Ухвала КЦС ВС № 191/48/16-ц

Ухвала 28 листопада 2022 року м. Київ справа № 191/48/16-ц провадження № 61-10957ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Білоусов Георгій Олександрович, на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у складі судді Прижигалінської Т. В., від 30 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., від 30 березня 2022 року у справі за поданням начальника Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Борсука Богдана Олеговича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: У серпні 2021 року начальник Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Борсук Б. О. звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку. Подання обґрунтовано тим, що на примусовому виконанні у Синельниківському відділі державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває зведене виконавче провадження 62736728, у складі якого обліковуються : - ВП № 56296474 з примусового виконання виконавчого листа №191/48/16-ц від 31 серпня 2017 року, виданого Синельниківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 втраченого заробітку внаслідок зменшення загальної працездатності за період з 12 серпня 2010 року до 05 січня 2016 року на користь ОСОБА_2 в розмірі 59 374,64 грн; - ВП № 56297055 з примусового виконання виконавчого листа № 191/48/16-ц від 31 серпня 2017 року, виданого Синельниківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я в розмірі 30 000 грн; - ВП № 56296214 з примусового виконання виконавчого листа № 191/48/16-ц від 31 серпня 2017 року, виданого Синельниківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнової шкоди, завданої ушкодженням здоров`я в розмірі 10 781,46 грн; - ВП № 62559576 з примусового виконання виконавчого листа № 191/3557/17 від 10 квітня 2020 року, виданого Синельниківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткових витрат, викликаних необхідністю лікування та придбанням ліків в сумі 4 563,22 грн; - ВП № 62559724 з примусового виконання виконавчого листа № 191/48/16-ц від 10 квітня 2020 року, виданого Синельниківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я в розмірі 300 000 грн; - ВП № 62560139 з примусового виконання виконавчого листа № 191/3557/17 від 10 квітня 2020 року, виданого Синельниківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 втраченого заробітку внаслідок зменшення загальної працездатності за період січень 2016 року - серпень 2017 року в сумі 165 452,80 грн; - ВП № 62559985 з примусового виконання виконавчого листа № 191/48/16-ц від 10 квітня 2020 року, виданого Синельниківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 втраченого заробітку внаслідок зменшення загальної працездатності в розмірі 80% мінімальної заробітної плати, починаючи з 05 січня 2016 року і на весь час стійкої втрати професійної діяльності ОСОБА_2 80%. Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2020 року у справі № 191/2267/15-ц виділено в натурі житловий будинок загальною площею 114, 1 кв. м та господарські споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 2 експертного висновку № 2701/2702-19 від 03 грудня 2019 року, а саме визнано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 (52/100 частини) вартістю 287 155 грн за ОСОБА_3 , а право приватної власності на квартиру АДРЕСА_3 (48/100 частини) вартістю 263 132 грн - за ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на 52/100 частин, а за ОСОБА_1 на 48/100 частин земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку і господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,10 га. На запит до комунального підприємства Синельниківського міжміського бюро технічної інвентаризації від 20 квітня 2021 року за вих. № 9531 було отримано відповідь, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 , 1969 року народження, підстава: свідоцтва про право власності, видане 29 січня 2003 року Синельниківською міською радою. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником нерухоме майно не зареєстроване. Оскільки боржник в установленому законом порядку не зареєстрував право власності на присуджене йому майно, державний виконавець звернувся до суду в порядку статті 440 ЦПК України. Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року подання начальника Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) задоволено, звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_4 , та 48/100 частин земельної ділянки, площею 0,10 га за тією ж адресою. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року залишено без змін. 03 листопада 2022 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Білоусов Г. О. подав касаційну скаргу на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Безпосередньо в касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке підлягає задоволенню, оскільки доводи заявника про те, що скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення ОСОБА_1 копії оскарженої постанови апеляційного суду не спростовані. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення подання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, оскільки суд першої інстанції не надав можливості ОСОБА_1 та його представнику подати у судовому засіданні докази необґрунтованості та незаконності подання державного виконавця. Крім того, до участі у справі не були залучені ОСОБА_4 , яка має неповнолітню дитину, та ОСОБА_5 , які є членами сім`ї ОСОБА_1 , зареєстровані у спірному житловому будинку і не мають іншого житла. Вважає, що суд порушив права, свободи, інтереси членів сім`ї ОСОБА_1 стосовно вказаного житлового будинку та можливості заявити про свої права на користування житлом. За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України). Ухвала суду за результатами розгляду подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи. Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Стаття 129 Конституції України передбачає, що обов`язковість судового рішення належить до основних засад судочинства. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»). Частиною третьою, четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) передбачено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. Подібні положення містить і чинна редакція статті 50 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні у Синельниківському МРВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває зведене виконавче провадження за виконавчими листами, виданими Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справах № 191/48/16-ц та № 191/3557/17 щодо стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Рішенням Синельниківського міськрайонного суду від 24 червня 2020 року у справі № 191/2267/15-ц за ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_3 (48/100 частини) та 48/100 частин земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування будинку і господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Встановиши, що ОСОБА_1 своє право власності на присуджене нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстрував, рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2017 року в справі № 191/48/16-ц та від 17 грудня 2019 року в справі № 191/3557/17 щодо стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в добровільному порядку боржником не виконані протягом тривалого часу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення подання державного виконавця. При цьому ОСОБА_1 не позбавлений можливості добровільно виконати рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справах № 191/48/16-ц та № 191/3557/17, надавши державному виконавцю відповідні докази такого виконання. Крім того ОСОБА_1 має право, в порядку передбаченому статтею 432 ЦПК України звернутись до суду із заявою про визнання виконавчого документу або окремих виконавчих документів, які входять у зведене виконавче провадження, такими, що не підлягають виконанню, у разі, якщо вважає, що обов`язок боржника за ними відсутній повністю або частково. Питання про виселення неповнолітньої дитини зі спірної квартири оскарженими судовими рішення не вирішувалось. Доводи заявника щодо порушення судом першої інстанції права ОСОБА_1 брати участь у судових засіданнях на обґрунтованість касаційної скарги не впливають, оскільки за змістом частини одинадцятої статті 440 ЦПК України подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, суд розглядає негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця. Разом із тим ОСОБА_1 викладав свою правову позицію як у суді першої інстанції у відзиві (запереченні) на подання державного виконавця, так і в апеляційному суді в апеляційній скарзі. Оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтями 388, 389, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року в справі № 191/48/16-ц. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Білоусов Георгій Олександрович, на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта