Постанова Дніпровський апеляційний суд № 205/6352/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5075/22 Справа № 205/6352/21 Суддя у 1-й інстанції - Приходченко О. С. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Лаченкової О.В. суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про збільшення розміру аліментів і стягнення додаткових витрат, - ВСТАНОВИЛА: В липні 2021 року до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про збільшення розміру аліментів і стягнення додаткових витрат. В обгрунтування позову ОСОБА_2 зазначала, що вона з відповідачем з 12 вересня 1998 року перебувала у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 січня 2020 року, від якого мають синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 лютого 2020 року з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 06 вересня 2019 року. Відповідач мав значну заборгованість по сплаті аліментів, яку повністю сплатив до 01 липня 2021 року, що дає підстави припускати про поліпшення матеріального становища платника аліментів. Відповідач працює у фітнес-центі «MGym», який розташований в КДУ «Менора», та має можливість і кошти для матеріального забезпечення сина. Також він має звання майстра спорту, багаторазовий призер та переможець змагань, тренер-реабілітолог. Відповідач зобов`язаний матеріально підтримувати старшого сина, який продовжує навчання. Позивач вважає, що суми аліментів, яку було рішенням суду стягнуто з відповідача на утримання дитини, на теперішній час недостатньо, а розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на утримання сина, замало. У зв`язку із перенесеною травмою ОСОБА_4 потребує медичного обстеження, лікування і оздоровлення. Крім цього позивач придбала велосипед вартістю 13770 гривень, сплатила вартість путівки за відпочинок сина 5929 гривень, а також оплатила вартість ПЛР-тесту у розмірі 720 грн. Позивач просила суд змінити спосіб стягнення аліментів, які стягнуто з відповідача на її користь на утримання сина, і стягнути з відповідача на її користь на утримання малолітнього сина аліменти у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що станом на 01 липня 2021 року складає 2510 гривень (з наступною індексацією). Стягнути з відповідача на свою користь додаткові витрати у вигляді Ѕ частини вартості велосипеда у розмірі 6885 грн., вартість путівки на оздоровлення у розмірі 5929 грн. та Ѕ вартості ПЛР-тесту у розмірі 360 грн., допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, судові витрати по справі стягнути з відповідача. Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Змінено спосіб стягнення аліментів, встановлених рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська №205/7688/19 від 12 лютого 2020 року та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь матері ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_5 , починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 908,0 грн. В апеляційній скарзі на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 грудня 2021 року, відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 в частині збільшення розміру аліментів, скасувати рішення в частині стягнення судового збору. У відзиві ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 грудня 2021 року, ОСОБА_2 просить залишити рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 грудня 2021 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч.5 ст.272 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5). Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 лютого 2020 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1500 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06 вересня 2019 року і до досягнення ОСОБА_5 повноліття (а.с. 6-7). 18 березня 2020 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська на виконання рішення суду від 12 лютого 2020 року видано виконавчий лист №205/7688/19 (а.с. 10). В провадженні Новокодацького ВДВС у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебуває виконавче провадження №61705619 з примусового виконання виконавчого листа №205/7688/19, виданого 18 березня 2020 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська на виконання рішення суду від 12 лютого 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1500 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06 вересня 2019 року і до досягнення ОСОБА_5 повноліття (а.с. 56-58). Згідно із розрахунком державного виконавця Новокодацького ВДВС у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) заборгованість у ОСОБА_1 зі сплати аліментів за виконавчим листом №205/7688/19, станом на 01 жовтня 2021 року відсутня (а.с. 67). Згідно з відомостями ДПС України розмір виплачених та утриманих податків за період з 01 січня 2020 року по 30 червня 2021 року ОСОБА_1 отримував соціальні виплати з бюджетів відшкодування внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.79). Відповідно до листа вих. №172-11/21 від 24 листопада 2021 року, ТОВ «Менора ЛТД» повідомляє, що фітнес-центр «MGym» не є підрозділом ТОВ «Менора ЛТД», а є окремою господарською одиницею, приміщення перебуває в оренді. ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «Менора ЛТД» не перебуває і не перебував (а.с. 73). Згідно із ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. На підставі ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Відповідно до абз.2 ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частиною 1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження. Син сторін ОСОБА_4 малолітній, свого постійного доходу не має, знаходиться на утриманні своєї матері, яка ставить питання про зміну способу стягуваних аліментів у частині збільшення мінімального розміру з 1 500 гривень щомісячно до 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції за можливе змінити спосіб стягнення та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення повноліття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки стягувачем аліментів, ОСОБА_2 , з якою проживає дитина, ставиться питання про зміну розміру стягнутих аліментів шляхом зміни способу стягнення, що прямо передбачено СК України. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що з нього безпідставно стягнуто судовий збір, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідно до ст.5 Закону України Про судовий збір пільги щодо сплати судового збору мають позивачі. Проте, у цій справі особа, яка претендує на звільнення від сплати судового збору, є відповідачем, а не позивачем, з огляду на що відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 404/4822/15-ц (провадження №14-55цс19). Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що він не має постійного місця роботи та постійного заробітку, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відсутність офіційних доходів у батьків не позбавляють їх обов`язку утримувати неповнолітню дитину. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді В.С.Городнича М.Ю.Петешенкова