Постанова Харківський апеляційний суд № 643/10228/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «23» лютого 2023 року м. Харків справа № 643/10228/21 провадження № 22-з/818/16/23 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач), суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б. учасники справи: позивач - Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю, відповідачка - ОСОБА_1 розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2022 року в складі судді Власенка М.В. по справі за позовом Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в с т а н о в и в: У червні 2021 року Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, який в подальшому уточнив та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованість з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 вересня 2020 року по 30 квітня 2021 року в розмірі 13 286,10 грн, інфляційні втрати за весь час прострочення в сумі 1344,54 грн і 3 % річних від простроченої суми, що складає 563,47 грн, а всього - 15194,11 грн. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2022 року позовні вимоги Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованість з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що утворилася за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 вересня 2020 року по 30 квітня 2021 року у розмірі 13 286,10 грн, інфляційні втрати за весь час прострочення у розмірі 1344, 54 грн, 3 % річних від простроченої суми - 563,47 грн, а всього, на загальну суму 15 194,11 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю судовий збір у розмірі 2270,00 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4540,00 грн. Постановою Харківського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2022 року змінено, зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01 вересня 2020 року по 30 квітня 2021 року з 13286,10 грн до 1533,70 грн, 3% річних від простроченої суми з 563,47 грн до 30,51 грн, інфляційні втрати за весь час прострочення з 1344,54 грн до 133,58 грн, а всього на загальну суму з 15194,11 грн до 1697,79 грн; розмір стягнутого з ОСОБА_1 на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю судового збору зменшено з 2270,00 грн до 253,56 грн; в іншій частині рішення суду залишено без змін; стягнуто з Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 3024,66 грн судового збору за подачу апеляційної скарги. 07 лютого 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 через свого представника до суду апеляційної інстанції подала заяву про ухвалення додаткового рішення. Заява мотивована тим, що витрати її представника на правничу допомогу в ході перегляду справи в суді апеляційної інстанції становлять 7000,00 грн, про що вона зазначила в апеляційній скарзі. Вказала, що її апеляційну скаргу задоволено на 88,83%, тому наявні підстави для розподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зазначила, що судові витрати на правову допомогу, понесені нею, відповідають критеріям обґрунтованості, розумності, співмірності, є фактичними і неминучими, а також підтверджуються відповідними доказами. Просила ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 3 статті 270 ЦПК України передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Оскільки постанову Харківського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, заява ОСОБА_1 також підлягає розгляду у відповідному порядку. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви вважає, що заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді. Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Відповідний висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц. Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права. Згідно вимог статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Як вбачається з матеріалів справи інтереси ОСОБА_1 під час перегляду справи судом апеляційної інстанції представляла адвокатка Сайченко Я.В. на підставі ордеру та договору від 22 листопада 2022 року. Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що сторони погодили, що розмір гонорару за послуги/роботи адвоката за даним договором становить 7000,00 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що її витрати на правничу допомогу складають орієнтовно 7000,00 грн, докази чого будуть надані в порядку частини 8 статті 141 ЦПК України. 07 лютого 2023 року між ОСОБА_1 та адвокаткою Сайченко Я.В. підписано акт виконаних робіт, яким затверджено, що адвокатом надано, а клієнтом прийнято правову допомогу (роботи/послуги адвоката) у такому обсязі: письмово: заява до Октябрського районного суду м. Полтави про видачу копії повного тексту рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2022 року; клопотання до Харківського апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2022 року; апеляційна скарга на рішення Московського районного суду м. Харкова віл 17 лютого 2022 року; заява до Харківського апеляційного суду про ухвалення додаткового рішення; усно, в офісі у адвоката: консультація 22 листопада 2022 року - 32 хвилини; додатково: аналіз судової практики - 1 година. Також, між ОСОБА_1 та адвокаткою Сайченко Я.В. підписано детальний опис (розрахунок) наданих послуг, яким затверджено, що адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу у справі про апеляційне оскарження рішення Московського районного суду м. Харкова по справі № 643/10228/22, а саме: надання попередньої консультації, аналіз судової практики - 1 година 32 хвилини/ вартістю 200,00 грн: складання та подання до Октябрського районного суду м. Полтави про видачу копії повного тексту рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2022 року - 20 хвилин/вартістю 100,00 грн; складання та подання клопотання з додатками про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2022 року до Харківського апеляційного суду - 40 хвилин/вартістю 200,00 грн; складання та подання апеляційної скарги з додатками на рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2022 року до Харківського апеляційного суду - 3 години 30 хвилин/вартістю 6000,00 грн; складання та подання заяви з додатками про винесення додаткового рішення (щодо розподілу судових витрат) до Харківського апеляційного суду - 1 година/вартістю 500,00 грн. Адвокат надав, а клієнт прийняв надані послуги, загальна вартість яких відповідно до пункту 4.1 договору становить 7000,00 грн. Харківським апеляційним судом ухвалено постанову 02 лютого 2023 року. 07 лютого 2023 року поштою, тобто в межах передбаченого частиною 8 статті 141 ЦПК України строку, ОСОБА_1 через свого представника подала до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19). Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19). Матеріали справи свідчать про те, що протягом її перегляду судом апеляційної інстанції представником ОСОБА_1 подано тільки апеляційну скаргу. При цьому позиція відповідачки з часу розгляду справи судом першої інстанції не змінилась, нові докази не подавались, нові обставини справи не встановлювались, інших процесуальних документів до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представницею не подавалось. Судові засідання у справі не проводились. Її розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Тобто, обсяг наданої ОСОБА_1 правничої допомоги фактично обмежується складанням апеляційної скарги. Отже, враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, з урахуванням обсягу та складності наданих ОСОБА_1 послуг з правничої допомоги протягом апеляційного перегляду справи, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, судова колегія вважає, що з Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати за надання правничої допомоги під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 3000,00 грн. Керуючись ст. ст.141, 142, 270, 368, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2022 року по справі за позовом Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій - задовольнити частково. Стягнути з Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 3000,00 грн витрат за надання правничої допомоги. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили. Головуючий І.В. Бурлака Судді Ю.М. Мальований В.Б. Яцина Повний текст додаткової постанови складено 23 лютого 2023 року.