Постанова Західний апеляційний господарський суд № 909/952/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" листопада 2022 р. Справа №909/952/21 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого - судді Кравчук Н.М. суддів Марко Р.І. Плотніцький Б.Д. секретар судового засідання Гавриляк І.В. розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" за вих.№191 від 13.05.2022 (вх. № ЗАГС 01-05/1076/22 від 17.05.2022) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2022 (суддя С. Кобецька, повний текст складено 14.04.2022) у справі № 909/952/21 за первісним позовом: Державного підприємства "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" (надалі ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова"), м. Калуш, Івано-Франківська область до відповідача: Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради (надалі КП "Калуська енергетична компанія"), м. Калуш, Івано-Франківська область про зобов`язання КП "Калуська енергетична компанія" укласти договір про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами у редакції позивача та за зустрічним позовом: КП "Калуська енергетична компанія", м. Калуш, Івано-Франківська область до відповідача: ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова", м. Калуш, Івано-Франківська область про зобов`язання ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" укласти договір про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами у редакції відповідача за участю учасників справи: від ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова": Качан А.А. адвокат (довіреність №22 від 12.09.2022) від КП "Калуська енергетична компанія": не з`явилися ВСТАНОВИВ: ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до КП "Калуська енергетична компанія" про зобов`язання КП "Калуська енергетична компанія" укласти договір про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами у редакції позивача. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.10.2021 прийнято позовну заяву ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/952/21. В подальшому КП "Калуська енергетична компанія" подала до Господарського суду Івано-Франківської області зустрічну позовну заяву до ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" про зобов`язання ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" укласти договір про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами у редакції КП "Калуська енергетична компанія". Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2021 зустрічну позовну заяву КП "Калуська енергетична компанія" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, а вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2022 у справі № 909/952/21 позов ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" до КП "Калуська енергетична компанія" про зобов`язання укласти договір про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами у редакції позивача задоволено. Визнано укладеним договір про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами між ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" та КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради у редакції позивача. Стягнуто з КП "Калуська енергетична компанія" на користь ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" 2 270,00 грн судового збору. В задоволенні зустрічного позову КП "Калуська енергетична компанія" до ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" про зобов`язання укласти договір про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами у редакції відповідача відмовлено. Приймаючи вищевказане рішення, суд першої інстанції здійснив правову оцінку договору на умовах, викладених як позивачем так і відповідачем з правилами закону та вимогами нормативно правових актів, якими урегульовано спірні правовідносини сторін, врахував те, що законом не визначено ні примірної, ні типової форми договору про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, а відтак, встановив, що умови договору, викладені позивачем узгоджуються з вимогами законодавства та відповідають істотним умовам, що є необхідними для договорів даного виду. Окрім того, суд зазначив, що відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували необхідність укладення спірного договору саме на його умовах, як і не спростував в т. ч. нормами чинного законодавства аргументів позивача щодо укладення договору на умовах останнього. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, КП "Калуська енергетична компанія" звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2022 у справі № 909/952/21 скасувати на прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" відмовити, зустрічний позов КП "Калуська енергетична компанія" задоволити в повному обсязі. У апеляційній скарзі скаржник звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що предметом спору даної справи є саме розбіжності сторін в окремих умовах договору, а не дослідження обставин, пов`язаних з укладенням договору в цілому. Зокрема, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що він не отримував від ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" проекту договору про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, а відмітка на листі №100-1344 від 03.09.2021 свідчить про його отримання виконавчим комітетом Калуської міської ради, а не КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради. Також скаржник звертає увагу на те, що рішення Калуської міської ради про визнання відповідача теплотранспортуючою організацією, датовано 13.09.2021, а тому на момент звернення позивача з листом №100-1344 від 03.09.2021 відповідач не мав повноважень на укладення з позивачем договору. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2022 справу №909/952/21 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді: Кордюк Г.Т. та Плотніцький Б.Д. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "Калуська енергетична компанія" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2022 у справі №909/952/21, розгляд справи призначено на 05.07.2022. Ухвалою суду від 05.07.2022 розгляд справи № 909/952/21 відкладено на 02.08.2022. Ухвалою суду від 02.08.2022 розгляд справи №909/952/21 відкладено на 13.09.2022. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2022, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кордюк Г.Т. справу № 909/952/21 розподілено до розгляду судді Марку Р.І., у зв`язку з чим склад колегії сформовано з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді Марко Р.