Ухвала ККС ВС № 279/4990/17

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 листопада 2022 року м. Київ справа № 279/4990/17 провадження № 51-3645ск22 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_2., суддів ОСОБА_3., ОСОБА_4., розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 вересня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року, встановив: За вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 вересня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень. На підставі ч. 5 ст. 74 цього Кодексу ОСОБА_1 звільнено від призначеного йому покарання у зв`язку із закінченням визначених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строків давності. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року зазначений вирок місцевого суду залишено без змін. Зі змісту касаційної скарги убачається, що адвокат не погоджується з вказаними судовими рішеннями та порушує питання про їх перегляд в касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2 та ч. 4 зазначеної статті. Згідно зі ст. 427 вказаного Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Крім того, до касаційної скарги додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують повноваження захисника. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). Тому скаржник, заперечуючи законність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень, має конкретно вказати в чому саме полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК України є підставами для скасування чи зміни судових рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог. Однак, всупереч вищевказаному адвокат, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом апеляційної інстанції, як на підставу для скасування оскарженої ухвали, доводів на обґрунтування зазначеної позиції з урахуванням положень ст. 412 КПК України не наводить. Також, адвокат, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Крім цього, позиція адвоката ОСОБА_5. є непослідовною та неузгодженою, оскільки, як убачається зі змісту касаційної скарги, заявник, вказуючи на оскарження ним як вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 вересня 2021 року, так і ухвали Житомирського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року, доводи щодо незаконності яких і наводить у своїй скарзі, наполягає на необхідності призначення нового судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції. До того ж слід зазначити, що призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції після скасування як вироку, так і ухвали не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК України, якою визначено повноваження касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги. Окрім вказаного, адвокат на виконання вимог ч. 4 ст. 427 КПК України не підтвердив свої повноваження на участь у кримінальному провадженні щодо засудженого ОСОБА_1 у суді касаційної інстанції, як того вимагають положення ст. 50 КПК України. Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху. Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5. на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 вересня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без руху і надати йому для усунення вказаних недоліків п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали. У разі невиконання вимог суду касаційну скаргу йому буде повернуто. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4