходило клопотання директора Київського експертно-дослідного центру Рильчук Г.І. про погодження кандидатури експерта і ухвалою суду першої інстанції від 31 грудня 2015 клопотання було задоволено та надано дозвіл на залучення експерта ОСОБА_14 для проведення фізико-хімічної експертизи давності медичних документів. Окрім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 13.09.2017 у справі №369/4586/14-ц встановив, що залучення ОСОБА_14 в якості судового експерта відповідає законодавству України, а наданий ним висновок є належним доказом та підлягає оцінці судом як доказу. Також слід зазначити, що Верховний Суд України, постановою від 29.05.2019 у справі №322/426/16 встановив, що чинне законодавство України не містить імперативних норм про можливість проведення фізико-хімічної експертизи виключно державними спеціалізованими установами, тому експерт ОСОБА_14 є належним суб`єктом здійснення судово-експертної діяльності, як і в цілому Київський експертно-дослідний центр, тому доводи відповідача про неналежність та недопустимість цього доказу є хибними. Доводи ОСОБА_3 про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме застосування положень ст.36 ЦК України та незастосування Закону України «Про психіатричну допомогу» колегія суддів вважає необґрунтованими. Оскаржуване судове рішення не містить посилань за застосування норм ст.36 ЦК України («обмеження цивільної дієздатності фізичної особи») як на правову підставу для задоволення позову ОСОБА_1 , підставами у рішенні є виключно норми частин 1 та 2 ст.40 СК України, які викладені, як у позові так і у судовому рішенні. Доводи сторони відповідача про те, що висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 №1170 від 13.06.2014 підтверджено причину смерті, як випадкове отруєння, що підтверджує той факт що ОСОБА_5 помер практично здоровою людиною від випадкового отруєння алкоголем, що померлий на момент смерті не мав жодних органічних порушень, як мозку, так і життєво важливих органів, як то печінка, нірки, селезінка, які обов`язково страждають при хронічному алкоголізмі і можуть впливати на розумову діяльність, і як наслідок привести до смерті, який суд першої інстанції проігнорував і не надав належної оцінки, колегія суддів відхиляє, оскільки на внутрішніх органах померлої людини (печінка, серце, мозок тощо) не відображаються розлади психічного здоров`я людини, відповідно в експертизі розтину трупу не може бути зазначена причина смерті, яка за МКБ-1- кодується як хвороби пов`язані з психічними та психологічними розладами. Суд першої інстанції у рішенні не наводив детальної оцінки окремо показам свідків, які були допитані судом під час розгляду справи, а обмежився лише переліком їх прізвищ, зазначивши, що покази свідків у сукупності з іншими доказами по справі підтверджують факти систематичного, неодноразового та тривалого зловживання померлим ОСОБА_5 спиртними напоями, тоді, як представник відповідача в апеляційній скарзі на свій розсуд інтерпретує пояснення кожного свідка. Доводи представника відповідача про те, що надані стороною відповідача докази, які перелічені на а.с. 22-23 (довідки, фотокартки, сторінки блокноту, журналу та іншого) спростовують факт перебування померлого ОСОБА_5 в певний час на лікуванні в Криворізькому ПНД, колегія суддів відхиляє, оскільки ці докази не спростовують висновків суду першої інстанції з приводу алкогольної залежності ОСОБА_5 , лікування від якої підтверджено належними та допустимими доказами (медичними картками, які за клопотанням сторони відповідача пройшли фізико-хімічну експертизу документів на предмет їх фальсифікації. Отже, доводи апеляційної скарги сторони відповідача на думку колегії суддів не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення суду першої інстанцій, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди скаржника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду. Перевіривши справу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню, повно, всебічно та обґрунтовано встановив обставини справи, надав належну оцінку наявним у справі доказам, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення про задоволення позову, яке відповідає вимогам ст.ст.263, 264 ЦПК України. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, підстав для здійснення перерозподілу судових витрат не має. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 07 грудня 2022 року. Головуючий: Судді: