Постанова 4820 № 675/136/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2022 року м. Хмельницький Справа № 675/136/21 Провадження № 22-ц/4820/1628/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., секретар судового засідання Шевчук Ю.Г., з участю сторін та їх представників, розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Шепетівська районна державна адміністрація Хмельницької області як орган опіки і піклування, про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Шепетівська районна державна адміністрація Хмельницької області як орган опіки і піклування, про визначення місця проживання дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Козачук С.В. від 02 серпня 2022 року. Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд в с т а н о в и в: В січні 2021 року ОСОБА_3 (теперішнє прізвище ОСОБА_3 ), звертаючись в суд з позовом до відповідача, вказувала, що з 21.07.2015 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28.09.2017 року шлюб між ними розірвано, проте в подальшому вони примирилися і стали проживати разом. В шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З грудня 2019 року сторони внаслідок різних поглядів на життя знову припинили спільне проживання, за домовленістю між ними діти постійно проживали разом з позивачкою по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 зверталась за допомогою до Ізяславського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, де з відповідачем було проведено ряд бесід, консультування. Допомога центром надавалася у період з 23.01.2020 по 23.07.2020 року, в подальшому їх сім`я була знята з обліку у зв`язку із мінімізацією складних життєвих обставин, пов`язаних із наявністю складних стосунків в родині. Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 17.04.2020 року із ОСОБА_2 на її користь на утримання дочок стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 02.03.2020 року і до повноліття дітей, які останній не сплачує та має заборгованість за період з 02.03.2020 року по 31.12.2020 року. Відповідач за час окремого проживання мав систематичні побачення із дітьми без обмежень, дочку ОСОБА_5 він забирав до себе гостювати у вихідні дні та повертав її до місця її проживання. Менша донька ОСОБА_6 мала вік 1 рік 5 місяців на день звернення до суду та у зв`язку з її особливим станом здоров`я потребувала та потребує особливої уваги у харчуванні, вихованні, а також медикаментозному лікуванні та постійному нагляді лікарів, усі витрати по лікуванню вона несла одноособово, відповідач лише оплатив вартість палива на заправку автомобіля і оплатив одне МРТ, інших витрат не ніс. З приводу місця проживання дітей спору між сторонами не було до 30.12.2020 року. Саме цієї дати відповідач шляхом обману змусив її приїхати в с. Чотирбоки Шепетівського району Хмельницької області з метою огляду лікарем меншої доньки, яка хворіє. Коли вона приїхала до помешкання, де проживав відповідач, останній залякував її та змушував залишитися проживати з ним в с. Чотирбоки Шепетівського району у будинку його батьків. Оскільки вона відмовилася, ОСОБА_2 не дозволив забрати дітей. Вона, в свою чергу, викликала поліцію, якою було зафіксовано факт відмови відповідача повернути дітей матері. Після цього вона знову звернулася за захистом своїх прав до Ізяславського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Діти, які до 30.12.2020 року постійно перебували з нею, проживали в її родині, мали усталений спосіб життя та догляд, перебували на її утриманні, за час перебування їх у батька отримують психологічний стрес у зв`язку з розлученням з нею. Вказує про те, що дітей вона привезла до с. Чотирбоки з метою огляду лікарем доньки ОСОБА_6 , а після відібрання відповідачем їх у неї, останній також забрав медичну картку доньки ОСОБА_6 , виписки з лікарні та її свідоцтво про народження. ОСОБА_2 створив нестерпні умови розлучення дітей з їх мамою, чим завдає їм непоправну психологічну травму, вирішити питання повернення дітей до сім`ї, де вони постійно проживали, без визначення місця проживання дітей судом неможливо. ОСОБА_2 не йде на контакт та з ним не вдалося мирним шляхом вирішити питання повернення дітей. Останній не працює, не має постійного місця проживання, проживає у житловому будинку АДРЕСА_2 без реєстрації, де також перебувають три сім`ї. Відповідач не може надати належного догляду дітям, за період окремого проживання сторін не надавав матеріальної допомоги на утримання дітей. Його поведінка є осудною щодо відібрання дітей у матері та утримання їх за своїм місцем перебування в с.Чотирбоки Хмельницької області. Окрім того, відповідач застосовував фізичне та психологічне насильство в сім`ї. Позивачка має постійне місце проживання та зареєстрована разом з дітьми в с. Кропивна, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, характеризується позитивно за місцем свого проживання, належно виконувала материнські обов`язки, виховувала дітей в дусі поваги до їхнього батька, якому надавала дітей для прийняття участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, має аграрну освіту, дуже любить своїх діток, тому вважає, що в їх інтересах проживати разом з нею. Враховуючи наведене, позивачка просила визначити місце проживання малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . В березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 і просив визначити місце проживання дітей разом з ним, батьком ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 . Вказував, що з 20.01.2020 року діти проживали з матір`ю ОСОБА_1 в с. Кропивна Ізяславського району Хмельницької області. ОСОБА_2 добровільно надавав ОСОБА_1 матеріальну допомогу на утримання доньок і приймав участь у їх вихованні. Заборгованість по аліментах за рішенням Ізяславського районного суду від 17.04.2020 року станом на 10.03.2021 року у нього відсутня. Відвідуючи доньок або забираючи їх погостювати до себе в с. Чотирбоки Шепетівського району Хмельницької області, позивач став звертати увагу на стан здоров`я молодшої доньки, проте ОСОБА_1 запевняла, що стан дитини є задовільним. Позивач неодноразово наполягав на обстеженні лікарем молодшої доньки, на що отримував відмову матері. На початку жовтня 2020 року за його наполяганням молодша донька була обстежена в приватній клініці «Сіліцея» в м. Шепетівка, де лікар порекомендувала здати аналіз крові, але ОСОБА_3 погодилася здати аналізи лише за своїм місцем реєстрації. Через місяць за наполяганням ОСОБА_2 доньку оглянули в м. Хмельницький в клініці «Малятко», зробили аналіз крові та загальний огляд. 04.12.2020 року було проведено МРТ головного мозку дочки ОСОБА_6 , згідно висновку: МР - у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені ознаки аномалії розвитку - поренцефалічної кісти лівої скроневої та лобної області, шизенцефалії, гетеротопії сірої речовини, агенезії прозорої перегородки; доброякісного розширення субарахноїдальних просторів та рекомендовано звернутися до нейрохірурга, після чого ОСОБА_2 звернувся в Хмельницьку міську дитячу лікарню і дитині було призначено лікування, яке тривало до 18.12.2020 року. З моменту виписки з лікарні діти фактично проживають разом з батьком в с.Чотирбоки Шепетівського району Хмельницької області, про що він 29.12.2020 року подав заяву до Сахновецької ОТГ. Мати після виписки з лікарні поїхала в с. Кропивна та приїжджала до дітей лише декілька разів, майже не телефонувала. За обставин, які склалися, батьком створено оптимальні умови щодо догляду за дітьми: діти постійно отримують різноманітне харчування, повноцінно забезпечені одягом, засобами гігієни та побутовими засобами. В діток також є свій дитячий куточок, де вони граються, вони забезпечені іграшками та іншими речами для розвитку. Старша дочка ОСОБА_5 відвідує ДНЗ «Сонечко» в с. Чотирбоки. Також батько слідкує за станом здоров`я та повністю забезпечує лікування молодшої дочки ОСОБА_6 , проходить із нею реабілітацію. На думку позивача, мати дітей неналежно здійснювала догляд за дітьми, своїми діями поставила під загрозу стан здоров`я молодшої дочки з причини невчасного звернення до лікаря, самоусунулася від виховання дітей. ОСОБА_2 не чинив жодних перешкод для спілкування матері із доньками і готовий сприяти тому, щоб діти через розлучення батьків не були позбавлені піклування матері. ОСОБА_2 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, з 01.07.2019 року по 20.02.2020 року працював на посаді інженера-будівельника ФГ «Агроінвестпроект-2005», де зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник. На цей час ОСОБА_2 не працює, але разом з батьками тримає велике підсобне господарство, яке складається з 50 голів свиней, птиці, корови та має від нього додаткові надходження. Сім`я обробляє близько 10 га власної землі. В ОСОБА_2 є власні вантажний та легковий автомобілі, він має змогу забезпечувати своїх малолітніх дітей. З цих підстав просив задовольнити його позов. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.08.2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області про визначення місця проживання дітей - задоволено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області про визначення місця проживання дітей - відмовлено. Визначено місце проживання малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_11 просить скасувати рішення суду як незаконне - відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольнити його зустрічний позов. