Ухвала ККС ВС № 683/738/18

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2022 року м. Київ справа № 683/738/18 провадження № 51-3112ск22 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_12 суддів ОСОБА_13 ОСОБА_14., розглянув касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_15. на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 17 серпня 2022 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу України (далі - КК). Суть питання Вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за ч. 2 ст. 272 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки. Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватою за ч. 2 ст. 272 КК у тому, що вона порушила правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві, будучи особою, яка зобов`язана їх дотримуватися, які спричинили загибель людей. Так, засуджена, обіймаючи з 09 листопада 2011 року посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «АГРО-ЛІГА 2011», виробничі потужності якого розташовувалися на вул. Кривоноса, 3 в м. Старокостянтинів, займалася підприємницькою діяльністю з виробництва продуктів борошномельно-круп`яної промисловості. Проте, незважаючи на використання під час своєї діяльності котла ЭТА-1000, заводський № 001-00, реєстраційний № 00000095, яким здійснювалася обробка насіння гречки, всупереч статтям 15, 17, 18 Закону України «Про охорону праці», пунктам 3.1, 4.1, 6.3, 6.4 НПАОП 0.00-4.12-05 Типового положення «Про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці», затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26 січня 2015 року, ОСОБА_1 не створила на підприємстві службу охорони праці; не забезпечила проведення із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інструктажів із питань охорони праці на робочому місці та вступний інструктаж в установленому порядку та допустила їх до виконання трудових обов`язків із експлуатації цього котла; не забезпечила проведення з вказаними працівниками щорічного навчання та перевірку знань із питань охорони праці в установленому порядку та допустила до роботи із указаним котлом; не забезпечила проходження зазначеними вище працівниками медичного огляду в установленому порядку, внаслідок чого ОСОБА_2 виконував покладені на нього обов`язки в стані алкогольного сп`яніння. До того ж, під час експлуатації котла ЭТА-1000 усупереч вимогам статей 13, 21 Закону України «Про охорону праці» і «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26 жовтня 2011 року, п. 5.3.10 НПАОП 0.00-1.59-87 - Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, п. 1.3.1. Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98), п. 1.11. Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених Наказом міністерства праці та соціальної політики України № 4 від 09 січня 1998 року, ОСОБА_1 не отримала дозволи органів Держгірпромнагляду на роботи зі збереження і переробки зерна та експлуатацію електроустановок вище 1000В, але запустила виробничі потужності; не повірила в установленому порядку манометр, встановлений на технологічному обладнанні, та допустила експлуатацію технічно несправного парового котла; не забезпечила утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: не призначила відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, який має електротехнічну підготовку, пройшов перевірку знань у встановленому порядку; не забезпечила достатню кількість електротехнічних працівників; не забезпечила проведення технічного огляду електроустановок; не забезпечила проведення протиаварійних випробовувань, вимірювань електроустановок, допустила експлуатацію технічно несправного обладнання - парового котла. Унаслідок указаних вище порушень 17 березня 2015 року приблизно о 02 год 20 хв у приміщенні котельні ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011» у зв`язку з «перевищенням розрахункового робочого тиску внаслідок встановлення на електронному манометрі агрегату (котла) меж регулювання (5,8-7,8 кгс/см2), що значно перевищує розрахунковий робочий тиск (згідно з паспортними даними та розрахунку на міцність Рр. ? 6 кгс/см2), налаштування запобіжних клапанів на тиск спрацювання 16 кгс/см2, можливим перевищенням допустимого числа циклів навантаження тиском і температурою, недотриманням вимог із ведення теплового та водно-хімічного режиму й не спрацювання приладів автоматичного захисту, передбачених у р. 5 робочого проекту енерготехнологічної установки для утилізації лушпиння гречки та виробництва пари та недотриманням вимог Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів, проектної й експлуатаційної документації» стався вибух котла ЭТА-1000, у результаті чого зруйнувалось приміщення котельні, внаслідок якого загинули ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 17 серпня 2022 року вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2021 року стосовно ОСОБА_1 залишив без змін. Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8,посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону,просить скасувати вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 17 серпня 2022 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог, посилаючись на постанови Верховного Суду від 27 квітня 2020 року (справа № 335/2108/17), від 23 червня 2021 року (справа № 234/8803/18), захисник зазначає, що місцевий суд не врахував, що призначення позапланової перевірки суперечить положенням Кримінального процесуальному кодексу України (далі - КПК), оскільки не є ні слідчою дією, ні негласною слідчою дією, ні заходом забезпечення. За таких обставин недопустимим доказом є і висновок експерта за результатами судової інженерно-технічної експертизи № 13256/15-46 від 29 березня 2016 року, як похідний від актів перевірок. Крім того, на переконання захисника, суд першої інстанції безпідставно послався у вироку на показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки вони не були очевидцями події, а також на показання свідка ОСОБА_7 , якими спростовується обвинувачення ОСОБА_1 . Стверджує ОСОБА_8 і про неналежне дослідження та неслушне посилання у вироку місцевого суду на акт перевірки суб`єкта господарювання № 1/11/10 від 27 квітня 2015 року; висновок експерта № 43кт від 29 квітня 2015 року; висновок експерта № 13256/15-46 від 29 березня 2016 року; акт спеціального розслідування нещасного випадку від 18 червня 2015 року; висновок технічної експертизи ДП «Подільський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» № 68.02.220.15р. від 21 травня 2015 року. Також, на переконання захисника, суд першої інстанції безпідставно визнав недопустимими докази сторони захисту у зв`язку з тим, що їх відкриття не здійснено іншим учасникам провадження. Водночас, як стверджує захисник ОСОБА_8, докази, надані стороною захисту, були відкриті учасникам провадження, що вони підтвердили в суді. Захисник зазначає, що кваліфікація дій ОСОБА_1 проведена без урахування ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК, а саме: об`єктивної сторони. Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. З огляду на наведене положення процесуального закону суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд керується фактичними обставинами, установленими місцевим та апеляційним судами. Частиною 2 ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого. За змістом ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Положеннями ст. 94 КПК передбачено, що суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Суд першої інстанції дотримався викладених вище вимог і за встановлених фактичних обставин кримінального провадження правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 272 КК, висновок суду про доведеність її винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення зроблено з дотриманням вимог КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, та оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Так, в обгрунтування вироку суд послався, зокрема, на показання: - ОСОБА_1 , яка, серед іншого, повідомила, що вона займає посаду директора ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011», службу охорони праці на підприємстві нею створено, із працівниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інструктажі з питань охорони праці провела особисто в усній формі, після чого допустила їх до роботи із котлом, на роботу якого вона дозволи органів Держгірпромнагляду не отримала, але запустила його в роботу. Відповідальної особи щодо обслуговування та роботи котла не призначала; - потерпілої ОСОБА_9 , яка зазначила, що її чоловік офіційно працював у ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011» та загинув на робочому місці внаслідок нещасного випадку, що стався вночі 17 березня 2015 року в результаті вибуху котла; - потерпілої ОСОБА_10 , відповідно до яких остання вказала, що її брат ОСОБА_2 неофіційно працював у ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011» та загинув на робочому місці внаслідок нещасного випадку, що стався вночі 17 березня 2015 року в результаті вибуху котла; - свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які повідомили, що, як пожежники, брали участь у ліквідації наслідків нещасного випадку, що стався вночі 17 березня 2015 року в результаті вибуху котла на ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011» в м. Старокостянтинові, однак причини вибуху їм невідомі. Крім того, зазначили, що під уламками будівлі після вибуху були виявлені тіла двох чоловіків. Стосовно тверджень захисника в касаційній скарзі про те, що суд безпідставно обґрунтував вирок, зокрема показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки вони не були очевидцями події, то такі аргументи не ґрунтуються на положеннях закону. Так, згідно зі ст. 85 КПК належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Водночас КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку. Стаття 94 КПК визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин кримінального правопорушення досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення кримінального правопорушення конкретною особою. З урахуванням викладеного вище місцевий суд за наявності на те правових підстав аргументовано послався на показання свідків, які хоч і не були очевидцями події, але повідомили обставини, які мають значення для кримінального провадження; - свідка ОСОБА_7 , який зазначив, зокрема, що він у березні 2015 року неофіційно працював в ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011», де директором була обвинувачена ОСОБА_1 . У ніч із 16 на 17 березня 2015 року він разом із ОСОБА_3 сушили зерно гречки, а ОСОБА_2 палив котел та слідкував за тиском пари в ньому. Під час змін тиск неодноразово падав та відновлювався і за цим слідкував ОСОБА_2 . Крім того, підтвердив, що ОСОБА_2 прийшов на роботу в стані алкогольного сп`яніння і це бачила ОСОБА_1 . Нещасний випадок вночі 17 березня 2015 року стався в результаті вибуху котла, внаслідок чого загинули ОСОБА_3 і ОСОБА_2 . Будь-яких інструктажів з техніки безпеки чи будь-якого навчання щодо виробничого процесу ні йому, ні іншим працівникам, ні ОСОБА_1 , ні інші особи не проводили. Стосовно посилань захисника ОСОБА_15. у касаційній скарзі на те, що показання ОСОБА_7 спростовують обвинувачення ОСОБА_1 , оскільки указаний свідок зазначив, що протягом однієї години в котельню заходили інші особи, які втручались у роботу котла, що, на думку захисника, і призвело до вибуху, то вони безпідставні з огляду на викладені у вироку показання свідка ОСОБА_7 , зміст яких не оспорюється захисником. Також обґрунтовано суд послався, зокрема, на: - протоколи огляду місця події від 17, 19 березня, 22 квітня та 08 травня 2015 року, зміст яких детально викладено в оскаржуваному вироку; - акт перевірки суб`єкта господарювання - ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011» від 27 квітня 2015 року №1/11/10, згідно з яким територіальне управління Держгірпромнагляду у Хмельницькій області виявило, що посадова особа суб`єкта господарювання ОСОБА_1 не отримала дозволів органів Держгірпромнагляду на роботи із збереження та переробки зерна й експлуатацію електроустановок вище 1000В; не забезпечила навчання та перевірку знань із питань охорони праці у встановленому порядку; не провела інструктажі з питань охорони праці; не створила службу з питань охорони праці (не призначила відповідального працівника); не повірила в установленому порядку манометр, встановлений на технологічному обладнанні; не забезпечила утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: не призначила відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, який має електротехнічну підготовку, пройшов перевірку знань у встановленому порядку; не забезпечила достатню кількість електротехнічних працівників; не забезпечила проведення технічного огляду електроустановок; не забезпечила проведення протиаварійних випробовувань, вимірювань електроустановок. Водночас безпідставними є доводи ОСОБА_8 у касаційній скарзі, що місцевий суд, аргументуючи вирок, зокрема висновками позапланової перевірки, не врахував, що її призначення суперечить КПК, оскільки не є ні слідчою дією, ні негласною слідчою дією, ні заходом забезпечення з огляду на таке. Зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що перевірка суб`єкта господарювання - ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011», за результатами якої був складений акт від 27 квітня 2015 року №1/11/10, проведена на підставі постанови слідчого від 17 квітня 2015 року. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу захисника, що відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 40 КК у редакції закону, яка діяла до 15 липня 2015 року, слідчий уповноважений був призначати ревізії та перевірки в порядку, визначеному законом. Таким чином у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави вважати, що указаний вище акт перевірки, отриманий органом досудового розслідування шляхом реалізації повноважень, не передбачених цим Кодексом. Крім того, безпідставними є посилання в касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 27 квітня 2020 року (справа № 335/2108/17) та від 23 червня 2021 року (справа № 234/8803/18), оскільки вказані рішення є нерелевантними до обставин цього кримінального провадження, так як акти перевірок у цих провадженнях отримані органом досудового розслідування за інших обставин, відмінних від установлених судами попередніх інстанцій у провадженні стосовно ОСОБА_1 . Зокрема, зі змісту постанови від 23 червня 2021 року (справа № 234/8803/18) убачається, що в цій справі було проведено позапланову перевірку суб`єкта господарювання та його структурних підрозділів на підставі ухвали слідчого судді. Стосовно постанови Верховного Суду від 27 квітня 2020 року (справа № 335/2108/17) суд касаційної інстанції зауважує, що в цій справі було встановлено, що акт позапланової перевірки від 16 грудня 2016 року, отриманий органом досудового розслідування у зв`язку з реалізацією органом досудового розслідування та прокуратури повноважень, не встановлених КПК. З урахуванням викладеного твердження захисника про те, що недопустимим доказом є висновок експерта за результатами судової інженерно-технічної експертизи № 13256/15-46 від 29 березня 2016 року, оскільки похідний від актів перевірок товариства не є слушними. - висновки судово-медичного експерта № 35 від 16 квітня 2015 року та № 34 від 14 квітня 2015 року щодо причин смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; - висновок експерта № 43кт від 29 квітня 2015 року згідно з яким відеореєстратор, який 17 березня 2015 року вилучено за місцем розташування ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011», містить відеоінформацію з камер спостереження за період з 18 год 16 березня 2015 року до 02 год 30 хв 17 березня 2015 року. Указані файли з відеоінформацією з камер спостереження записані на 9 дисках та додані до висновку експерта; - протокол огляду предмета від 04 травня 2015 року, згідно з яким указані вище диски оглянуто та на диску № 7, оглянутому в судовому засіданні, виявлено записи з камери спостереження № 11 за період з 18 год 16 березня 2015 року до 02 год 14 хв 17 березня 2015 року, що здійснюється у приміщенні котельні ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011». Як зазначено місцевим судом, згідно із записом у приміщенні котельні відбувається інтенсивне задимлення, до манометра сходами підіймається особа чоловічої статі, яка спостерігає за манометром та невдовзі покидає це місце, через деякий час підходить інша особа чоловічої статі та покидає це місце. Крім того, із відеозаписів вбачається, що стрілка манометра починає підніматися до часу припинення запису; - висновок судового експерта за результатами судової інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності № 13256/15-46 від 29 березня 2016 року, згідно з яким робота, що належить виконувати оператору котла, що змонтований у котельні ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011», є такою, яка відповідно до п. 63 Переліку робіт із підвищеною небезпекою відноситься до робіт з підвищеною небезпекою. Також зазначено, що відповідальною особою за технічний стан котла та за безпечне виконання робіт в ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011» є його директор. Крім того, у цьому висновку зазначено, що, зважаючи на те, що невстановленими є фактичні обставини, механізм та конкретна причина, внаслідок якої стався вибух парового котла ЄТА-1000, тобто технічний стан парового котла, і дії оператора котельні ОСОБА_2 (інших працівників) при обслуговуванні парового котла, а також факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011», встановити невиконання яких саме вимог нормативно-правових актів з охорони праці знаходяться в причинному зв`язку з настанням групового нещасного випадку, що стався внаслідок вибуху котла, а також осіб, які мали технічну можливість запобігти вибуху котла, і чиї дії (бездіяльність) з технічної точки зору знаходились в прямій (безпосередній) причинно-наслідковій залежності з подією, яка розглядається, та її негативними наслідками, за наданими на дослідження матеріалами кримінального провадження, з урахуванням вказаних вище причин, не вбачається за можливе; - акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17 березня 2015 року о 02 год 20 хв в ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011» від 18 червня 2015 року, відповідно до якого нещасний випадок стався з оператором котельні ОСОБА_2 та робітником ОСОБА_3 . Відповідальність за нещасний випадок несе директор ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011» ОСОБА_1 , яка: допустила експлуатацію технічно несправного обладнання - парового котла (встановлення на електронному манометрі агрегату (котла) меж регулювання (5,8-7,8 кгс/см2), що значно перевищує розрахунковий робочий тиск (згідно з паспортними даними та розрахунком на міцність Рр. ? 6 кгс/см2), налаштування запобіжних клапанів на тиск спрацювання 16 кгс/см2, чим порушила вимоги ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п. 9-1-1 «Правила устройства и безопасной эксплуатации паровых и водогрейных котлов НПАОП 0.00-60.66, утвержденных Госгортехнадзором СССР 30.08.1966 г.»; допустила до роботи працівників без належної професійної підготовки, без проходження навчання та перевірки знань з питань охорони праці, чим порушила вимоги ст. 18 Закону України «Про охорону праці», п. 9-1-4 «Правила устройства и безопасной эксплуатации паровых и водогрейных котлов НПАОП 0.00-60.66, утвержденных Госгортехнадзором СССР 30.08.1966 г.». Крім того, оператора котельні ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011» ОСОБА_2 , який перебував на роботі в стані сильного алкогольного сп`яніння (2,87 проміле) і не подбав про особисту безпеку та здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання робіт, чим порушив вимоги ст. 14 Закону України «Про охорону праці». - висновок експерта № 68.02.10.220.15р. від 21 травня 2015 року ДП «Подільський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України», згідно з яким на замовлення керівника ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011» ОСОБА_1 експерти встановили, що руйнування енерго-технологічного апарату (парового котла) ЭТА-1000, заводський № 001-00, реєстраційний № 00000095, змонтованого в котельні виробничого комплексу з переробки гречки ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011», могло бути зумовлено перевищенням розрахункового робочого тиску внаслідок встановлення на електронному манометрі агрегату (котла) меж регулювання (5,8-7,8 кгс/см2), що значно перевищує розрахунковий робочий тиск (згідно з паспортними даними та розрахунком на міцність Рр. ? 6 кгс/см2), налаштування запобіжних клапанів на тиск спрацювання 16 кгс/см2, можливим перевищенням допустимого числа циклів навантаження тиском та температурою, недотримання вимог із ведення теплового та водно-хімічного режиму, неспрацювання приладів автоматичного захисту, передбачених в р.5 робочого проекту енерготехнологічної установки для утилізації лушпиння гречки та виробництва пари, й недотримання вимог Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів, проектної й експлуатаційної документації. Також, здійснюючи провадження, суд першої інстанції, всупереч доводам захисника в касаційній скарзі, аргументовано не урахував під час прийняття рішення, докази, надані стороною захисту, а саме: посвідчення № 2/5 оператора котельника, видане 09 серпня 2008 року на ОСОБА_2 , оскільки воно подане під час судового розгляду в копії, яка належним чином незавірена, не містить усіх відповідних підписів посадових осіб і відкриття вказаного доказу не здійснено іншим учасникам провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК; протокол № 1 від 28 січня 2015 року про призначення уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці в ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011», поданий під час судового розгляду та не містить підпису голови зборів, ОСОБА_2 і відкриття указаного доказу не здійснено іншим учасникам провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК. Верховний Суд звертає увагу касатора на ту обставину, що місцевий суд своє рішення в цій частині мотивував не лише невідкриттям таких доказів учасникам провадження, але навів й інші підстави для такого рішення, зокрема відсутність необхідних підписів на наданих документах, що не оспорюється захисником, а тому в Суду відсутні підстави для визнання необґрунтованим рішення суду першої інстанції у цій частині. Установивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази, надавши їм належну оцінку, у тому числі оцінивши їх сукупність на предмет достатності та взаємозв`язку для ухвалення вироку, суд першої інстанції з наведенням докладних мотивів дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК. Приймаючи таке рішення, суд дотримався критеріїв доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених Європейським судом з прав людини у висновках у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 06 грудня 1998 року). Так, у зазначених рішеннях вказано, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог процесуального закону, і вирок суду відповідає вимогам статей 370, 374 КПК. З висновками районного суду щодо правильного застосування закону України про кримінальну відповідальність погодився і суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальне провадження за доводами апеляційних скарг сторони захисту, зокрема тим, які аналогічно викладені у касаційній скарзі захисника, на які надав вичерпні відповіді, із зазначенням в ухвалі достатніх підстав їх необґрунтованості. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК. Стосовно доводів захисника ОСОБА_15. про те, що кваліфікація дій ОСОБА_1 проведена без урахування ознак об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК, то на переконання колегії суддів Верховного Суду, вони не є слушними з огляду на таке. Із установлених судом першої інстанції обставин на підставі сукупності досліджених та належно оцінених доказів, покладених судом у основу вироку, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працювали у ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011», директором якого була ОСОБА_1 вона ж відповідала за технічний стан котла, з яким працював ОСОБА_2 , а також за безпечне виконання робіт в ТОВ «АГРО-ЛІГА 2011», водночас допустила експлуатацію технічного несправного обладнання - парового котла; допустила до роботи працівників без належної професійної підготовки, без проходження навчання та перевірки знань із питань охорони праці чим порушила правила безпеки на виробництві під час проведення робіт із підвищеною небезпекою, які спричинили загибель людей. Таким чином, викладені в касаційній скарзі захисника твердження не спростовують правильності висновків, зазначених в оскаржуваних судових рішеннях, і не містять вагомих аргументів, які би свідчили про залишення поза увагою судів доводів сторони захисту, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність чи істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим немає підстав для сумнівів у законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень. Пунктом 2 ч. 2 ст. 428 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для її задоволення немає. Ураховуючи викладене, Верховний Суд згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК відмовляє у відкритті касаційного провадження. На цих підставах Верховний Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_15. на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 17 серпня 2022 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14