Постанова 4856 № 240/3354/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/3354/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Євген Юрійович Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 28 листопада 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби у Житомирській області, Державної фіскальної служби України про визнаня протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : 10 серпня 2022 року, ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року у справі №240/3354/21. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року у справі № 240/3354/21 - відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заву про встановлення судового контролю, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. ГУ ДПС у Житомирській області подало до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що судом першої інстанції правильно встановлено та досліджено усі обставини справи, в результаті чого прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, стягнення коштів було задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо невиплати ОСОБА_1 у строк, встановлений п.10 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 22.01.2020, 2 групи інвалідності, в розмірі 420000 грн та стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на користь ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням 22.01.2020, 2 групи інвалідності, в розмірі 420000 грн. На виконання рішення суду, Житомирським окружним адміністративним судом позивачу 11 січня 2022 видано виконавчий лист, в якому боржником є Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 року замінено боржника у виконавчому листі № 594 2022 р. від 11 січня 2022 року, виданого по справі №240/3354/21 з Головного управління ДФС у Житомирській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника,7, код ЄДРПОУ: 44096781). З метою оскарження вказаної ухвали суду, Головним управлінням ДПС у Житомирській області до Сьомого апеляційного адміністративного суду 20 квітня 2022 року подано апеляційну скаргу. 10 серпня 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року у справі № 240/3354/21. Обґрунтовуючи вимоги свого клопотання, останній зазначає, що станом на день звернення до суду з даною заявою, судове рішення не виконано. Приймаючи оскаржувану ухвалу від 23 вересня 2022 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності обставин, які б свідчили про фактичне невиконання судового рішення та/або стверджували про намір боржника у виконавчому провадженні щодо ухилення від виконання вищевказаного рішення суду, або ж вказували на наявність реальної загрози її невиконання, суд дійшов висновку про відсутність у даному конкретному випадку підстав для застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення та задоволення вимоги позивача щодо встановлення судового контролю на цій стадії. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Аналогічний висновок викладено у ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Статтею 382 КАС України передбачено можливість встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах. Так, частиною першою вказаної статті установлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 КАС України). Так, з набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення. При цьому, слід зважати на те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов`язком. Отже, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові у справі №235/7638/16-а від 31.07.2018 року. Однак, за змістом норм статті 129-1 Конституції України, статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 13 Закону №1402-VIII щодо обов`язковості судового рішення такою підставою є обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення. Такий висновок щодо застосування норм права наведено Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 340/962/19, а також в ухвалі Верховного Суду від 13 грудня 2021 року у справі № 826/3235/16. В даному випадку заявником не вказано обґрунтувань з посиланням на обставини, підтверджені доказами, які б давали підстави вважати, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення. При цьому також встановлено, що заява про встановлення судового контролю подано позивачем до закінчення апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 року, оскільки ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження Сьомим апеляційним адміністративним судом постановлена лише 30 серпня 2022 року. Наведене підтверджує висновок суду першої інстанції, що заявником не наведено достатніх і переконливих аргументів на обґрунтування необхідності вжиття таких процесуальних заходів як встановлення судового контрою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, а також не надано доказів на підтвердження вказаних ним обставин стосовно невиконання судового рішення й наміру відповідача ухилення від цього обов`язку. Зважаючи на це, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у даному конкретному випадку підстав для застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення та задоволення вимоги позивача щодо встановлення судового контролю на цій стадії. Разом з тим, суд зверну увагу заявника, що він не позбавлений права повторно звернутись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, навівши для цього відповідні обґрунтування і надавши на їх підтвердження належні та допустимі докази. Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги в оскаржуваній відповідачем частині, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.