Ухвала КГС ВС № 903/127/22

УХВАЛА 28 листопада 2022 року м. Київ Cправа № 903/127/22 Провадження № 5783/2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В.Г. - головуючий, Банаська О.О., Білоуса В.В., перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Камка" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 у складі колегії суддів: Василишина А.Р., Розізнаної І.В. , Філіпової Т.Л. та на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2022 і на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2022 у складі судді Якушевої І.О. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Камка" до Приватного акціонерного товариства "Електро" в особі Волинського управління ПрАТ "Електро" про стягнення 717 256,80 грн В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Камка" (далі - ТОВ "Камка", Позивач) звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Електро" в особі Волинського управління ПрАТ "Електро" (далі - ПрАТ "Електро", Відповідач) про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 717 256,80 грн. 26.05.2022 рішенням Господарського суду Волинської області у задоволенні позову відмовлено. 30.05.2022 від представника Відповідача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 25 500 грн. 10.06.2022 додатковим рішенням заяву Відповідача про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Позивача на користь Відповідача 22 500 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В іншій частині заяви Відповідача відмовлено. 19.10.2022 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2022 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 10.06.2022 у справі № 903/127/22 залишено без змін. 14.11.2022 (згідно з поштовою накладною) ТОВ "Камка" надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2022, додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 10.06.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду 19.10.2022 у справі № 903/127/22, а також прийняти нове рішення про задоволення позову у справі. Крім того, скаржником подано клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2022, додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 10.06.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду 19.10.2022 у справі № 903/127/22. 18.11.2022 автоматизованою системою документообігу суду зазначену касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Пєскова В.Г. (судді-доповідача), Банаська О.О., Білоуса В.В. Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Камка", Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір". Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання позову майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Предметом позову у цій справі є стягнення збитків в сумі 717 256,80 грн, тобто майновий спір. Таким чином, за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 21 517,70 грн (717 256,80 х 1,5 / 100 х 200%). Проте, скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору. Крім того, статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, зокрема щодо обов`язкового та конкретного зазначення скаржником підстав касаційного оскарження, передбачених статтею 287 ГПК України. Частиною другою статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною третьою статті 311 ГПК України встановлено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується касатор, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах першій, третій статті 310 ГПК України та їх змістовне обґрунтування. Так, у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому слід враховувати, що за приписами частини другої статті 311 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. До того ж, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним. Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу. Касаційна інстанція переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях. Відповідно до ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам скаржник не викладав у тексті касаційної скарги. Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги. Касаційна скарга у цій справі хоча і містить посилання на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, однак її зміст не відповідає вимогам пункту п`ять частини другої статті 290 ГПК України, незважаючи на наявність посилання на постанову Верховного Суду, оскільки не містить належного обґрунтування наявності підстав, визначених відповідним(и) пунктом (пунктами) частини другої статті 287 ГПК України. Крім того, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права скаржник не зазначає, на якій (яких) із підстав, зазначених у пунктах 1-4 частини другої статті 287 ГПК України, ним оскаржуються судові рішення, а також яка конкретно норма права є неправильно застосованою та в чому полягає неправильність її застосування. Обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має наводитись у взаємозв`язку з посиланням на підстави, унормовані у відповідному пункті (пунктах) другої частини статті 287 ГПК України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень. Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Водночас, відповідно до статті 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Однак, скаржником до касаційної скарги не додано доказів надсилання іншим учасникам справи № 903/127/22 копії касаційної скарги і доданих до неї документів. Неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені у частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною п`ятою статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Не направлення скаржником копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу позбавляє останніх, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на касаційну скаргу. З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ "Камака" на судові рішення у справі № 903/127/22 підлягає залишенню без руху, з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - надати Суду докази сплати судового збору в сумі 21 517,70 грн; вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав) та належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав), а також надати докази надсилання копії касаційної скарги (вже виправленої після усунення вищевказаних недоліків) і доданих до неї документів іншим учасникам справи. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк. Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Крім того, скаржником подано клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги на судові рішення у справі № 903/127/22, однак це клопотання Судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишається без руху, та буде розглянуто після усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись статтями 13, 174, 234, 235, 288, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Камка" на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2022, додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 10.06.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду 19.10.2022 у справі № 903/127/22 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Камка" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. Пєсков Судді О. Банасько В. Білоус