Постанова 4855 № 640/15123/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15123/21 Головуючий у 1 інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 грудня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Аліменка В.О. Кузьмишиної О.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної поліції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної поліції України, в якому просив зобов`язати Національну поліцію України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції, а саме 05 років 10 місяців 17 днів. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Національної поліції України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції, а саме 05 років 10 місяців 17 днів. Зобов`язано Національну поліцію України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції, а саме 05 років 10 місяців 17 днів. Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Національна поліція України звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує про відсутність правових підстав для включення до стажу служби в поліції періоду навчання позивача в Академії державної податкової служби в України. Також, апелянт вказує про відсутність публічно-правового спору та передчасність позову до Національної поліції України, оскільки, позивач до керівника органу поліції, наказом якого він прийнятий на службу в поліцію та наказом якого йому встановлений стаж служби в поліції, не звертався. 12 жовтня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за матеріалами особової справи ОСОБА_1 , наказом Національної поліції України від 10.12.2015 № 001 о/с йому встановлено стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, станом на 07.11.2015 - 07 років 04 місяці 18 днів. До служби в поліції ОСОБА_1 проходив службу в податковій міліції Державної податкової адміністрації України та Міністерстві внутрішніх справ України, а саме: - серпень 2002 року - червень 2006 року - був курсантом факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Академії державної податкової служби України; - червень 2006 року - червень 2008 року - проходив службу в Управлінні податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Севастополі (Наказом Державної податкової служби України від 29.05.2008 № 1103-0 «Про відрядження ОСОБА_1 » ОСОБА_1 (особистий номер М-255933), старшого оперуповноваженого відділу протидії схемам ухилення від сплати податків оперативного управління Управління податкової міліції ДПА у м. Севастополі, було звільнено з посади й відряджено для подальшого проходження служби у розпорядження Міністерства внутрішніх справ України); - червень 2008 року - листопад 2015 року - проходив службу в Департаменті оперативної служби Міністерства внутрішніх справ України (Наказом МВС України від 06.11.2015 № 0081 о/с майора міліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого з особливих доручень 3-го відділення 1-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби Міністерства внутрішніх справ України, було звільнено з ОВС згідно з п. 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію»). 25 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся з рапортом на ім`я начальника Департаменту оперативної служби Національної поліції України з питанням чи зарахована йому вислуга у податковій міліції до стажу служби в поліції; який стаж служби в міліції був йому встановлений під час звільнення з ОВС і який стаж служби в поліції встановлений йому під час прийняття його в поліцію. Крім цього, просив у разі не зарахування йому до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент прийняття його на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції, зарахувати йому таку вислугу. Рапорт ОСОБА_1 від 25.02.2021 розглянутий начальником Департаменту оперативної служби Національної поліції України та листом від 05.05.2021 за № 1075/17 повідомлено позивача листом про те, що статтею 78 Закону встановлено вичерпний перелік складових (вид служби чи роботи), які зараховуються до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, серед яких служба в органах податкової міліції відсутня. За даними особової справи ОСОБА_1 , під час звільнення з ОВС (наказ МВС України від 06.11.2015 № 0081 о/с), позивачу було встановлено календарну вислугу років -13 років 03 місяці 06 днів. В той же час, наказом Національної поліції України від 07.11.2015 № 002 о/с позивача прийнято на службу в поліції із встановленням стажу служби - 07 років 04 місяці 18 днів. У листі вказано, що, відповідно до чинного законодавства, вислуга років в органах податкової міліції до стажу служби в поліції не зарахована і у задоволенні рапорту відмовлено. Не погоджуючись даною відмовою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - «Закон №580-VIII», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Згідно зі статтями 1-2 вказаного Закону, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону №580-VIII). Відповідно до частини 1 статті 78 Закону №580-VIII, стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Частиною 2 статті 78 Закону передбачено, що до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05 липня 2012 року № 5083-VI, який набрав чинності з 12 серпня 2012 року, серед іншого, доповнено Податковий кодекс України розділом XVIII-2 (Податкова міліція). Так, пунктом 348.1 статті 348 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. У відповідно до пункту 348.2 статті 348 ПК України, завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків . Згідно з пунктом 353.1 статті 353 ПК України, особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. За приписами пункту 356.1 статті 356 ПК України, держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист". Відповідно до статті 19 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-XII (далі - Закон №509-XII, який був чинний у період служби позивача у податковій міліції та до 20 листопада 2012 року), податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків. У статті 21 Закону №509-XII, яка визначала повноваження податкової міліції, зазначено, що податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням ними службових обов`язків; запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов`язаних з оподаткуванням. Частина перша статті 24 Закону №509-XII передбачала, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Згідно статті 26 Закону №509-XII, держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію". Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся з рапортом від 25 лютого 2021 року на ім`я начальника Департаменту оперативної служби Національної поліції України з питанням чи зарахована йому вислуга у податковій міліції до стажу служби в поліції; який стаж служби в міліції був йому встановлений під час звільнення з ОВС і який стаж служби в поліції встановлений йому під час прийняття його в поліцію. Крім цього, позивач просив у разі не зарахування йому до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент прийняття його на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції, зарахувати йому таку вислугу. Вищевказаний рапорт ОСОБА_1 від 25.02.2021 розглянутий начальником Департаменту оперативної служби Національної поліції України та листом від 05.05.2021 № 1075/17 повідомлено позивача листом про те, що статтею 78 Закону встановлено вичерпний перелік складових (вид служби чи роботи), які зараховуються до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, серед яких служба в органах податкової міліції відсутня. Колегія суддів зазначає, що спір у даній справі виник у зв`язку із незарахуванням стажу служби позивача в органах податкової міліції до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення йому надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки. Питання наявності правових підстав для зарахування поліцейському стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції вже досліджувалося Верховним Судом. Так, 07 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову в справі №826/16143/18, у якій, проаналізувавши повноваження, завдання та функції податкової міліції та відповідних підрозділів поліції, Верховний Суд дійшов висновку, що ці органи здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Враховуючи зазначене, Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби. Верховний Суд дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України. Така правова позиція надалі підтримана Верховним Судом у постановах від 02 червня 2022 року у справі № 280/8419/20, від 13 серпня 2021 року у справі №440/1564/20, від 11 листопада 2021 року у справі №280/1546/21. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що період з червня 2006 року по червень 2008 року, коли ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Севастополі, підлягає зарахуванню до стажу служби позивача в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Щодо доводів апелянта про відсутність правових підстав для включення до стажу служби в поліції періоду навчання позивача в Академії державної податкової служби в України, слід зазначити наступне. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 в період з серпня 2002 року по червень 2006 року проходив службу курсантом в Академії державної податкової служби України. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив зарахувати, в тому числі, вищевказаний період навчання до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. При цьому, позивач посилався на положення п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 та норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З даного приводу, слід зазначити наступне. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 визначено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (надалі - Постанова №393). Дана Постанова №393 прийнята відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ». Водночас, норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон №2262-XII) визначають умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Статтею 17 Закону №2262-XII передбачено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Колегія суддів зазначає, що Постанова №393 встановлює порядок обчислення стажу (вислуги років) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що проводиться з метою призначення пенсій відповідно до Закону № 2262, та не визначає правила встановлення надбавки за вислугу років та тривалості додаткової оплачуваної відпустки під час проходження служби в поліції. Згідно п. 2 Постанови №393, до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам із спеціальним званням Бюро економічної безпеки, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", під час призначення пенсії згідно з пунктом "а" частини першої статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, Бюро економічної безпеки або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби. До вислуги років осіб, зазначених у пункті "ж" статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", додатково зараховується час безперервної роботи (з дня призначення після звільнення із служби в органах внутрішніх справ (міліції) на посадах у Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах), що заміщуються державними службовцями, а в закладах освіти, закладах охорони здоров`я та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах. Також, слід зазначити, що стаття 12 Закону №2262 визначає виключно умови призначення пенсій за вислугу років та не підлягає застосуванню при розрахунку надбавки за вислугу років та додаткової оплачуваної відпустки період навчання позивача. Отже, положення Постанови №393 не регулюють питання, передбачені ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, висновки щодо відсутності правових підстав для зарахування до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугою років, надання додаткової оплачуваної відпустки час навчання у вищому навчальному закладі викладені Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 19 листопада 2019 року у справі № 520/903/19, від 31 березня 2020 року у справі № 520/2067/19 та, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо необхідності зарахування періоду з серпня 2002 року по червень 2006 року (навчання позивача в Академії державної податкової служби України) до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Щодо доводів апелянта про відсутність публічно-правового спору та передчасність позову до Національної поліції України, оскільки, позивач до керівника органу поліції, наказом якого він прийнятий на службу в поліцію та наказом якого йому встановлений стаж служби в поліції, не звертався, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до положень статті 20 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-VI, апарат центрального органу виконавчої влади - організаційно поєднана сукупність структурних підрозділів, що забезпечують діяльність керівника центрального органу виконавчої влади, а також виконання покладених на центральний орган виконавчої влади завдань. За приписами ч.ч. 1-2 ст. 13 Закону №580-VIII, систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліції; 2) територіальні органи поліції. До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань. Пунктом 7 частини 1 статті Закону №580-VIII підписання наказів в поліції відноситься до повноважень керівника поліції. Положеннями статті 59 Закон №580-VIII передбачено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235 затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок № 1235). Згідно п.п 1-2 розділу ІІІ вищевказаного Порядку, видавати накази по особовому складу можуть керівники органів та підрозділів поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу. Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку №1235, у разі видання наказу про призначення працівника на посаду у наказі керівника органу поліції відповідно до вмотивованого подання установлюються посадовий оклад, додаткові види грошового забезпечення та стаж служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років. Наказом Міністерства внутрішніх справу України від 15.06.2018 № 511 «Про номенклатуру посад Національної поліції України» (з урахуванням змін, внесених наказом від 31.07.2019 № 637) затверджено переліки посадових осіб, уповноважених видавати накази по особовому складу в системі Національної поліції. Відповідно до затвердженої номенклатури посад, начальник Департаменту оперативної служби Національної поліції України, як керівник структурного підрозділу центрального органу управління, повноваження про зарахування вислуги не наділений. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з обставинами звернення позивача з рапортом до керівника Департаменту оперативної служби Національної поліції України попри можливість прийняття відповідного наказу про зарахування вислуги лише головою Національної поліції України, разом з тим, зазначив, що у відповіді за результатом розгляду рапорту позивача фактично прийнято рішення про відсутність підстав зарахування стажу служби в поліції та включення до нього періодів служби в органах податкової міліції. Разом з тим, оскільки, ОСОБА_1 до голови Національної поліції України з рапортом про перерахунок його стажу служби в поліції не звертався, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково визнано протиправними дії Національної поліції України щодо відмови позивачу у зарахуванні до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції, а саме 05 років 10 місяців 17 днів., а також, зобов`язано відповідача зарахувати позивачу такий стаж. Водночас, з метою ефективного захисту прав позивача за даних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати Національну поліцію України розглянути питання про зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції, з урахуванням висновків суду. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі частково спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє часткове підтвердження в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Національної поліції України задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2022 року скасувати та прийняти нове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов`язати Національну поліцію України розглянути питання про зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Аліменко В.О. Кузьмишина О.М.