Постанова КАС ВС № 200/9501/19-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2022 року м. Київ справа № 200/9501/19-а адміністративне провадження № К/9901/23283/20, К/9901/25670/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді: Білоуса О.В., суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., секретар судового засідання - Носенко Л.О., за участю: представника позивача - Рижакова А.В., представника ДПС України - Григор`євої А.В., представника ГУ ДПС у Донецькій області - Холявка І.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Головного управління ДПС у Донецькій області та Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селко» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У липні 2019 року ТОВ «Селко» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС у Донецькій області, ДПС України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд: - визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Донецькій області щодо не вчинення передбачених законодавством дій з відшкодування позивачу сум податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2017 року на суму 47 016 696 грн; - зобов`язати ДПС України внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2017 року на суму 47 016 696 грн, яка підлягає відшкодуванню позивачу; Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Донецькій області щодо не вчинення передбачених законодавством дій по відшкодуванню ТОВ «Селко» сум податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2017 року на суму 47 016 696 грн. Зобов`язано ДПС України внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2017 року на суму 47 016 696 грн, яка підлягає відшкодуванню ТОВ «Селко». Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Донецькій області та ДПС України подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просили їх скасувати а в задоволенні позову відмовити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Селко» є суб`єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЄДРПОУ 30013443, з 11 січня 2011 року зареєстровано в якості платника податку на додану вартість. 20 квітня 2017 року Товариство подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2017 року №9071073086. 28 квітня 2017 року ГУ ДФС у Донецькій області проведена камеральна перевірка даних податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року за результатами якої було складено акт №499/05-99-12-02/05-16/30013443. За висновками акту вказано на порушення п.200.4 ст.200 ПК України, п.п.3, 4 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, в результаті чого було завищено суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2017 року на 47 016 696 грн. 18 травня 2017 року на підставі акту перевірки ГУ ДФС в Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В-1» №0000161202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 47 016 696 грн та 11 754 174 грн штрафних (фінансових) санкцій. 17 квітня 2018 року ГУ ДФС у Донецькій області прийнято рішення №1208 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Селко». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у справі №805/2330/18-а податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2017 року №0000161202 визнано протиправним та скасовано (рішення набрало законної сили 06 березня 2019 року). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду 20 грудня 2018 року у справі №0540/7762/18-а визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 17 квітня 2018 року №1208 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «Селко» у Реєстрі платників податку на додану вартість (рішення набрало законної сили 22 березня 2019 року). 06 грудня 2019 року ДПС України поновлена реєстрації ТОВ «Селко» платником податку на додану вартість в Реєстрі платників податку на додану вартість датою первинної реєстрації 11 січня 2002 року. Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач допустив протиправну бездіяльність не відобразивши у «Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ» необхідні дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягають поверненню позивачу за звітний податковий період березень 2017 року за податковою декларацією з податку на додану вартість №9071073086 від 20 квітня 2017 року. Приписами частин першої та другої статті 341 КАС України (в редакції, чинній на момент відкриття касаційного провадження у справі) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Надаючи правову оцінку спірним відносинам, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого. Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків з 01 січня 2017 року визначається положеннями статті 200 ПК України, в редакції Закону України від 21.12.2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». За приписами підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України, на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Приписами підпункту 200.7.2. пункту 200.7., пункту 200.10 статті 200 ПК України передбачено, що заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Пунктами 200.12.-200.13, 200.23 статті 200 ПК України встановлено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. Відповідно підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який визначає механізм ведення Міністерством фінансів України інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за формою згідно з додатком. Відповідно до пункту 3 Порядку №26, формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства. Згідно із пунктом 4 Порядку №26, орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження. Приписи пункту 7 Порядку №26 визначають, що інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Відповідно до пункту 12 Порядку №26, узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню. З березня 2019 року передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Частина 1 ст. 370 КАС України встановлена, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Судами попередніх інстанцій встановлено, шо рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у справі №805/2330/18-а, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2017 року №0000161202, набрало законної сили 06 березня 2019 року. Отже, враховуючи вимоги пункту 200.12 статті 200 ПК України відповідач зобов`язаний був на наступний робочий після дня узгодження бюджетного відшкодування внести до реєстру відомості щодо дати закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму, яка була узгоджена. При цьому, рішення ГУ ДФС у Донецькій області №1208 від 17 квітня 2018 року про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «Селко» у Реєстрі платників податку на додану вартість було скасовано судовим рішенням у справі №0540/7762/18-а, яке набрало законної сили 22 березня 2019 року. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанції, що з урахуванням судового рішення про поновлення реєстрації Товариства, як платника податку на додану вартість, відповідач 22 березня 2019 року зобов`язаний був внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу. Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів, відповідно до частини другої ст.341 КАС України, знаходиться поза межами касаційного перегляду справи. В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні. Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України ПОСТАНОВИВ: Касаційні скарги Головного управління ДПС у Донецькій області та Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 8 грудня 2022 року. Головуючий суддя О.В.Білоус Судді Н.Є.Блажівська І.Л.Желтобрюх