Постанова Київський апеляційний суд № 756/17513/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 листопада 2022 року м. Київ справа №756/17513/21 провадження №22-ц/824/11702/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач) суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф. за участю секретаря судового засідання - Шевчук А.В. учасники справи: заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заінтересовані особи - акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника заінтересованої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року у складі судді Жука М.В. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про заміну сторони виконавчого провадження, - В С Т А Н О В И В: У листопаді 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 046-2900/840-0748 від 26 грудня 2007 року. Заява обґрунтована тим, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 19 листопада 2009 року позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 046-2900/840-0748 від 26 грудня 2007 року задоволено. 30 квітня 2021 року між АТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 30/04/21/ФК2, за яким відступлено, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 за кредитним договором № 046-2900/840-0748 від 26 грудня 2007 року. На підставі викладеного заявник просив суд замінити у виконавчому провадженні стягувача АТ «Універсал Банк» його правонаступником - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року заяву задоволено. Замінено стягувача АТ «Універсал Банк» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у виконавчих листах, виданих на підставі рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 листопада 2009 року у цивільній справі № 2-6120/09 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. Не погоджуючись з указаною ухвалою, 26 вересня 2022 року представник заінтересованої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_3 подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому листі в повному обсязі. Вважає оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. У мотивування апеляційної скарги зазначає, що предметом договору факторингу №30/04/21/ФК2 стала заборгованість за кредитним договором, яку акціонерне товариство «Універсал Банк» не мало права нараховувати, та вважає, що вказаний договір є нікчемним, тобто таким, що порушує положення статей 512, 514 ЦК України. Звертає увагу на те, що реєстрація за стягувачем права власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 свідчить про те, що були виконані в повному обсязі зобов'язання за укладеним кредитним договором та наступні майнові вимоги стягувача до боржника, в тому числі нарахування відсотків є незаконним. Інші учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили. Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 у судовому засіданні, яке відбулось в режимі відеоконференції, вимоги апеляційної скарги підтримала та просила задовольнити з підстав, наведених у скарзі. Інші учасники справи у судове засідання повторно не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не сповістили, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили. Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися. Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд першої інстанції, задовольняючи заяву, виходив з того, що згідно договору факторингу № 30/04/21/ФК2 від 30 квітня 2021 року право вимоги до боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_4 за кредитним договором № 046-2900/840-0748 від 26 грудня 2007 року відступлено новому кредитору ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Згідно зі ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте, вказаним вимогам ухвалене рішення не відповідає з огляду на наступне. Частинами першою, четвертою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Судом установлено, що заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 19 листопада 2009 року у справі №2-6120/09 позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» 702 952,96 грн заборгованості за кредитним договором та 1 730 грн судових витрат, а всього 704 682,96 грн. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 03 квітня 2014 року у задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Ковальчук Т.П. про встановлення способу та порядку виконання заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 листопада 2009 року у справі №2-6120/09 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовлено. 30 квітня 2021 року між АТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 30/04/21/ФК2, за яким відступлено, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 за кредитним договором № 046-2900/840-0748 від 26 грудня 2007 року. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України). Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України). Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження). У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, заміна сторони виконавчого провадження, як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. У випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. У матеріалах даної справи відсутні будь-які відомості щодо наявного відкритого виконавчого провадження відносно ОСОБА_2 . Таким чином, за обставин коли звертаючись до суду із заявою про заміну стягувача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надає суду доказів наявності відкритого виконавчого провадження відносно ОСОБА_2 та не порушує питання про відновлення закінченого виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача відповідно до змісту її вимоги. З огляду на зазначене, колегія вважає, що суд першої інстанції допустив неповноту встановлення фактичних обставин та неправильне застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах, що призвело до неправильного вирішення справи. Разом з тим, аргументи, викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності у АТ «Універсал Банк» права нараховувати заборгованість за кредитним договором, нікчемності договору факторингу та виконання боржником в повному обсязі зобов`язання за укладеним кредитним договором є безпідставними з огляду на наступне. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору відступлення недійсним, заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору. Також судом не встановлено, що договір відступлення оспорюється або визнаний у встановленому законом порядку недійсним і на відповідні обставини не посилаються учасники справи та заявник. Обставини щодо наявності або відсутності у стягувача права нараховувати заборгованість та виконання або невиконання зобов`язання боржником не є такими, що підлягають встановленню при вирішенні питання про заміну стягувача його правонаступником, а отже і не є підставою для відмови у задоволенні поданої ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заяви. Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючі докази, мають обов`язок обґрунтовувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією. Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Відповідно до статті 374 ЦК України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Наведені порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення згідно частини першої статті 376 ЦПК України та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну стягувача. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 496,20 грн. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника заінтересованої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити. Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року - скасувати. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 496,20 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено «29» листопада 2022 року. Головуючий В.А. Кравець Судді О.В. Желепа О.Ф. Мазурик