Постанова Одеський апеляційний суд № 523/17061/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/1081/22 Справа № 523/17061/16-ц Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.11.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого-судді Комлевої О.С., суддів Гірняк Л.А., Цюри Т.В., з участю секретаря Шлапак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2019 року, постановленого під головуванням судді Кисельова В.К., повний текст рішення складений 06 лютого 2019 року, у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки припиненим, - в с т а н о в и в: У листопаді 2016 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі ПАТ «УкрСиббанк»), який змінив назву на акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі АТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 21.12.2009 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №355-08 ПОУ Н від 14 липня 2005 року з додатковою угодою №2 від 30.03.2010 року. Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 17 000 дол. США, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 14.07.2026 року та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 11,5% річних. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №355-08 від 14 липня 2005 року, відповідно до якого поручитель зобов`язується відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору. Відповідальність позичальника та поручителя є солідарною. Однак, ОСОБА_1 не виконує умови укладеного договору та не здійснює своєчасних платежів, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим у нього станом на 17.11.2016 року виникла заборгованість, яка складає 13202,80 дол. США та по пені 223,41 грн., з яких: 9916,56 дол. США - кредитна заборгованість, у тому числі 2023,66 доларів США - прострочена заборгованість за строк з 20.06.2014 року по 17.11.2016 року; 3286,24 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 3168,43 дол. США, за строк з 01.05.2014 року по 31.10.2016 року; 87,73 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту за строк з 18.11.2015 року по 17.11.2016 року; 135,68 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за строк з 18.11.2015 року по 17.11.2016 року. На підставі викладених обставин позивач просив суд, стягнути вищевказану заборгованість з відповідачів у солідарному порядку. У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору поруки припиненим, посилаючись на те, що у ПАТ «УкрСиббанк» виникло право пред`явлення вимоги щодо погашення боргу, як до позичальника, так і до поручителя з 20.06.2014 року, проте первісний позов було подано до суду 22.11.2016 року. В зв`язку з чим, на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, ОСОБА_2 просила визнати договір поруки припиненим. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2019 року позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором: 9916,56 доларів США - кредитна заборгованість за основним кредитом, у тому числі 2023,66 доларів США - прострочена заборгованість за строк з 20.06.2014 року по 17.11.2016 року; 3286,24 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 3168,43 доларів США, за строк з 01.05.2014 року по 31.10.2016 року; 87 грн. 73 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту за строк з 18.11.2015 року по 17.11.2016 року; 135 грн. 68 коп. - пеня за прострочення сплати процентів за строк з 18.11.2015 року по 17.11.2016 року. Позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишений без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору поруки припиненим залишений без задоволення. Не погоджуючись з рішенням суду, АТ «УкрСиббанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині відмову у задоволені позову скасувати, ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, фактичним обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права. У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги АТ «УкрСиббанк» зазначає, що суд приймаючи рішення дійшов до помилкових висновків про припинення поруки та безпідставно застосував до спірних правовідносин ч. 1 ст. 559 ЦК України, так як укладення додаткової угоди від 30.03.2010 року не призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя. У своєму відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_3 , представник ОСОБА_2 зазначає, що суд повністю з`ясував обставини справи, висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні повністю відповідають фактичним обставинам справи, судом не було не порушено норм матеріального та процесуального права та правильно застосовані норми права. Учасники справи про призначене судове засідання на 23 листопада 2022 року були сповіщені належним чином у відповідності до п.п. 2, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а.с. 148, 149-156 т. 2). Від ОСОБА_4 , представника АТ «УкрСиббанк» до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 157-158 т. 2). Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи у задоволенні позову до ОСОБА_5 , суд першої інстанції виходив з того, що згідно додаткової угоди № 2 від 30 березня 2010 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було змінений графік погашення кредиту шляхом збільшення щомісячного платежу основного кредиту, що є підставою для припинення дії поруки. Колегія суддів з таким висновком суду погоджується не в повній мірі, з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між акціонерним комерційним інноваційним банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №355-08 ПОУ Н від 14 липня 2005 року. Відповідно до умов кредитного договору, Банк надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) доларів США, 00 центів, а Відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 14.07.2026 року та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 11,5% річних (п.п.1.1., 1.2 кредитного договору). Термін надання кредиту встановлювався з 14 липня 2005 року по 14 липня 2026 року (а.с. 5-12 т.1). Згідно додатку №1 до кредитного договору №355-08 ПОУ Н від 14 липня 2005 року встановлювався графік погашення кредиту, який передбачав повернення кредиту шляхом щомісячного платежу основного кредиту у розмірі 67 доларів США починаючи 01.08.2015 року по 01.06.2026 року, та внесенням платежу у розмірі 183 долара США 14.07.2026 року. 30 березня 2010 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору №355-08 ПОУ Н від 14 липня 2005 року, згідно якої було змінений графік погашення кредиту шляхом щомісячного платежу основного кредиту у розмірі 67 доларів США 46 центів, починаючи 10.08.2015 року по 22.06.2026 року, та внесенням платежу у розмірі 67 долара США 54 центу 14.07.2026 року (а.с. 20-24 т.1). З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №355-08 від 14 липня 2005 року. Відповідно до умов договору поруки, ОСОБА_5 зобов`язувалась солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором. Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України). У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України). Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності. За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Відповідно до пункту 1.2.2. кредитного договору від 14 липня 2005 року позичальник зобов`язується погасити всю суму кредиту у повному обсязі в терміни встановлені графіком покращення кредиту, який закінчується відповідно до п. 1.2.1 14 липня 2026 року (а.с. 5 т.1). Пунктом 3.2. договору поруки від 14 липня 2005 року сторони визначили, що порука припиняється із припиненням всіх зобов`язань боржника за основним договором (а.с. 26-27 т. 1). З матеріалів цивільної справи № 521/5774/15-ц, яка була оглянута судом апеляційної інстанції, вбачається, що 10 квітня 2015року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11 111, 41 доларів США. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси 17 грудня 2015 року позов ПАТ «УкрСиббанк» залишено без розгляду (а.с. 93 т. 1). Судом встановлено, що банк відповідно до пункту 11.1 кредитного договору та статті 1050 ЦК України, 10.04.2015 року реалізував своє право пред`явити вимогу про дострокове повернення кредиту, шляхом пред`явлення позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про погашення боргу у повному обсязі у розмірі 11 111,41 доларів США. Пред`явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред`явлення до нього позову. При цьому в разі пред`явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов`язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов`язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Так, судом було встановлено, що вказаний позов було подано 10.04.2015 року, таким чином строк дії основного зобов`язання за кредитним договором сплив 10 квітня 2015 року, відповідно шестимісячний строк за договором поруки закінчився 10 жовтня 2015 року. З даним позовом до суду ПАТ «УкрСиббанк» звернулося у листопаді 2016 року, тобто з пропуском шестимісячного строку на пред`явлення позову до поручителя. За вказаних обставин, порука ОСОБА_5 за договором поруки № 355-08 від 14 липня 2005 року припинилась на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України. Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов`язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що строк дії основного зобов`язання за спірним кредитним договором було змінено ПАТ «УкрСиббанк», шляхом пред`явлення позову. Отже, вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням, якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами. У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Втім, банк у шестимісячний строк вимог до поручителя не пред`явив, отже позов до поручителя подано з пропуском встановленого шестимісячного строку, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог банку до ОСОБА_5 . Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 2-2431/11. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. За таких підстав, апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду підлягає зміні в частині його мотивування зазначеного в цій постанові, оскільки не в повній мірі відповідає нормам законодавства. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В зв`язку з відмовою АТ «УкрСиббанк» у задоволенні позовних вимог, підстав для розподілу судового збору, судом не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2019 року змінити, в частині мотивування, зазначеного в цій постанові. В решті рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 28 листопада 2022 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ Л.А. Гірняк ______________________________________ Т.В. Цюра