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував висновок психолога та думку дитини ОСОБА_5 , допитаної в судовому засіданні з участю психолога. Відповідно до висновку доцента кафедри психології та педагогіки Хмельницького національного університету, практичного психолога ОСОБА_12 , дитина здатна самостійно висловлювати свою думку щодо власної прихильності до кожного з батьків. В суді ОСОБА_5 виявила суттєву прихильність до батька і повідомила, що хоче проживати з ним, оскільки матір під час проживання в с. Кропивна зловживала спиртними напоями та била її. Підтвердила, що мама не здійснювала належного догляду за меншою донькою ОСОБА_6 і навіть шкодила їй - мама довела її до такого стану, що вона інвалідом стала. Суд не врахував стан здоров`я молодшої доньки ОСОБА_6 , яка має ваду головного мозку і потребує реабілітації в ЦМС, контролю її стану. Натомість суд керувався тим, що між батьками існує спір щодо участі у вихованні та спілкуванні із дітьми, а також що не доведено переваги батька перед матір`ю. Суд фактично керувався презумпцією визначення місця проживання дитини такого віку і статі з матір`ю та поклав тягар спростування цієї презумпції на батька ОСОБА_2 . Такий підхід суперечить засадам сімейного законодавства України та обов`язковим у цій справі правилам міжнародних договорів, оскільки суд має керуватися найкращими інтересами дитини. Суд необ`єктивно дослідив особистості матері та батька, лише з формальних підстав надав перевагу матері, чим порушив основні засади цивільного судочинства. Суд також безпідставно відхилив клопотання представника апелянта про надання часу для підготовки до судових дебатів, враховуючи великий обсяг матеріалу, який необхідно було опрацювати для виступу в дебатах. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу як безпідставну. Суд обґрунтовано не взяв до уваги висновок психолога ОСОБА_12 , який дійшов хибного висновку про ставлення ОСОБА_5 до матері як нейтрально-негативне та можливість дитини у 5,5 років висловлюватися щодо її прихильності до батьків, оскільки за змістом висновку фахівця вона відповідала не по суті деяких запитань. Захворювання молодшої дочки ОСОБА_6 є вродженим і було виявлене лише після проведення МРТ 04.12.2020 року, дитина з матір`ю перебували на лікуванні. Жодними діями ОСОБА_1 не шкодила своїй дочці, вона систематично відвідувала педіатра, виконувала всі вказівки лікаря. Після 30.12.2020 року ОСОБА_2 вчиняє перешкоди у спілкуванні та зустрічам ОСОБА_1 з доньками, тому вона не може доглядати молодшу доньку, і всі медичні приписи ОСОБА_2 виконує самостійно. Всі звинувачення про недбале ставлення ОСОБА_1 до здоров`я молодшої доньки не відповідають дійсності. Суд детально дослідив особистості сторін і повно та всебічно з`ясував усі обставини справи. Суд обґрунтовано відхилив клопотання представника апелянта про відкладення розгляду справи у зв`язку з підготовкою до дебатів, зважаючи на тривалість справи та неодноразове відкладення розгляду справи з ініціативи сторони апелянта. В засіданні апеляційного суду апелянт та його представник підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів. ОСОБА_1 та її представниця просили відхилити апеляційну скаргу як безпідставну. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, судом встановлено, що з 21.07.2015 року сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28.09.2017 року. В шлюбі у них народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу сторони продовжили спільне проживання, у них народилася ще донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після припинення спільного проживання сторонами, з 20.01.2020 року діти залишилися проживати разом із матір`ю ОСОБА_1 , яка перебувала у відпустці по догляду за молодшою дитиною до досягнення нею трирічного віку, за місцем її реєстрації по АДРЕСА_1 . Згідно наявних в матеріалах справи актів обстеження умов проживання ОСОБА_3 за цією адресою створені належні умови для повноцінного догляду, розвитку та виховання дітей; базові потреби дітей задоволені належно в повному обсязі. За вказаною адресою разом із позивачкою і дітьми проживають її мати ОСОБА_13 , 1971 року народження, та брат ОСОБА_3 , 1998 року народження, які за місцем проживання характеризуються позитивно. В сім`ї спостерігаються теплі довірливі стосунки, сім`я