Постанова Одеський апеляційний суд № 521/6779/14

Номер провадження: 22-ц/813/8094/22 Справа № 521/6779/14 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.11.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Орловської Н.В., суддів Кутурланової О.В., Пузанової Л.В., секретар Зєйналова А.Ф.к. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Васильєв Павло Сергійович, на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2022 року по справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Васильєв Павло Сергійович, заінтересовані особи ОСОБА_2 відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк» про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, В С Т А Н О В И В : У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України згідно ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 31.03.2015р. по справі №521/6779/14-ц. Вказана заява обґрунтована тим, що 20.07.2022 року від Державної прикордонної служби України заявником на адвокатський запит було отримано відповідь, згідно якої відносно ОСОБА_1 наявне тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України згідно ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 31.03.2015р. до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ «Акцент Банк». Заявник зазначає, що був необізнаний про наявність вказаної заборони, до суду не викликався, ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 31.03.2015р. не отримував та з нею не погоджується, оскільки на сьогоднішній день виконавче провадження завершено. З огляду на викладене ОСОБА_1 просив задовольнити його заяву, скасувавши тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 31.03.2015 року. Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 01 серпня 2022 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. Вказане судове рішення мотивовано тим, що у своїй заяві ОСОБА_1 посилається на необізнаність про існування вказаної заборони, до суду він не викликався, оскаржувану ухвалу не отримував, тому з нею не погоджується. Разом з тим, заявник не надає доказів про те, що заборгованість, яка існувала на час постановлення ухвали, відсутня. У зв`язку з викладеним, проаналізувавши матеріали цивільної справи суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Васильєв П.С., посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 01 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити, скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України згідно ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 31.03.2015р у справі №521/6779/14ц. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог ч.6 ст.441 ЦПК України розглянув заяву без участі державного виконавця. Крім того, в судове засідання не був викликаний заявник та його представник, чим порушено принцип змагальності сторін. Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано обставини щодо завершення виконавчого провадження, у межах якого було вжито обмеження заявника у праві виїзду за межі України, а також не враховано відсутність доказів ухиляння завника від виконання зобов`язань перед стягувачем. Додатково апелянт вказує, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано висновки, які містяться у рішеннях ЄСПЛ. Зокрема, якщо захід обмеження свободи пересування особи спочатку був виправданим, надалі він може стати непропорційним, якщо він автоматично продовжувався протягом тривалого періоду. Відповідно, влада не може продовжувати обмеження протягом дуже довгого періоду без періодичного перегляду їх обґрунтування. Крім того, слід враховувати, яким чином заборона на виїзд може допомогти стягнути борг, враховуючи конкретну ситуацію заявника та інші обставини справи. При цьому, судом першої інстанції не надано правової оцінки доводу заявника щодо введення в Україні воєнного стану, за умови якого наявність обмеження у праві виїзду за кордон створює загрозу життю заявника. У відзиві на апеляційну скаргу Перший Малиновський відділ ДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м.Одеса) доводи апелянта не визнає, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що на примусовому виконанні Відділу перебувало виконавче провадження №46115563 з примусового виконання виконавчого листа №521/6779/14-ц, виданого 22.09.2014р. Малиновським районним судом м.Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» коштів в сумі 60 966,62 грн. Боржником вимоги виконавчого документа виконані не були, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не сплачені, у зв`язку з чим державний виконавець звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси з поданням щодо обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 31.03.2015р. боржника ОСОБА_1 обмежено у такому праві. 27.12.2017р. виконавче провадження №46115563 завершено згідно п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». При цьому, борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження залишилися несплачені боржником. Оскільки боржником не надано докази виконання ним зобов`язання у повному обсязі, тому, за позицією державного виконавця, відсутні підстави для скасування застосованих до боржника обмежень. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, судом встановлено наступне. 24 липня 2014 року Малиновським районним судом м.Одеси ухвалено заочне рішення по справі № 521/6779/14-ц за позовом ПАТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов ПАТ «Акцент-Банк» задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент-Банк» суму заборгованості за кредитною угодою від 19 лютого 2013 року з урахуванням процентів та штрафних санкцій у загальному розмірі 60362,99 гривень, а також суму оплаченого судового збору у розмірі 603,63 гривень. Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 31.03.2015 року задоволено подання державного виконавця Швидкої О.П., погоджене начальником Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі держави України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тимчасово обмежено громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області від 28.08.2001 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документу, до виконання зобов`язань за виконавчим листом №521/6779/14ц, виданим 22.09.2014 року Малиновським районним судом м. Одеси. Порядок та підстави тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України врегульовано Згідно ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України. Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що обмеження у праві виїзду за межі України є тимчасовим заходом, спрямованим на обмеження фізичної особи боржника у праві вільного перетинання державного кордону України, що має на меті забезпечення виконання зобов`язань, покладених на таку особу відповідним рішенням суду. При цьому, як застосування такого заходу до фізичної особи боржника, так і його скасування відноситься до компетенції суду. Судом встановлено, що на підставі ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 31.03.2015р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово обмежено у праві виїзду за межі території України до виконання зобов`язань за виконавчим листом №521/6779/14ц про стягнення з нього на користь ПАТ «Акцент Банк» заборгованості у розмірі 60362,99 грн. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування вказаного обмеження суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів про те, що заборгованість, яка існувала на час постановлення ухвали про застосування наведеного вище обмеження, відсутня. Апеляційний суд вважає вказану позицію суду першої інстанції необґрунтованою з огляду на наступне. Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Статтею 6 зазначеного закону встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Так, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, коли громадянин ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Отже, втручання у право фізичної особи боржника на свободу пересування, яке ґрунтується на ст.441 ЦПК України та ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» може мати легітимну меті тільки у тому випадку, якщо судом буде встановлено факт ухилення такої особи від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. При цьому, саме по собі невиконання рішення суду не є належною підставою для застосування до боржника фізичної особи обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки має бути доведено саме ухилення такої особи від його виконання, тобто вчинення умисних дій. Апеляційний суд зауважує, що обставини щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду, які стали підставою для застосування до нього обмеження у вигляді тимчасової заборони у праві виїзду за межі території України, не є предметом дослідження у даній справі, оскільки покладені в основу ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 31.03.2015р., яка не оскаржується заявником. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апелянта щодо його незгоди з ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 31.03.2015р., якою до нього застосовано тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон. Разом з тим, суд зауважує, що будь-яке тимчасове обмеження у гарантованих Конституцією України прав особи, яке в момент його застосування мало легітимну мету, не може тривати постійно. З наведеного слід дійти висновку, що обмеження, накладені у зв`язку з непогашеною заборгованістю, є виправданими тільки в тому випадку, якщо вони спрямовані на досягнення цілі у вигляді стягнення такої заборгованості. Дія таких обмежень не може бути продовжена протягом тривалого періоду без періодичного перегляду їх обґрунтованості. (п.122 і 124 рішення ЄСПЛ у справі «Рінер проти Болгарії»). У наданому Першим Малиновським ВДВС у місті Одесі ПМУМЮ відзиві на апеляційну скаргу повідомлено, що наведені вище обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України були застосовані за поданням державного виконавця у межах виконавчого провадження №46115563 з примусового виконання виконавчого листа №521/6779/14-ц, яке завершено 27.12.2017 р. згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Доказів повторного пред`явлення виконавчого листа №521/6779/14-ц до виконання державним виконавцем не надано. Крім того, стягувач ПАТ «Акцент-Банк», який отримав копію апеляційної скарги та належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, що підтверджується довідками про доставку електронних листів (а.с.42,56), також не надав доказів пред`явлення виконавчого листа №521/6779/14-ц до виконання та ухилення ОСОБА_1 від його виконання. Враховуючи, що застосоване ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 31.03.2015р. обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі території України повинно мати тимчасовий характер, проте триває більше семи років, і ані державним виконавцем, ані стягувачем не надано інформації щодо пред`явлення виконавчого листа №521/6779/14-ц протягом останніх п`яти років до виконання, або інших доказів свідомого ухилення ОСОБА_1 від виконання вказаного виконавчого документу, тому слід дійти висновку про непропорційність застосованого до ОСОБА_1 обмеження з метою такого застосування. Судом першої інстанції наведених обставин не враховано, не надано належної правової оцінки доводам заявника щодо необґрунтованості обмеження його у праві виїзду за межі України протягом семи років, за відсутності доказів його ухилення від виконання судового рішення, внаслідок чого суд дійшов хибного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Крім того, апеляційний суд вважає обґрунтованим довід заявника щодо порушення судом першої інстанції частини 6 ст. 441 України, оскільки заява про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України розглянута за відсутності державного (приватного) виконавця, участь якого в суді першої інстанції є обов`язковою. З огляду на викладене, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, на підставі ст. 376 ЦПК України слід дійти висновку про скасування ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2022 року та необхідність постановити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити. Керуючись ст. ст.367,374,376,382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Васильєв Павло Сергійович, задовольнити. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2022 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити. Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, застосоване ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 31.03.2015р. у справі №521/6779/14ц щодо ОСОБА_1 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст судового рішення складено 02 грудня 2022 року. Головуюча ________________ Н.В.Орловська Судді: ________________ О.В.Кутурланова ________________ Л.В.Пузанова