Ухвала КАС ВС № 640/23222/19

УХВАЛА 08 грудня 2022 року м. Київ справа №640/23222/19 адміністративне провадження № К/990/34112/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Калашнікової О.В., суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Київської обласної прокуратури на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року у справі №640/23222/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Києво - Святошинська місцева прокуратура Київської області про поновлення на роботі, УСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, до Прокуратури Київської області (адреса: 01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) (надалі - відповідач, Прокуратура), в якому, з урахуванням поданих уточнень згідно заяви № 326/05/21-Р від 27 травня 2021 року «Про зміну предмету позову», просив суд: - визнати незаконними дії Прокуратури Київської області про призначення ОСОБА_1 прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури на підставі наказу № 52 від 26 липня 2019 року; - зобов`язати Прокуратуру Київської області протягом 3-х календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили внести відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 про виключення запису стосовно призначення прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури на підставі наказу № 52 від 26 липня 2019 року; - визнати протиправним та скасувати наказ Прокуратури Київської області від 24 жовтня 2019 року № 615к про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру»; - поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора окружної прокуратури, яка є рівнозначною посаді, займаної (28 жовтня 2020 року) ОСОБА_1 ; - стягнути з Прокуратури Київської області (код ЄДРПОУ 02909996, адреса: 01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28 жовтня 2019 року по момент винесення рішення по даній справі; - стягнути з Прокуратури Київської області (код ЄДРПОУ 02909996, адреса: 01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Романюка Івана Миколайовича задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку скасовано та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано Київську обласну прокуратуру (адреса: 01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, ЄДРПОУ 02909996) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що становить 19 975 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 18 копійок, без вирахування розміру обов`язкових платежів. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року залишено без змін. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог Київської обласної прокуратури звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції зазначає таке. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах). Скаржник не погоджується із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року в частині задоволених позовних вимог, а саме в частині зобов`язання Київської обласної прокуратури нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що становить 19 975 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 18 копійок, без вирахування розміру обов`язкових платежів Судом апеляційної інстанції при вирішенні даної позовної вимоги застосовано висновки Верховного Суду висловлені в постанові від 23 грудня 2020 року у справі №560/3971/19, від 27 січня 2021 року у справі №380/1662/20, від 21 січня 2021 року у справі №260/1890/19, від 18 лютого 2021 року у справі №640/23379/19, від 25 лютого 2021 року у справі №640/8451/20, від 17 березня 2021 року у справі №420/4581/20, від 30 березня 2021 року у справі №640/25354/19, від 31 березня 2021 року у справі №320/2449/20, від 15 квітня 2021 року у справі №440/3166/20, від 27 травня 2021 року у справі №380/4855/20, від 24 червня 2021 року у справі №200/5390/20-а, від 22 липня 2021 року у справі №300/2000/20, від 11 серпня 2021 року у справі №640/9375/20, від 16 вересня 2021 року у справі №600/690/20-а, від 30 вересня 2021 року у справі №160/10949/20, від 21 жовтня 2021 року у справі №380/5278/20 відповідно до яких внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» зміни до КЗпП України не визначають особливостей регулювання трудових відносин прокурорів, а лише передбачають, що ці особливості встановлюються спеціальним законом. Водночас, частиною п`ятою статті 51 Закону № 1697-VII та частиною четвертою статті 40 КЗпП України передбачений виключний перелік випадків коли до правовідносин щодо звільнення прокурорів не застосовуються норми КЗпП України. Разом з тим, у такий виключний перелік не включено питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурора, а отже не заборонено застосування положень статті 44 КЗпП України при вирішенні спірного питання. Верховний Суд також зазначив, що Чинним національним законодавством закріплені правові гарантії щодо дотримання трудових прав працівника при його звільненні. Під гарантіями трудових прав працівників розуміють систему встановлених законодавством заходів щодо врегулювання питань, що пов`язані з порушенням трудового законодавства й вирішення трудових спорів робітників і службовців, направлених на захист їхніх трудових прав. Однією з таких гарантій є виплата працівнику, який звільняється, вихідної допомоги. Вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору з незалежних від працівника обставин. Скаржник посилається на наявність інших висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постанові від 31 січня 2018 року у справі №820/1119/16. Дослідивши доводи скаржника Суд зазначає таке. Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав. Єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики (пункт 4 частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу. За змістом частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman v. the United Kingdom»), заява № 27238/95, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави. Колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом сформовано усталену практику щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо права на виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку, відповідно до статті 44 КЗпП України, у разі звільнення прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII (у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури), викладену зокрема у постановах від 23 грудня 2020 року у справі №560/3971/19, від 27 січня 2021 року у справі №380/1662/20, від 21 січня 2021 року у справі №260/1890/19, від 18 лютого 2021 року у справі №640/23379/19, від 25 лютого 2021 року у справі №640/8451/20, від 17 березня 2021 року у справі №420/4581/20, від 30 березня 2021 року у справі №640/25354/19, від 31 березня 2021 року у справі №320/2449/20, від 15 квітня 2021 року у справі №440/3166/20, від 27 травня 2021 року у справі №380/4855/20, від 24 червня 2021 року у справі №200/5390/20-а, від 22 липня 2021 року у справі №300/2000/20, від 11 серпня 2021 року у справі №640/9375/20, від 16 вересня 2021 року у справі №600/690/20-а, від 30 вересня 2021 року у справі №160/10949/20, від 21 жовтня 2021 року у справі №380/5278/20 і колегія суддів не вбачає підстав відступати від неї. Враховуючи наявність висновку Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» та статті 44 Кодексу законів про працю України, викладеного у справах №560/3971/19, №380/1662/20, №260/1890/19, №640/23379/19, №640/8451/20, №420/4581/20, №640/25354/19, №320/2449/20, №440/3166/20, №380/4855/20, №200/5390/20-а, №300/2000/20, №640/9375/20, №600/690/20-а, №160/10949/20, №380/5278/20.у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської обласної прокуратури на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року у справі №640/23222/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Києво - Святошинська місцева прокуратура Київської області про поновлення на роботі. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіО.В. Калашнікова М.В. Білак Ж.М. Мельник-Томенко