Постанова Одеський апеляційний суд № 523/7776/18

Номер провадження: 22-ц/813/771/22 Справа № 523/7776/18 Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.11.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Сегеди С.М., суддів: Комлевої О.С., Цюри Т.В., за участю: секретаря Хухрова С.В., представника АТ «Ощадбанк» Шидерової Н.С., розглянувшив режимі відеоконференції, за допомогою програмного забезпечення ВКЗ, апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України, в особі філії - Одеське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» - адвоката Шидерової Наталі Сергіївни, на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2021 року, постановлену під головуванням судді Сувертак І.В., про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», про визнання кредитного договору удаваним і таким, що укладений в гривні та про визнання поруки припиненою, встановив: 06.06.2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» (далі АТ «Ощадбанк», та 17.11.2020 року змінивши підстави позовних вимог (т.2, а.с. 31-42), просили суд: - визнати договір про іпотечний кредит № 1501/0312, укладений 21.08.2017 року між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк», удаваним правочином; - визнати договір про іпотечний кредит № 1501/0312, укладений 21.08.2017 року між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» укладеним у валюті України - 321 937,50 грн, на умовах визначених у договорі; - визнати припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки № 1501/0312, укладеним 21.08.2007 року між ОСОБА_2 та АТ «Ощадбанк»; - визнати припиненою поруку ОСОБА_3 за договором поруки № 1501/0312, укладеним 21.08.2007 року між ОСОБА_3 та АТ «Ощадбанк» (т.1,а.с. 3-20, т.2,а.с. 24-42). 21.09.2021 року представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Дідуренко С.В. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, а саме: вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису: 879 в книзі: 152дод-153) належної на праві приватної власності ОСОБА_1 (т.2, а.с. 99-103). Зазначену заяву було обґрунтовано тим, що 05.02.2021 року приватним виконавцем Цинєвим А. О. було відкрито виконавче провадження №64397984 і звернуто стягнення на предмет іпотеки, що одночасно є предметом оспорюваного у межах даної справи договору про іпотечний кредит. 23.04.2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями якого Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом. Таким чином, адвокат Дідуренко С. В. просила її заяву задовольнити з обґрунтувань, що викладені в заяві. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23.09.2021 року заява представника позивачів задоволена (т.2, а.с.116-117). Заборонено вчинення реєстраційних дій у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису: 879 в книзі: 152дод-153) належної на праві приватної власності ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі представник відповідача АТ «Ощадбанк» - адвокат Шидерова Н.С. просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.127-130). Вирішуючи питання про слухання справи в режимі відеоконференції, за допомогою програми «ВКЗ» (відеоконференцзв`язку), за участю представника АТ «Ощадбанк» - адвоката Шидерової Н.С., у відсутність інших учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи були справи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, у тому числі в режимі відеоконференції, за допомогою програми «ВКЗ» (т.2, а.с. 180-182, 184, 189, 194-197). Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні. Слід також зазначити, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції майже десять місяців (т.2, а.с.147), колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції в режимі відеоконференції, за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ», за участю представника АТ «Ощадбанк» - адвоката Шидерової Н.С., яка вийшла на відеоконференцзв`язок, а також на підставі наявних у справі доказів, у відсутність інших учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, суд першої інстанції виходив із того, що такий вид забезпечення є співмірним із заявленими вимогами та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову (т.2, а.с. 116-117). Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з таких підстав. Відповідно до ч.1 ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Згідно з п. 1 ч. ч. 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти чи заборони відповідачу здійснювати певні дії. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу. З матеріалів справи вбачається, що постановою Одеського апеляційного суду від 07.10.2020 року у справі № 523/16040/17 позовні вимоги ПАТ «Ощадбанк» задоволені частково. Стягнуто солідарно з боржника ОСОБА_1 і поручителя ОСОБА_2 № 1501/0312 від 12.08.2007 року суму кредитної заборгованості у загальному розмірі 23 078,02 доларів США та 79 606,38 грн.; стягнуто солідарно з боржника ОСОБА_1 і поручителя ОСОБА_3 суму кредитної заборгованості у загальному розмірі 23 078,02 доларів США та 79 606,38 грн. (т.2, а.с. 134-137). Постанова Одеського апеляційного суду від 07.10.2020 року набрала чинності 07.10.2020 року (т.2, а.с. 137-зворот). Постановлення ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо кв. АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , перешкоджає виконанню постанови Одеського апеляційного суду від 07.10.2020 року у цивільній справі №523/16040/17, що набрала законної сили. У пункті 40 рішення від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (заява № 18357/91) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що право звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система договірної сторони дозволяла щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній із сторін. Виконання рішення, винесено будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Окрім того, позивачем у даній справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оспорюються виконавчі документи щодо стягнення з них заборгованості, на підставі яких було відкрито виконавче провадження за судовим рішенням у справі 523/16040/17. Посилання представника позивачів на те, що заява про забезпечення позову та додані до неї матеріали свідчать про виниклий між сторонами спір, оскільки вони звернулись до суду із зазначеним позовом про визнання кредитного договору удаваним і таким, що укладений в гривні та про визнання поруки припиненою, не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, так як уже існує судове рішення, а саме постанова Одеського апеляційного суду від 07.10.2020 року, яка набрала чинності 07.10.2020 року, про солідарне стягнення з Основських і ОСОБА_3 кредитної заборгованості і яке має бути виконано, про що вказано вище. З цих підстав, суд не вправі перешкоджати виконанню рішення суду, яке є чинним та не скасованим. Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції було невірно застосовано положення п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України та помилково застосовано захід забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, що є не припустимим та призвело до порушення прав АТ «Ощадбанк» як стягувача, ухвала суду про забезпечення позову підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову адвокату Дідуренко С.В. яка виступає в інтересах позивачів по даній справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо кв. АДРЕСА_2 . Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду, оскаржуваної ухвали суду та доводів своєї апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її спростовують, оскільки ухвала постановлена не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати та у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. , 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України, в особі філії - Одеське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» - адвоката Шидерової Наталі Сергіївни, задовольнити. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2021 року про забезпечення позову скасувати. Прийняти постанову, якою заяву адвоката Дідуренко Світлани Валеріївни, в інтересах позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо кв. АДРЕСА_2 , залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 05.12.2022 року. Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда О.С. Комлева Т.В. Цюра