Постанова Київський апеляційний суд № 758/4415/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №758/4415/22Головуючий у І інстанції: Павленко О.О. Провадження №33/824/3051/2022 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 листопада 2022 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Дем`янової Н.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 05 серпня 2022 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Подільського районного суду міста Києва від 05 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Цією ж постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та провадження у цій частині відносно нього закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Дем`янова Н.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, вважаючи її незаконною. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння працівниками поліції було порушено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився за відсутності двох свідків. Зазначає, що відеозапис, який долучений працівниками поліції до матеріалів справи, є недопустимим доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки відеозйомка здійснена епізодично, із переривами, з якої не вбачається наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння. За результатами апеляційного перегляду просить постанову суду в частині визнання ОСОБА_1 винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, а провадження у справі відносно нього закрити за відсутністю в його діях даного складу адміністративного правопорушення. Також захисником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого вона зазначає, що копію рішення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав лише 22 серпня 2022 року, а тому йому не були відомі мотиви прийнятого судом рішення. Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи апелянта про поважність пропуску строків на апеляційне оскарження, оскільки наведені у клопотанні обставини підтверджуються матеріалами справи, а саме розпискою від 22.08.2022 року про отримання постанови Подільського районного суду міста Києва від 05 серпня 2022 року (а.с. 20). З цих підстав суд задовольняє клопотання захисниката поновлює їй строк на апеляційне оскарження. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Демянової Н.І. на підтримку поданої апеляційної скарги, проаналізувавши апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 30 березня 2022 року об 11 год. 10 хв., керуючи автомобілем «Фіат» д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті вулиць І.Виговського та Стеценка, в місті Києві, виїжджаючи з другорядної дороги, не надав дорогу автомобілю «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів. В подальшому автомобіль «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 здійснив зіткнення з автомобілем «Мітцубісі» д.н.з. НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів. Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фіат» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме: порушення координації рухів, сповільнена мова, від проходження у встановленому законом порядку огляду відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України Відповідно до положень ст.294 КУпАП суд апеляційної інстанції здійснює перегляд справи про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги. Встановлені судом фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та правова кваліфікація його дій за ст.124 КУпАП не оспорюються та не оскаржуються, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині не перевіряються. Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне. Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Частині 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За оскаржуваною постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що в установленому судом місці та час керував транспортним засобом з ознаками вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в порушення п.2.5 ПДР від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився. Викладені в протоколі обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду для встановлення перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підтверджуються відеозаписом з місця події, який міститься в матеріалах справи та досліджений в суді апеляційної інстанції, з якого вбачається, що працівниками поліції було роз`яснено підстави для проведення огляду ОСОБА_1 та наслідки відмови від його проходження. Оскільки ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду для встановлення перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. За приписами статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Цим самим спростовуються доводи захисника щодо обов`язкової участі двох свідків при огляді на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки такий огляд проводився поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Лише у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Всупереч доводам захисника, із дослідженого в суді апеляційної інстанції відеозапису слідує, що у ОСОБА_1 вбачаються ознаки його перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме порушення координації рухів, сповільнена мова. Крім цього ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, що вживав лікарський препарат. Твердження захисника щодо переривання відео зйомки, яка здійснювалась працівниками поліції, в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження. З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу захисника Дем`янової Н.І. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Постанову Подільського районного суду міста Києва від 05 серпня 2022 року, в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладення на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Дем`янової Н.І. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Мосьондз