Постанова Одеський апеляційний суд № 946/4269/22

Номер провадження: 33/813/1280/22 Номер справи місцевого суду: 946/4269/22 Головуючий у першій інстанції Адамов А. С. Доповідач Котелевський Р. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.11.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., за участю: секретаря судового засідання - Тьосової Я.В., захисника - Качана Р.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції між Одеським апеляційним судом та Корабельним районним судом м. Миколаєва апеляційну скаргу захисника Качана Р.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.06.2022 року, якою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, встановив: Оскарженою постановою ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 496,20 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок. Згідно оскарженої постанови, 24.06.2022 року, о 20:05 год, в м. Ізмаїл Одеської області по Болградському шосе №9, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAF XF 105 460», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. На місці зупинки ОСОБА_2 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу «Drager 6810», тест № 364 від 24.06.2022, за результатами якого у ОСОБА_1 виявлено 1,44% проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду захисник подав апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність та необґрунтованість, стверджує про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та дослідженим доказам, а також порушення судом права на захист ОСОБА_1 , оскільки останній не був викликаний до суду першої інстанції, а справу розглянуто за його відсутності. Захисник посилається на такі порушення, які на його думку були допущені судом при прийнятті оскарженої постанови: - судом першої інстанції не було з`ясовано та перевірено чи відповідає протокол вимогам п.2 ст.278 КУпАП; - до протоколу не долучено доказів щодо перебування технічного приладу «Drager 6810» на балансі Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, а в матеріалах справи відсутні документи про дозвіл на застосування вказаного технічного засобу МОЗ та Держспоживстандартом; - судом не було з`ясовано джерел походження відеозаписів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, з яких неможливо встановити особи громадян, які зафіксовані на них, підстави застосування технічного приладу «Drager 6810», а також відсутні відомості щодо пропозиції поліцейських можливості пройти медичний огляд, у разі незгоди з результатами драгеру. Також захисником оспорюється той факт, що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу. Захисник просить скасувати постанову та закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Разом з апеляційною скаргою захисником було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке задоволено апеляційним судом, оскільки справа про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції розглянута за відсутності ОСОБА_1 або його захисника, оскаржену постанову, відповідно до трекінгу відправки АТ «Укрпошта», ОСОБА_1 отримав 17.10.2022 року та захисником невідкладно було подано апеляційну скаргу, що свідчить про поважність причини пропуску строку на оскарження. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; вивчивши матеріали адміністративної справи та долучені до справи докази; апеляційний суд дійшов висновку про таке. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді є обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів. Так, згідно протоколу серії ААД №320212 від 24.06.2022 року, водій ОСОБА_2 24.06.2022 року, о 20:40 год, по Болградському шосе, №9 в м. Ізмаїл Одеської області, керував транспортним засобом керував транспортним засобом «DAF XF 105 460», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується проведеним оглядом на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу «Drager 6810» (тест № 364 від 24.06.2022) за результатами якого у ОСОБА_1 виявлено 1,44 ‰, що свідчить про порушення водієм вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП. Подія фіксувалась на «bodycam» та відеореєстратор патрульного автомобіля поліцейських (а.с.1,6-а). Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №320212 від 24.06.2022 року ОСОБА_1 власноручно підписав, тобто фактично погодився із його змістом, зауважень та застережень в протоколі не вказав, в тому числі і своєї незгоди з результатами огляду на стан сп`яніння за допомогою технічного приладу. Крім того, в протоколі ОСОБА_1 власноручно зазначив пояснення по суті порушення, зокрема підтвердив, що «з протоколом ознайомлений та згоден, провину визнаю та копію протоколу отримав». До матеріалів адміністративного провадження долучено власноручні пояснення ОСОБА_1 , в яких він підтвердив, що дійсно керував транспортним засобом та вживав пиво, вину визнав та відмовився їхати в медичний заклад, оскільки згоден з результатом проведеного огляду за допомогою технічного приладу на місці зупинки. Таким чином, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення; роздруківкою тесту №364 щодо результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager»; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; диском з відеозаписами обставин за якими було складено протокол про адміністративне правопорушення. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Із долучених Управлінням патрульної поліції в Одеській області до матеріалів справи відеозаписів із bodycam та відеореєстратору патрульної машинивбачається, що водій ОСОБА_1 керував вказаним в протоколі транспортним засобом, добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager», погодився із його показниками, будь-яких заперечень не висував. З відеозаписів просліджується чітка послідовність подій, які відбувались 24.06.2022 року, зокрема: керування ОСОБА_1 автомобілем, порядок проходження огляду на місці та згода останнього з результатами драгеру, а тому відеозапис беззаперечно та поза розумним сумнівом підтверджує відомості викладені в протоколі та доводить вину правопорушника. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно п. 1.4.5 «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів)», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року, однією із декількох цілей використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції є забезпечення об`єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів, а тому даний доказ, у розумінні ст.251 КУпАП, є належним і допустимими. Таким чином, зміст подій зафіксованих на відеозаписі повністю узгоджуються з обставинами справи, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення та долученими до нього доказами. Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозапису апелянтом апеляційному суду не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи. В судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_1 не заперечував той факт, що він дійсно був зупинений працівниками патрульної поліції за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. З огляду на зазначене, доводи захисника, щодо відсутності доказів щодо керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом, є декларативними та необґрунтованими. Доводи захисника щодо порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, зокрема не пред`явлення водію сертифікату на технічний прилад, який використовували поліцейські, апеляційний суд також визнає безпідставними, з огляду на таке. Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп`яніння, передбачені ст.266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452). Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп`яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452). Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452). Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (пункт 5, розділу 2 Інструкції №1452). Отже, зміст зазначених норм свідчить про те, що поліцейський зобов`язаний поінформувати особу про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, в разі якщо особа виявила бажання пройти огляд на стан сп`янінняна місці зупинки. При цьому, проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я є обов`язковим лише в разі відмови водія від проходження огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, або його незгоди з результатами такого огляду. Як свідчать матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема зміст протоколу серії ААД №320212 від 24.06.2022 року, а також відеозаписи долучені до протоколу, водій ОСОБА_1 , після зупинки, добровільно погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а також погодився із показниками газоаналізатора, які зафіксували вміст алкоголю 1,44 ‰, не зазначивши в протоколі про свою незгоду з результатами тесту та не клопотав перед працівниками полівці про пред`явлення йому будь-яких документів на технічний прилад. Водій ОСОБА_1 не зазначив в протоколі та власноручних поясненнях про його незгоду з результатами тесту та не наполягав на проведенні огляду в закладі охорони здоров`я, а тому працівники поліції не мали обов`язку проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. За таких обставин, доводи захисника про недотримання поліцейськими порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, є безпідставними. Також, апеляційний суд визнає декларативними доводи ОСОБА_1 , надані у судовому засіданні апеляційного суду, щодо факту його незгоди з результатами тесту газоаналізатора, оскільки вони спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якій зафіксовано, що ОСОБА_1 не висувалась вимога щодо незгоди з результатами драгеру, а також змістом протоколу про адміністративне правопорушення та власноручними поясненнями останнього. Доводи сторони захисту щодо відсутності доказів перебування газоаналізатору «Drager 6810» на балансі Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області та відсутності сертифікату на нього зі встановленням останньої калібровки драгеру, апеляційний суд також визнає безпідставними, оскільки згідно відповіді Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області вказаний прилад перебуває на балансі правоохоронного органу та пройшов відповідну повірку, що підтверджується сертифікатом. Що стосується доводів сторони захисту про порушення права ОСОБА_1 на захист, з посиланням на те, що розгляд справи в суді першої інстанції проведено за відсутністю останнього, то вони також є безпідставними, з огляду на таке. Матеріали судової справи, зокрема зміст протоколу про адміністративне правопорушення, свідчать про те, що ОСОБА_1 повідомлявся працівниками поліції про дату та місце розгляду справи. Отримавши копію протоколу про адміністративне правопорушення, в якому були зазначені відомості про дату та місце розгляду справи, ОСОБА_1 не з`явився до суду, а також не клопотав перед судом про розгляд справи в його присутності, або за участю його захисника. За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції не було порушено прав ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та захист, в тому числі і з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ, відповідно до якої людина щодо якої здійснюється провадження, повинна сама виявляти інтерес до своєї справи з розумним інтервалом. Таким чином, доводи сторони захисту про неповне з`ясування суддею першої інстанції обставин справи та відсутність доказів щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин, апеляційний суд визнає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи. Накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер, обставини вчиненого правопорушення та особу правопорушника. Крім того слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки. Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, апелянтом не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено. За викладених обставин, апеляційний суд визнає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена, а тому оскаржена постанова є законною, обґрунтованою та вмотивованою. Апеляційним судом не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції, що свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженої постанови. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу захисника Качана Р.Ю. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.06.2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський