Ухвала КЦС ВС № 202/2902/20
від 28.11.2022 · ЦивільнаУхвала 28 листопада 2022 року м. Київ справа № 202/2902/20 провадження № 61-10931 ск22 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення, ВСТАНОВИВ: Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року, у задоволенні позовуАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. До Верховного Суду 01 листопада 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу на вказані судові рішення з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі. У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки первісна касаційна скарга була подана 24 червня 2021 року, однак повернута ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року. Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. З огляду на те, що АТ КБ «ПриватБанк» вперше звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення попередніх інстанцій в межах встановленого законом строку на касаційне оскарження цих рішень, однак скаргу було повернуто, в розумні строки повторно звернулося з касаційною скаргою, клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2018 року справа № 595/1271/16-ц, від 25 липня 2018 року справа № 638/13030/13-ц, від 13 жовтня 2020 року справа № 447/455/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також заявник оскаржує судові рішення з передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав (вказує на порушення судами норм процесуального права відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України, оскільки судами не досліджено зібрані у справі докази, не встановлено фактичних обставин справи, що мають істотне значення для вирішення справи). Касаційна скарга подана з дотриманням вимог щодо її форми і змісту, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: Поновити акціонерному товариству «ПриватБанк» строк на касаційне оскарження судових рішень попередніх інстанцій. Відкрити касаційне провадження у цій справі. Витребувати з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 202/2902/20 за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара