Постанова 4806 № 301/2838/22

Справа № 301/2838/22 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06.12.2022 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Римик В. М., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/829/22, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Римик В. М. на постанову судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 17.10.2022. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496, 20 грн. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 237979 від 11.09.2022 та постанови судді від 17.10.2022 вбачається, що ОСОБА_1 11.09.2022 о 20 год 30 хв у с. Приборжавське, вул. Гагаріна, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Огляд проводився на приладі Драгер в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Римик В. М. просить скасувати постанову суду від 17. 10.2022 та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суд не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не відмовлявся, а навпаки останній самостійно виявляв бажання та просив працівників поліції щоб вони надали йому направлення для проведення огляду в закладі охорони здоров`я Іршавської ЦРЛ, оскільки був упевнений, що не вживав спиртних напоїв взагалі та не довіряв результату тесту «Драгер», який начебто вказувавна позитивний стан сп`яніння. Зазначене в протоколі обвинувачення є нечітким та незрозумілим, так як працівниками поліції не сформульовано та не роз`яснено, який огляд та у який спосіб мав пройти ОСОБА_1 , у зв`язку з чим він був позбавлений -2- можливості надати однозначну відповідь (погоджується чи відмовляється). Поліцейським було порушено процедуру освідування, оскільки в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного сп`яніння, що свідчить про те, що поліцейський в установленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров`я. Тобто поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом вини ОСОБА_1 . Також зазначає, що у той же день ОСОБА_1 з власної ініціативи пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння у відділенні Іршавської КНП, де було спростовано факт перебування його у стані алкогольного сп`яніння, тобто останній перебував у тверезому стані, про що йому виданий протокол медичного огляду за № 292 від 11.09.2022. Крім того, захисник-адвокат просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду від 17.10.2022, як такий, що пропущений ОСОБА_1 з поважних причин, оскільки останній не був присутнім на судовому засіданні при винесенні оскаржуваної постанови, а копію постанови отримав несвоєчасно, через засоби поштового зв`язку 01.11.2022. Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з`явився, судову кореспонденцію отримував, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Крім того апеляційний суд враховує думку його захисника-адвоката Римик В. М. про розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 , який обізнаний про день, час та місце судового розгляду. Заслухавши пояснення захисника-адвоката Римик В. М., яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце, і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні під час розгляду справи, інших доказів, ніж ті, які зазначені в апеляційній скарзі, щодо дати отримання постанови судді від 17.10.2022 в матеріалах справи відсутні. З врахуванням наведеного, з метою недопущення порушення права на особи захист, доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Римик В. М. щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд вважає поважними, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови таким, що підлягає до задоволення і такий строк поновлюється. -3- Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами. Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 237979 від 11.09.2022, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. -4- Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 11.09.2022 о 20 год 30 хв у с. Приборжавське, вул. Гагаріна, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Огляд проводився на приладі Драгер в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 237979 від 11.09.2022 (а. с. 1);результатом тесту Драгер 6810 від 11.09.2022, з якого вбачається про наявність 0,31 % алкоголю у видихуваному повітрі, і що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (а. с. 2);поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 11.09.2022 (а. с. 3-4);відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а. с. 6); копією постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАВ № 305843 від 11.09.2022, відповідно до якої 11.09.2022 о 20 год 35 хв, ОСОБА_1 в с. Приборжавське по вул. Гагаріна, керував транспортним засобом не увімкнувши правий покажчик повороту при зміні руху та не був пристебнутий ременем безпеки, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП (а. с. 8); актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 11.09.2022 (а. с. 9). Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника-адвоката Римик В. М. в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 237979 від 11.09.2022 зазначено: дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, в тому числі і про розгляд справи в Іршавському районному суді, чим скористався ОСОБА_1 засвідчивши вказані обставини своїм підписом, однак від дачі пояснень відмовився. Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейським СРПП ВП № 1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області старшим сержантом Ковачом В. Я. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 237979 від 11.09.2022 складено у відповідності до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом. -5- Також не встановлено під час розгляду справи апеляційним судом і яких-небудь даних про те, що у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були свідками при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 , були підстави для його обмови, на такі дані також, не вказується і в апеляційній скарзі. Посилання сторони захисту у апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не відмовлявся, а навпаки останній самостійно виявляв бажання та просив працівників поліції щоб вони надали йому направлення для проведення огляду в закладі охорони здоров`я Іршавської ЦРЛ, оскільки був упевнений, що не вживав спиртних напоїв взагалі та не довіряв результату тесту «Драгер», який начебто вказував на позитивний стан сп`яніння,не знайшло своє підтвердження з огляду на таке. Частиною 3 статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. З наведено вбачається, що особа доставляється до медичного закладу для проходження огляду у випадку незгоди на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами. Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, а тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції. Як вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису, ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу, жодних зауважень чи незгоди не висловлював, підписав акт огляду та роздруківку приладу «Драгер», тому у працівників поліції не виникало обов`язку доставляти його до медичного закладу. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять. Отже вказаним відеозаписом, долученим до матеріалів справи, спростовуються доводи апеляційної скарги про порушення поліцейським порядку огляду на стан сп`яніння, а тому такі доводи апеляційний суд відхиляє. Посилання захисника-адвоката Римик В. М. на те, що у той же день, ОСОБА_1 з власної ініціативи пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння у відділенні Іршавської КНП, де було спростовано факт перебування його у стані алкогольного сп`яніння, не заслуговують на увагу, оскільки Інструкцією № 1452/735від 09.11.2015 чітко визначено порядок і строки проведення відповідного огляду. Так, пунктом 9 -6- розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. З наведеного слідує, що доставка особи для проходження огляду здійснюється поліцейським, а не самостійно особою. На переконання апеляційного суду також є безпідставним посилання захисника Римик В. М. на відсутність в матеріалах справи направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 після проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу Драгер виявляв бажання пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували доводи апеляційної скарги щодо незаконностіта необґрунтованості постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено та під час апеляційного перегляду справи не встановлено, а доводи апеляційної скарги захисника зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також направлені останнім на уникнення адміністративної відповідальності. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б були також підставою для скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, та узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011). Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, а саме, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, таке порушення Правил дорожнього руху України є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків. При цьому, апеляційний суд враховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння -7- та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10. 2008) Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи. Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для його зміни не вбачається. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що правопорушником не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Римик В. М. задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 17.10.2022. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Римик В. М. залишити без задоволення, а постанову судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 17.10.2022 щодо ОСОБА_5 ,- без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя