LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4801128/2938/17

від 08.12.2022 ·

Справа № 128/2938/17 Провадження № 22-ц/801/2135/2022 Категорія: 21 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ганкіна І. А. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2022 рокуСправа № 128/2938/17м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя - доповідач), суддів Берегового О. Ю., Панасюка О. С., секретар судового засідання Михайленко А. В. учасники справи: позивач (особа яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ; відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником адвокатом Зільбертом Олегом Євгенійовичем, на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 21 жовтня 2022 року, постановлену у складі судді Ганкіної І. А. в м. Вінниці, дата складення повного судового рішення відповідає даті його постановлення,- в с т а н о в и в: В листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні нею (т. 1 а. с. 2). Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 16 квітня 2019 року замінено відповідача ОСОБА_5 та залучено ОСОБА_3 у якості відповідача до участі у цій справі (т. 1 а. с. 211 - 212). Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 03 серпня 2021 року замінено позивача ОСОБА_4 на належного позивача ОСОБА_1 (т. 2 а. с. 182). Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 21 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні нею залишено без розгляду з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (т. 2 а. с. 244 - 245). Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Зільберта О. Є., подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що повторної неявки позивача у судове засідання без поважних причин не було, представник позивача ОСОБА_6 скористався правом на розгляд справи без його участі, у матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача. Вважає, що у суду не було жодних процесуальних підстав для залишення позову без розгляду, оскільки явка позивача в судове засідання обов`язковою визнана не була, позивач діючи через свого представника належно скористався наданими ст. 43 ЦПК України правами, та на виконання ч. 3 ст. 131 ЦПК України повідомив про причини неявки, чим вжив заходів для належного представництва інтересів позивача та продовження розгляду справи. В судове засідання апеляційного суду, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, учасники процесу не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків: Наслідки неявки в судове засідання позивача передбачені частиною 5 статті 223 ЦПК України, відповідно до якої, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналогічна норма міститься і в п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Аналіз процесуальних норм вказує на те, що при вирішенні питання про залишення позову без розгляду з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, правове значення для вирішення цього питання має сукупність умов: як факт належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, так і факт повторної (другої поспіль) неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки. З матеріалів справи слідує, що цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні нею перебуває у провадженні суду з листопада 2017 року, позивач ОСОБА_1 вступив у справу в якості позивача 03 серпня 2021 року на підставі ухвали Вінницького районного суду Вінницької області (т. 2 а. с. 182). Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що у судові засідання, позивач не з`являється, не надавши докази щодо причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час. Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне: Насамперед слід зазначити, що у матеріалах справи містяться заяви представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_6 про розгляд справи без його участі, зокрема: від 03.09.2021 року (№ 180047/21Вх., т. 2 а. с. 184), від 23.09.2021 року (№19620/21Вх., т. 2 а. с. 191), від 31.01.2022 року, у якій крім іншого представник позивача зазначив, що позовні вимоги визначені у позовній заяві з урахуванням уточнень підтримує повністю (Вх. №1882/22 ЕП-384/22-ВХ від 31.01.2022 т. 2 а .с. 207). Апеляційний суд зауважує, що представник позивача ОСОБА_6 , будучи повідомленим про те, що розгляд справи призначено на 11 год. 00 хв. 21 жовтня 2022 року, надіслав заяву про відкладення цього судового засідання електронною поштою о 14 год 26 хв, в той час як судове засідання вже було закінчено о 12 год. 00 хв. (протокол с/з т. 2 а. с. 213), тому це є зловживанням процесуальними правами. Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 03 серпня 2021 року у цій справі замінено позивача ОСОБА_4 на належного позивача ОСОБА_1 , у відповідності до положень ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він змінив; - 03.09.2021 року розгляд цієї справи не відбувся, так як головуюча суддя Ганкіна І. А. перебувала у нарадчій кімнаті по іншій справі, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. 2 а. с. 186), - 23.09.2021 розгляд справи відкладено за заявою відповідача, про що свідчить протокол судового засідання (т. 2 а. с. 193), - 11.10.2022 року судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпістці (довідка секретаря с/з т. 2 а. с. 196); - 15.11.2022 року, секретарем судового засідання складено довідку про те, що судовий розгляд справи не відбувся, так як суддя перебувала в нарадчій кімнаті по колегіальному кримінальному провадженню (т. 2 а.с. 203); - згідно довідки судове засідання призначене на 10.12.2022 року у цій справі не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючої по справі судді у відпустці (т. 2 а. с. 206). - 14.02.2022 судове засідання відкладено за заявою представника позивача ОСОБА_6 про оголошення перерви (т. 2 а. с. 211 211А); - 18.03.2022 розгляд справи не здійснювався, оскільки головуюча у справі суддя приймала участь в іншій справі (довідка т. 2 а. с. 212); - 04.05.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючої на лікарняному (довідка т. 2 а. с. 214); - згідно протоколу судового засідання від 02.06.2022 року розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та його представника (т. 2 а. с. 21), однак в матеріалах справи відсутні докази повідомлення їх про розгляд справи на цю дату; - 12.07.2022 року судове засідання відкладено, з протоколу судового засідання вбачається, що сторона позивача в судове засідання не з`явились (т. 2 а. с. 224), разом з тим відсутні і докази повідомлення позивача та його представника про призначення справи до розгляду на цей день; - 25.07.2022 року розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючої у відпустці (довідка т. 2 а. с. 226); 30.08.2022, 31.08.2022, 02.09.2022 та 20.09.2022 року розгляд справи здійснювався, сторона позивача у судовому засіданні відсутня (т. 2 а. с. 230 231, 234), однак відсутні і докази повідомлення позивача ОСОБА_1 та його представника про день та час розгляду справи. На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув. На а. с. 236 - 236А міститься судова повістка про призначення справи на 11 годину 21.10.2022 року, яка направлялась на адресу ОСОБА_7 та була повернута без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Наведене дозволяє зробити висновок, що суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача, оскільки постановляючи оскаржувану ухвалу від 21 жовтня 2022 року, суд першої інстанції в порушення вимог статті 257 ЦПК України, залишив поза увагою те, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення судом позивача та його представника про час та день попередніх судових засідань. Отже, правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки (двічі поспіль) позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності. Разом з тим, відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Із зазначеної норми слідує, що у разі визнання судом причини неявки позивача та його представника неповажною, суд повинен провести розгляд справи за їх відсутності, а у разі необхідності їх особистої присутності в судовому засіданні, викликати їх на підставі п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України для надання особистих пояснень. Разом з цим, встановивши, що розгляд справи без участі позивача є неможливим та отримавши повідомлення від представника відповідача про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції в порушення вимог процесуального закону не відклав розгляд справи та не викликав позивача для надання особистих пояснень, і виходячи з зазначених вище обставин зробив передчасний висновок про повторну неявку відповідача, оскільки фактично її не було. За таких обставин, з урахуванням наявних в матеріалах справи заяв представника позивача, у яких він просить розглядати справу за його відсутності (т. 2 а. с. 184, 191, 207), а також, з урахуванням тієї обставини, що судом, у відповідності до ч. 2 п. 3 ст. 43 ЦПК України, не постановлено ухвали про обов`язкову явку позивача у судове засідання, а також що сторони у справі належним чином повідомлені не були, відтак суд першої інстанції безпідставно, з порушенням норм процесуального права, дійшов помилкового висновку по залишення позову ОСОБА_7 без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Висновок суду, що позивач не з`являється у судові засідання, не надавши докази щодо причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час, є помилковим, він не відповідає матеріалам справи та їх змісту. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Оскільки Вінницьким районним судом Вінницької області ухвалу від 21 жовтня 2022 року постановлено з порушенням норм процесуального права, зокрема п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, ухвала підлягає скасуванню направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Таким чином, доводи апеляційної скарги є підставними, а оскаржувана ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст. 379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Зільбертом Олегом Євгенійовичем, задовольнити. Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 21 жовтня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Т. М. Шемета Судді О. Ю. Береговий О. С. Панасюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»