згуртована, члени родини цікавляться внутрішнім світом дітей та їх потребами. За час окремого проживання відповідач ОСОБА_2 мав систематичні побачення із дітьми без обмежень у часі, в тому числі за місцем свого проживання протягом вихідних днів. Згідно психолого-педагогічної характеристики від 21.03.2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідувала Сахновецький заклад дошкільної освіти «Дзвіночок» з 16.09.2019 року. З січня 2021 року у заклад не повернулася за сімейними обставинами, до цього часу із задоволенням відвідувала садок. У ОСОБА_5 добре сформовані культурні, гігієнічні навички і навички самообслуговування, товариська, ввічлива, легко вступає в контакт з однолітками, допомагає товаришам, виконує доручення дорослих, добра і уважна. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , хворіє, згідно висновку МРТ від 04.12.2020 року має МР-ознаки аномалії розвитку - поренцефалічної кісти лівої скроневої та лобної області, шизенцефалії, гетеротопії сірої речовини, агенезії прозорої перегородки, доброякісного розширення субарахноїдальних просторів. Згідно виписного епікрізу з історії хвороби №6650 відділення дитячої неврології КП «ХМДЛ» ОСОБА_6 має діагноз: вроджена вада розвитку ЦНС з порушенням функції. Масивна поренцефалічна кіста лівої лобно-скроневої ділянки, шизенцефалія, гетеротопія сірої речовини головного мозку, агенезія прозорої перетинки. Центральний в`ялий правобічний геміпарез. Плоско-вальгусна деформація стоп. Залізодефіцитна анемія І ст. Рішенням Ізяславського районного суду від 17.04.2020 року із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 02.03.2020 року і до повноліття дітей. Згідно з довідкою Шепетівського міськрайонного відділу ДВС від 04.01.2021 року №20-23/30/08 ОСОБА_1 згідно виконавчого листа №675/489/20 від 22.04.2020 року аліменти на утримання дітей із ОСОБА_2 за період з 02.03.2020 року по 31.12.2020 року не отримувала. Станом на 10.03.2021 року заборгованість за аліментами в розмірі 22174 грн. ОСОБА_2 сплачена. З висновку за результатами інспекційного відвідування ОСОБА_1 щодо цільового витрачання аліментів від 21.03.2021 року вбачається, що наявний сезонний одяг та взуття, засоби гігієни, іграшки, дитячі книжки, розвиваючі матеріали. Згідно акта від 21.10.2021 року ОСОБА_1 відсутня за місцем реєстрації в с. Кропивна, оскільки працює в м. Києві, діти проживають з батьком ОСОБА_2 в с. Чотирбоки. Дитячі кошти в сумі 35104,86 грн. знаходяться на її рахунку, будуть використані ОСОБА_1 , з її слів, на потреби дітей, коли вони будуть проживати разом з нею. Згідно особової справи №048 сім`я ОСОБА_1 перебувала під соціальним супроводом Ізяславського районного центру соціальних служб з 23.01.2020 року по 23.07.2020 року у зв`язку із порушенням мікроклімату в родині та у стосунках між батьками (в стані алкогольного сп`яніння та в стані афекту чоловік чинив психологічне насильство в родині, фізичне насильство відносно дорослих членів родини бувшої дружини). За результатами соціального супроводу сім`ї складні життєві обставини сім`ї було мінімізовано. ОСОБА_1 має навички відповідального батьківства, батько дітей ОСОБА_2 не повністю усвідомлює відповідальність за виховання дітей, конфлікти між членами бувшого подружжя припинилися, ситуація в стосунках налагодилася. Проводилася робота з батьком та матір`ю, батько не йшов на співпрацю. Мати дослухалася порад, змінилася поведінка та реакція на провокативну поведінку колишнього чоловіка, стабілізувався психоемоційний стан. 30.12.2020 року ОСОБА_1 повторно звернулась до центру соціальних служб у зв`язку із виникненням гострої конфліктної ситуації між колишнім подружжям, спеціалістами встановлено факт порушення прав матері на вільне спілкування з дітьми та інтересів дітей щодо підтримки на регулярній основі особистих та прямих контактів з обома батьками. Батько дітей ОСОБА_2 обмежує право матері на вільне спілкування із малолітніми дітьми, які перебувають в помешканні його батьків в с. Чотирбоки Шепетівського району Хмельницької області. Вказане підтвердила і допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , директор Ізяславського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Батьки у зв`язку із вродженою вадою розвитку ЦНС з порушенням функції дитини ОСОБА_6 спільно займались лікуванням доньки, їздили на обстеження у м. Шепетівку, м. Хмельницький, м. Чернівці та м. Київ. ОСОБА_6 разом з матір`ю ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в дитячому неврологічному відділенні ХМДЛ з 08.12.2020 року по 18.12.2020 року, в подальшому проходила реабілітацію з батьком. З 30.12.2020 року діти за наполяганням ОСОБА_2 без згоди матері залишились проживати по АДРЕСА_2 , а ОСОБА_1 , яка не бажала проживати спільно із ОСОБА_2 , повернулася додому в с. Кропивна. З того часу ОСОБА_2 забороняв змінювати місце проживання їх малолітніх дітей, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вимушена була повторно звернутись до Ізяславського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Після проведення із ОСОБА_2 відповідних бесід та консультацій останній перестав заперечувати щодо зустрічей ОСОБА_3 з дітьми за місцем його проживання в с. Чотирбоки. ОСОБА_1 , бажаючи проживати із дітьми, які отримують психологічний стрес у зв`язку із розлукою з матір`ю, адже до грудня 2020 року постійно проживали разом із нею, мали усталений спосіб життя та догляд, перебували на її утриманні, за вирішенням вказаного спору звернулася до суду. З 28.01.2021 року малолітня ОСОБА_5 відвідує Чотирбоківський заклад дошкільної освіти «Сонечко». Згідно актів обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_2 він та його малолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають по АДРЕСА_2 разом з його матір`ю ОСОБА_15 , 1964 р.н., батьком ОСОБА_11 , 1966 р.н., та братом ОСОБА_2 , 1993 р.н. В будинку є усі необхідні меблі, побутова техніка, в приміщенні тепло та прибрано, для розвитку дітей є іграшки та книги, в сім`ї створені належні умови для проживання та виховання дітей. ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв`язку із цим отримувала державну допомогу. З 12.11.2021 року працює касиром торгівельного залу у ФОП ОСОБА_16 23.11.2021 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_17 , після чого змінила прізвище на ОСОБА_4 . ОСОБА_2 не працює, разом з батьками тримає підсобне господарство, обробляє земельну ділянку, з 31.08.2021 року зареєстрований як приватний підприємець, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та попередньої роботи у ФГ «Агроінвестпроект-2005» характеризується позитивно, в 2015 році притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Згідно психологічного висновку директора Хмельницького обласного центру соціально-психологічної допомоги від 18.04.2021 року проживання малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з матір`ю сприятиме їх повноцінному зростанню та розвитку. За змістом висновку психолога ОСОБА_12 від 29.04.2021 року малолітня ОСОБА_5 здатна самостійно висловлювати свою думку щодо власної прихильності до кожного з батьків. ОСОБА_5 зауважила, що хоче жити з батьком, він для неї є авторитетною особою, до матері має нейтрально-негативне відношення. Згідно висновку органу опіки та піклування Шепетівської РДА від 28.04.2021 року №12/12-33-540/2021 з урахуванням вікових особливостей дітей, оскільки дитина у віці до трьох років вважає себе з мамою одним цілим, розлука з мамою у віці до 16 років спричинить виникнення психологічної травми у дітей, визнано за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з мамою ОСОБА_1 , з якою існує безперервний біологічний зв`язок, вона демонструє чітку материнську прив`язаність до дітей, хоче виховувати доньок та спільно проживати із ними, заяв про невиконання нею батьківських обов`язків у службу у справах дітей не надходило. Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15.07.2021 року припинено з 30.11.2020 року стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.12.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини усіх видів її заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 08.09.2021 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.08.2022 року заборгованість за аліментами ОСОБА_1 складає 26657,48 грн. Наведене підтверджується матеріалами справи. Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що обоє батьків мають всі необхідні умови для проживання, виховання і розвитку дітей і кожен бажає, щоб діти проживали саме з ним. Водночас з урахуванням усіх обставин справи, осіб батьків, їх особистих якостей, поведінки, відношення до дітей та усвідомлення їх найкращих інтересів, відсутності виняткових обставин, які б давали підстави розлучити дітей з матір`ю, зважаючи на перешкоджання батьком матері у спілкуванні з дітьми, порушенні права на їх прямі контакти, слід визначити місце проживання дітей з матір`ю. Таке рішення відповідатиме найкращим інтересам дітей. Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно з ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. За змістом статтей 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. За пунктом 1 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Доводи апеляційної скарги про неврахування судом наявної хвороби молодшої доньки сторін ОСОБА_6 , яка потребує реабілітації, контролю її стану є безпідставними. Так, суд першої інстанції встановив і обґрунтовано виходив з того, що молодша донька сторін ОСОБА_6 має ваду розвитку центральної нервової системи з порушенням функції і потребує періодичного лікування та реабілітації. Це захворювання згідно виписного епікрізу з історії хвороби №6650 відділення дитячої неврології Хмельницькеої міської дитячої лікарні є вродженим і було виявлене лише після проведення МРТ 04.12.2020 року, після чого дитина з матір`ю перебували на стаціонарному лікуванні. Матеріали справи не містять жодних даних про те, що ОСОБА_1 неналежно доглядала за дитиною чи ухилялася від регулярних профілактичних оглядів дитини лікарем-педіатром, не виконувала вказівки лікаря тощо. Навпаки, за даними особової справи №048 Ізяславського районного центру соціальних служб, під соціальним супроводом якого перебувала сім`я ОСОБА_1 впродовж січня - липня 2020 року, ОСОБА_1 має навички відповідального батьківства, батько дітей ОСОБА_2 не повністю усвідомлює відповідальність за виховання дітей. Батьки спільно займалися лікуванням доньки, їздили на обстеження у м. Шепетівку, м. Хмельницький, м. Чернівці та м. Київ. Натомість після залишення ОСОБА_2 дітей проживати по АДРЕСА_2 без згоди матері з 30.12.2020 року ОСОБА_1 фактично позбавлена можливості повноцінно спілкуватися з дітьми, доглядати молодшу доньку, виконувати медичні призначення тощо. Реабілітацією та лікуванням молодшої доньки з цього часу займається батько ОСОБА_2 в силу обставин, що склалися з його ж волі. ОСОБА_6 разом з матір`ю ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в дитячому неврологічному відділенні ХМДЛ з 08.12.2020 року по 18.12.2020 року, в подальшому проходила реабілітацію з батьком. Обговорюючи доводи апеляційної скарги щодо неврахування при вирішенні спору думки доньки сторін ОСОБА_5 , апеляційний суд приймає до уваги таке. Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси. За клопотанням ОСОБА_2 судом першої інстанції заслухана думка малолітньої дитини ОСОБА_5 , якій на той час ще не виповнилося 7 років. Дитина дійсно, попри те, що любить обох батьків, висловила бажання проживати з батьком в с. Чотирбоки, оскільки тут у неї багато друзів, улюблений магазин, собаки, з якими вона грається. Батько її виховує нормально, проте іноді трохи строго, все купує. По приїзді до мами не виявила обіцяної нею іграшки, чим засмутилася. Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги слова дитини, що мама не доглядала як треба за меншою донькою ОСОБА_6 і навіть шкодила їй - мама довела її до такого стану, що вона інвалідом стала, оскільки ОСОБА_5 ствердила, що чула таку розмову між батьком та бабусею (його матір`ю). При цьому сам факт таких розмов у сім`ї батька, якими знецінюється і негативно характеризується матір дітей, з очевидністю свідчить, що середовище, в якому перебувають діти, не є спокійним, стійким та благополучним. Твердження дитини, що мама у період проживання в с. Кропивна зловживала спиртними напоями та била її, суд також обґрунтовано, відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч.1 ст. 13 ЦПК України) не взяв до уваги, оскільки на такі обставини як на підставу зустрічного позову не посилався ОСОБА_2 . Матеріали справи також не містять жодних даних щодо зловживання матері дітей спиртними напоями та жорстокого поводження з дітьми. Суд першої інстанції відповідно до ст. 171 СК України правильно врахував вік дитини, її розвиток, тривале проживання виключно з батьком та його сім`єю і перебування під їх впливом (про що свідчить повторення їх висловлювань), фактичне виключення з життя дитини її матері впродовж тривалого часу, постановив рішення всупереч думці дитини, з урахуванням усіх обставин справи, що мають істотне значення, оскільки цього вимагали її інтереси. Так, суд відповідно до ст. 89 ЦПК України дав належну оцінку допустимості, достовірності кожного представленого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, в тому числі обґрунтовано погодився з висновком органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю. Суд також правильно прийняв до уваги, що ОСОБА_1 не чинила перешкоди батькові ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні дітей, що свідчить про її усвідомлене ставлення до своїх батьківських обов`язків та інтересів дітей. Проте створювані батьком ОСОБА_2 впродовж тривалого часу перешкоди матері ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із дітьми, що доведено у судовому засіданні, руйнують їхні зв`язки зі своєю сім`єю, до якої належить як батько, так і матір, а отже, така поведінка відповідача ОСОБА_2 суперечить сімейним цінностям та не відповідає якнайкращому забезпеченню інтересів малолітніх дочок. Так, ОСОБА_2 , залишивши дітей 30.12.2020 року постійно проживати з собою без згоди їх матері та перешкоджаючи їй спілкуватись із ними, знехтував тим, що таке рішення очевидно не відповідало інтересам дітей - порушено їхні тісні зв`язки з матір`ю, змінено усталений спосіб життя дітей, вирвано їх зі звичного середовища. При цьому старшій доньці щойно виповнилося 5 років і вона відвідувала дошкільний навчальний заклад «Дзвіночок», а менша донька, якій на той час виповнилося лише 1 рік 4 місяці, хворіла і перебувала на грудному вигодовуванні матері. ОСОБА_2 також в суді не заперечував, що блокував номер матері у мобільному телефоні старшої доньки, щоб перешкодити їхньому спілкуванню, та ствердив, що поверне дітей матері лише в разі визначення судом їх місця проживання з нею. Ці факти переконливо свідчать про те, що ОСОБА_2 не в повній мірі розуміє, в чому полягають найкращі інтереси малолітніх дітей, і не повністю усвідомлює відповідальність за виховання дітей, що цілком узгоджується з висновком Ізяславського районного центру соціальних служб за результатами соціального супроводу сім`ї. Суд повно і всебічно вивчив особистості обох батьків, їх стан здоров`я, особисті якості, поведінку в побуті, а також ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків. Так, суд на підставі показань свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 правильно констатував, що батько ОСОБА_2 вчиняв домашнє насильство (фізичне і психологічне) щодо членів своєї сім`ї, перешкоджав ОСОБА_1 у спілкуванні з доньками. Ця ж обставина підтверджується показаннями свідка ОСОБА_14 , висновком Ізяславського районного центру соціальних служб за результатами соціального супроводу сім`ї у зв`язку з порушенням мікроклімату в родині та у стосунках між батьками - в стані алкогольного сп`яніння та в стані афекту чоловік чинив психологічне насильство в родині, фізичне насильство відносно дорослих членів родини колишньої дружини. Згідно з психологічним висновком Хмельницького обласного центру соціально-психологічної допомоги від 18.04.2021 року, висновком органу опіки та піклування Шепетівської РДА від 05.05.2021 року між матір`ю і дитиною існує безперервний біологічний зв`язок, відповідно до вікових особливостей дитина до трирічного віку вважає себе з мамою одним цілим, невід`ємною своєю частиною. Діти проживали з матір`ю, мали усталений спосіб життя і через розлучення з нею отримують психологічний стрес. Нанесення дитині у віці до 6 років психологічної травми, розлучення дитини з матір`ю може призвести не лише до психоневрологічних розладів, а й до затримки розумового розвитку. Тому визначення місця проживання дітей з матір`ю відповідатиме інтересам дітей, сприятиме їх повноцінному зростанню та розвитку. З врахуванням наведених обставин, позбавлення батьком дітей належної опіки і виховання матері, порушення їхнього права на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дітей, суд правильно констатував наявність підстав для визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю ОСОБА_1 , що дозволить забезпечити дітям повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя. Таке рішення повністю відповідає правовим висновкам, викладеним у судових рішеннях Європейського Суду з прав людини. Так, згідно з рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року № 39948/06 у справі «Савіни проти України» дитина може бути розлучена з матір`ю лише у виняткових випадках. За змістом рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09). Також безпідставним є посилання апелянта на порушення його процесуальних прав (відмову у відкладенні розгляду справи з метою підготовки його представника до судових дебатів). Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив заявлене клопотання, розцінивши його як зловживання процесуальними правами, зважаючи на обізнаність сторін про завершення розгляду справи по суті та узгодження дати судового засідання, неодноразові відкладення розгляду справи (7 разів) за клопотаннями сторони апелянта, що не відповідає критеріям добросовісної поведінки, та необхідність дотримання розумних строків розгляду справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 25 листопада 2022 року. Судді Л.М. Грох Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк