Постанова 4818 № 638/12397/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 листопада 2022 року м. Валки Справа № 638/12397/21 Провадження №22-ц/818/3763/22 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого Тичкової О.Ю. суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П., учасники справи: позивач - Фірма «Т.М.М.» Товариство з обмеженою відповідальністю відповідач - ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2022 року ухвалене суддею Цвірюком Д.В., УСТАНОВИВ: У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» ( надалі ТОВ) звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги, що утворились за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.07.2018 року по 30.06.2021 року в розмірі 50 339,33 грн., інфляційні витрати за весь час прострочення в сумі 5283,31 грн та 3% річних від простроченої суми, що складає 2105,54 грн, а всього 57 728,18 грн. Позов вмотивований тим, що позивач у період з 23.10.2014 року по теперішній час надає житлово-комунальні та інші послуги в житловому будинку АДРЕСА_2 відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованого 23.10.2014 року за №ХК 143142930364 Інспекцією ДАБК у Харківській області. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 . 12.05.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №Ахс-13а кв.32 про надання житлово-комунальних послуг та інших послуг. Предметом договору є надання виконавцем послуг з утримання будинку АДРЕСА_2 , належних до нього прибудинкової території та споруд; послуг балансоутримання; забезпечення надання комунальних послуг централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, електропостачання, опалення. Згідно умов договору споживач зобов`язався своєчасно оплачувати зазначені послуг у строки та на умовах, передбачених договором. Розмір щомісячної плати, яка сплачується споживачем складається з щомісячної плати за надані послуги з утримання житлового будинку і належної до нього прибудинкової території і складає 698,02 грн., в тому числі ПДВ 174,50 грн.; вартості послуг холодного та гарячого водопостачання, електропостачання та водовідведення, яка розраховується згідно даних фактичного споживання за показаннями засобів обліку Споживача та діючих цін (тарифів); вартості послуг із забезпечення централізованого опалення; вартості послуг із забезпечення опалення місць загального користування. Невід`ємною частиною укладеного договору є перелік та калькуляція тарифів на послуги, що надаються виконавцем споживачу, яка підписана сторонами договору, та складає 5,966 грн. за 1 кв. м. Позивач щомісячно направляв відповідачу рахунок для оплати за надані послуги, проте останній, всупереч умовам Договору, зобов`язання щодо оплати наданих послуг на загальну суму 50 339,33 грн за період з липня 2018 року по червень 2021 року не виконав. На суму боргу позивачем також нараховано інфляційне збільшення боргу у розмірі 5283,31 грн. та 3% річний у сумі 2105,54 грн. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2021 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що позивач на виконання свого процесуального обов`язку не надав належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог. Тому підстави для задоволення позову відсутні. Не погодившись з рішенням суду ТОВ подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд неповно встановив обставини у справі , зробив висновки що не відповідають обставинам у справі та як слідство ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення. Позивач надав належні докази на підтвердження того, що він надає послуги з утримання будинку АДРЕСА_2 , в якому відповідачу належить квартира АДРЕСА_4 . Позивач своєчасно виконує свої обов`язки, однак відповідач не сплачує за отриманні послуги. Зазначає, що за період дії укладеного між сторонами договору тариф на послуги декілька разів збільшувався, а тому була збільшена плата за надані відповідачу послуги. Також зазначає, що з моменту укладання договору розмір мінімальної заробітної плати змінювався у бік збільшення декілька разів. Згідно умов договору у разі, коли протягом строку дії тарифів на послуги, що надаються Виконавцем за цим Договором, змінюється ставки податків і зборів (обов`язкових платежів), рівень заробітної плати у Виконавця відповідно до законодавства, Генеральної та галузевої угод ціни (тарифи) на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси, запроваджується механізм коригування тарифів на послуги. Коригуванню підлягають лише вкладові витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення (зменшення), про що Виконавець повідомляє споживача протягом 10 календарних днів без укладання Додаткової угоди. А тому ціна послуг та умови їх зміни вказані в договорі та не потребують підписання додаткових угод. При цьому відповідач повідомлявся про зміну тарифу, оскільки йому кожного місяця надавались рахунки на оплату з повідомленням про зміну цін та позивачем розміщувались об`яви про зміну цін (тарифів) на інформаційних дошках в під`їздах будинку за десять днів до запровадження змінених цін. В тому час як від відповідача не надходило жодних заяв щодо незгоди з ціною послуг, їх переліком або кількістю. Вимоги законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про місцеве самоврядування в Україні» не встановлюють для виконавця житлових послуг обов`язок та не надають органам місцевого самоврядування повноваження затверджувати (погоджувати) ціни (тарифи) на житлові послуги. Ціни (тарифи) на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території встановлюються за домовленістю сторін, тобто є договірними цінами. Після введення будинку в експлуатацію позивачем було прийнято будинок на баланс та з кожним власником квартири у будинку укладено індивідуальний договір про надання житлово-комунальних та інших послуг. Укладений договір відповідачем не оспорюється. Згідно із частинами 1, 2 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Судова колегія, заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність Фірма «Т.М.М.» необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін. Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 . Зазначений факт підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №268860808 від 03.08.2021 року. Також встановлено, що 12 травня 2016 року між фірмою «Т.М.М.» - ТОВ та ОСОБА_1 укладено договір про надання житлово-комунальних та інших послуг №Ахс-13а. Предметом цього договору є надання Виконавцем послуг з утримання будинку АДРЕСА_2 , належних до нього прибудинкової території та споруд; послуг балансоутримувача; забезпечення надання комунальних послуг централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, електропостачання, опалення, а Споживачем - своєчасної оплати цих послуг у строки та на умовах, передбачених цим договором. Послуги з централізованого постачання гарячої води та опалення надаються до моменту отримання «Споживачем» права власності на квартиру але не більше ніж на 6 місяців. (п.1.1 Договору). Пунктом 1.2 вказаного договору сторони погодили, що виконавець надає житлово-комунальні послуги відповідно до переліків зазначених у додатках до цього договору, за тарифами, які розраховуються відповідно до встановленого нормативно-правовими актами порядку. Додаткові послуги, які залежать від специфіки утримання будинку, розраховуються виходячи з обсягів наданих послуг за розцінками, затвердженими Виконавцем та погодженими зі Споживачем. Відповідно до калькуляції тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, які надає фірма «Т.М.М.» - ТОВ за адресою АДРЕСА_2 , яка є Додатком до укладеного договору та містить підписи сторін, товариством надаються наступні послуги: прибирання прибудинкової території, прибирання сходових кліток, вивезення побутових відходів, технічне обслуговування ліфтів, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем (гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення), дератизація, дезінсекція, освітлення місць загального користування, підвальних приміщень та підкачування води, енергопостачання ліфтів, проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, поточний ремонт конструктивних елементів внутрішньо-будинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території. Тариф на 1 кв.м квартири (з ПДВ) становить 3,766 грн.. До додаткових послуг відноситься щоденне вологе прибирання під`їздів та охорона спільного та неподільного майна, що загалом становить 1,676 грн. за 1 кв.м. квартири. Згідно умов укладеного Договору про надання житлово-комунальних та інших послуг (п.1.3) розмір щомісячної плати, яка сплачується Споживачем складається з щомісячної плати за надані послуги з утримання Житлового будинку і належної до нього прибудинкової території і на дату укладення Договору становить 698,02 грн, в т.ч. ПДВ - 174,50 грн.; вартості послуг холодного водопостачання, електропостачання та водовідведення, яка розраховується згідно даних фактичного споживання за показаннями засобів обліку Споживача та діючих цін (тарифів), затверджених спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики; вартості послуг із забезпечення гарячого водопостачання, централізованого опалення, які розраховуються згідно даних фактичного споживання за покараннями засобів обліку Споживача і фактичного споживання за покараннями будинкових засобів обліку теплової енергії, та діючих цін (тарифів), затверджених спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та нараховуються пропорційно площі приміщення Споживача; вартості послуг із забезпечення опалення місць загального користування, яка розраховується згідно даних споживання за показаннями будинкового засобу обліку та діючих цін (тарифів), затверджених спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади пропорційно площі приміщення Споживача. За умовами договору розцінки тарифи на послуги, що надаються Виконавцем, перелік яких вказаний у додатку до цього Договору, розраховуються на основі економічно обгрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість. У разі, коли протягом строку дії тарифів на послуги, що надаються Виконавцем за цим Договором, змінюються ставки податків і зборів (обов`язкових платежів), рівень заробітної плати у Виконавця відповідно до законодавства, Генеральної та галузевої угод, ціни (тарифи) на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси, запроваджується механізм коригування тарифів та послуг. Коригуванню підлягають лише складові витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення (зменшення), про що Виконавець повідомляє споживача протягом 10 (десяти) календарних днів без укладання Додаткової угоди (п.3.3, 3.5 Договору). Крім того, у відповідності до пункту 3.1 Договору споживач сплачує спожиті послуги не пізніше 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі рахунку на оплату (якиє є одночасно актом виконаних послуг), наданого Виконавцем не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Вартість додаткових послуг, що надаються Виконавцем за цим Договором, може бути змінена Сторонами шляхом укладання Додаткової угоди, або шляхом оприлюднення оголошення з новими додатковими послугами на інформаційних дошках в під`їздах житлового будинку (п.3.6 Договору). Телекомунікаційні послуги, користування місцями стоянки для автомобілів не входять в предмет даного Договору (п.3.7). Додаткові послуги, не передбачені даним Договором, надаються Споживачу на підставі розцінок, встановлених Виконавцем та погоджених Споживачем шляхом укладання відповідних додаткових угод до даного Договору (п.3.8). Судом встановлено, що відповідачем у спірний період було сплачено на користь ТОВ кошти за надані позивачем послуги із розрахунку 698,02 грн. на місяць, що було визначено умовами укладеного договору. Цей факт підтверджується наданими відповідачем копіями квитанцій. Положеннями ст.ст. 151, 162 ЖК УРСР встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Крім того, згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків. Згідно частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Згідно положень статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України). Так змістом ч. 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV ( надалі Закон № 1875-IV визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки. Згідно п. 1) ч. 1 ст.1 Закону №1875-IV житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.19 Закону 1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. Аналіз вимог даного Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акту спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №1875-IV, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання догооврів на виконання послуг, контроль виконання умов догоовру тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України 1875-IV залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін). Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. Розмір плати за утримання будинків і споруд прибудинкових територій встановлюється відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону 1875-IV залежно від капітальності рівня облаштування та благоустрою. Частиною 3 статті 31 Закону України 1875-IV встановлено, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання). Статті 20, 21 даного Закону 1875-IV визначають обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - є надання таких послуг вчасно та відповідної якості. Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що збільшення вартості послуг по утриманню будинку, споруд та прибудинкової території по АДРЕСА_5 є доцільним та обґрунтованим, та що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про таке збільшення тарифів. Факт повідомлення про зміну тарифів також заперечується стороною відповідача. Твердження представника позивача про те, що товариством розміщувались оголошення на інформаційній дошці, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, не надано доказів на підтвердження встановлення товариством та погодження із відповідачем шляхом укладання Додаткових угод про встановлення додатковим послуг з утримання будинку та прибудинкової території і розцінок на їх оплату. Крім того, судова колегія звертає увагу, що позивачем не надано доказів укладання відповідних договорів з підрядними організаціями щодо надання ряду послуг по обслуговуванню будинку та прибудинкових територій, про стягнення вартості яких заявлено у позові. З огляду на вищевикладене судова колегія вважає, що позивачем не надано належних доказів, на підтвердження вимог заявлених у позові. Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для правильного вирішення спору, оскільки за встановлених судом обставин інші наведені апелянтом аргументи не є суттєвими. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04). З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає. Оскільки доводи апеляційної скарги ТОВ Фірма «Т.М.М.» не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384, 390, 391 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О. Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна Н.П.Пилипчук