І. та Плотніцький Б.Д. Ухвалою суду від 13.09.2022 розгляд апеляційної скарги КП "Калуська енергетична компанія" було відкладено на 11.10.2022. 11.10.2022 судове засідання по розгляду апеляційної скарги КП "Калуська енергетична компанія" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2022 у справі №909/952/21 не відбулось у зв`язку із довготривалою повітряною тривогою та з метою уникнення загрози та небезпеки для життя відвідувачів, суддів та працівників апарату суду, що існувала внаслідок ракетних ударів з боку Російської Федерації. Ухвалою суду від 11.10.2022 розгляд справи №909/952/21 призначено на 15.11.2022. Скаржник участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив. 15.11.2022 на електронну адресу суду від КП "Калуська енергетична компанія" надійшло клопотання, у якому останнє просить здійснювати розгляд справи без участі уповноваженого представника скаржника. В судовому засіданні представник ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" проти доводів апеляційної скарги заперечив з мотивів, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просить суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції встановила таке. Рішенням Калуської міської ради "Про концепцію теплопостачання" №3319 від 30.07.2020 (т.1. а.с.25) визначено теплогенеруючу компанію ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" виробником та централізованим постачальником теплової енергії для всіх категорій споживачів м.Калуша. Визначено КП "Водотеплосервіс" теплотранспортуючою організацією, що здійснює транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, що є комунальною власністю територіальної громади м.Калуша. Встановлено, що відносини між ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" як теплогенеруючої компанії та КП "Водотеплосервіс" як теплотранспортуючої організації здійснюється виключно на договірних засадах (пункти 1.2-1.4 рішення). Рішенням Калуської міської ради №800 від 13.09.2021 (т.1. а.с.26) внесено зміни у пункти 1.3.,1.4. рішення міської ради №3319 від 30.07.2020 та визначено КП "Калуська енергетична компанія" виробником, виконавцем, надавачем послуг з виробництва теплової енергії, постачання теплової енергії від квартальних котелень та теплотранспортуючою організацією, що здійснює транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, що є комунальною власністю територіальної громади м. Калуша з початком опалювального сезону. Встановлено, що відносини між ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" як теплогенеруючої компанії та КП "Калуська енергетична компанія" як теплотранспортуючої організації здійснюються виключно на договірних засадах. Листом №557 від 11.08.2021 (т.1 а.с.126-128) КП "Водотеплосервіс" проінформувало ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" про те, що транспортування теплової енергії споживачам м.Калуша під час проведення опалювального сезону 2021/2022 буде здійснюватись КП "Калуська енергетична компанія", у зв`язку з тим, що на підставі рішення Калуської міської ради №653 від 29.07.2021 частину майна КП "Водотеплосервіс", зокрема об`єкти, які здійснюють транспортування теплової енергії передано КП "Калуська енергетична компанія" та закріплено за ним на праві господарського відання. Листом №100-1344 від 03.09.2021 (т.1 а.с.15) ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" адресувало відповідачу проект договору про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами (т.1 а.с.16-24) з проханням підписати угоду в строк до 17.09.2021. Вищевказаний лист було отримано виконавчим комітетом Калуської міської ради 03.09.2021, про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції. Відповідач договір не підписав, протоколу розбіжностей не надав, незгоди з умовами договору не висловив. Листом №30 від 20.09.2021 (т.1 а.с.71) КП "Калуська енергетична компанія" надіслало ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" для підписання свій проект договору про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами (а.с.72-82), встановивши строк для його підписання до 30.09.2021. 30.09.2021 ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" надіслало КП "Калуська енергетична компанія" лист №100-1485 (т.1 а.с.131), у якому зазначило, що наполягає на укладенні договору в його редакції. КП "Калуська енергетична компанія" відповіді на вищевказаний лист не надало. У зв`язку з не укладенням договору, ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про зобов`язання КП "Калуська енергетична компанія" укласти договір про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами у редакції позивача. В подальшому КП "Калуська енергетична компанія" подала до Господарського суду Івано-Франківської області зустрічну позовну заяву про зобов`язання ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" укласти договір про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами у редакції КП "Калуська енергетична компанія". При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким. Приписами ст. 11 ЦК України унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Предметом судового розгляду у даній справі є матеріально-правові вимоги первісного та зустрічного позовів про зобов`язання укласти договір про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами. Відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання регулюються Законом України "Про теплопостачання". Цей Закон регулює відносини, що виникають, зокрема, у зв`язку з транспортуванням, теплової енергії суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності (стаття 2 цього Закону). Відповідно до статті 3 Закону України "Про теплопостачання" відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Транспортування теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з передачею теплової енергії (теплоносія) за допомогою мереж на підставі договору (стаття 1 Закону України "Про теплопостачання"). Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 308 від 22.03.2017 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами. Ліцензійні умови розроблено відповідно до Законів України "Про теплопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (пункт 1.1. розділу 1 Ліцензійних умов). Згідно з пунктом 3.1. розділу 3 Ліцензійних умов суб`єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність з транспортування теплової енергії, повинні дотримуватися вимог законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про теплопостачання", інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання. Підпунктом 8 пункту 3.2. розділу 8 Ліцензійних умов регламентовано, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати транспортування теплової енергії відповідно до умов договорів, укладених у встановленому порядку, за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень. Таким чином, з наведеного вбачається, що укладення договору між теплогенеруючою організацією та теплотранспортуючою організацією є їх обов`язком з метою врегулювання взаємних прав та обов`язків, забезпечення надійного та безперебійного постачання обсягів теплової енергії відповідно до погоджених умов та законодавства. Також пряма вказівка здійснювати відносини між сторонами виключно на договірних засадах встановлена і рішенням Калуської міської ради №800 від 13.09.2021. За змістом статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За змістом статті 638 ЦК України та статті 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Загальний порядок укладання господарських договорів врегульовано статтею 181 ГК України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона , яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. Як було зазначено вище, листом №100-1344 від 03.09.2021 ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" надіслало відповідачу проект договору про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами з проханням підписати угоду в строк до 17.09.2021. Вищевказаний лист було отримано виконавчим комітетом Калуської міської ради 03.09.2021, про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції. Тобто, КП "Калуська енергетична компанія" заперечує отримання від позивача листа №100-1344 від 03.09.2021 з проектом договору та зазначає, що вказаний лист було отримано виконавчим комітетом Калуської міської ради - іншою юридичною особною. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. 17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" і викладено її у новій редакції, фактично, впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, 23.10.2019 у справі №917/1307/18, 18.11.2019 у справі №902/761/18, 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та 25.06.2020 у справі №924/233/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц. Такий підхід також узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" суд наголосив, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту. Скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри. Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази. З урахуванням наведеного, оцінюючи надані сторонами докази, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне, поряд зі ст. 79 ГПК України, застосовувати стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце. Відтак, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що факт отримання КП "Калуська енергетична компанія" адресованого ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" листа №100-1344 від 03.09.2021 з проектом договору мав місце, що підтверджується наступними доказами та встановленими обставинами. Згідно з інформацією у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником юридичної особи КП "Калуська енергетична компанія" (ідентифікаційний код 36894559) є Калуська міська рада. Місцезнаходження КП "Калуська енергетична компанія", до проведеної 26.10.2021 державної реєстрації зміни юридичної адреси, було аналогічним місцезнаходженню Калуської міської ради - вул. Івана Франка, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300. У відповідності до пункту 1.1. Статуту КП "Калуська енергетична компанія", затвердженого рішенням міської ради № 352 від 25.03.2021 (а.с.85-94 т.1) КП "Калуська енергетична компанія" утворене Калуською міською радою, входить до сфери управління Калуської міської ради, яка є представником власника - територіальної громади м.Калуша і безпосередньо підпорядковане виконавчому комітету Калуської міської ради. Зокрема, в судовому засіданні представник ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" зазначив, що станом на момент звернення з листом №100-1344 03.09.2021 КП "Калуська енергетична компанія" не мало своєї канцелярії, всі документи, що подавалися для комунального підприємства реєструвалися виконавчим комітетам, та передавалися КП "Калуська енергетична компанія". Таким чином, дослідивши лист №100-1344 від 03.09.2021 суд апеляційної інстанції встановив, що останній адресований саме директору КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради Шевчуку П.В. Резолюції про те, що даний лист виконавчим комітетом отримано лише «для відома» немає. Окрім того, КП "Калуська енергетична компанія" не надало суду доказів того, що станом на момент звернення з листом №100-1344, порядок реєстрації вхідних документів здійснювався саме комунальним підприємством, а не виконавчим комітетом. Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у апеляційній скарзі КП "Калуська енергетична компанія" підтвердило факт того, що станом на 03.09.2021 керівник підприємства був фактично єдиним працівником КП "Калуська енергетична компанія". Відтак, вказане свідчить про те, що дійсно вхідну кореспонденцію адресовану КП "Калуська енергетична компанія" отримувала міська рада та в подальшому передавала комунальному підприємству. Таким чином, з огляду на вищенаведене, доводи скаржника про те, що КП "Калуська енергетична компанія" не отримано листа №100-1344 від 03.09.2021 з проектом договору про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними. Доводи скаржника про те, що лише після прийняття рішення Калуської міської ради №800 від 13.09.2021 встановлено, що відносини між ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" як теплогенеруючої компанії та КП "Калуська енергетична компанія" як теплотранспортуючої організації здійснюються виключно на договірних засадах, а ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" звернулася до КП "Калуська енергетична компанія" з проектом договору про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами 03.09.2021 без жодних на те підстав, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2021 КП «Водотеплосервіс» звернулося до ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" з листом №557 «Щодо транспортування теплової енергії під час проведення опалювального сезону 2021-2022» у якому повідомило, що транспортування теплової енергії споживачам м.Калуш під час проведення опалювального сезону 2021-2022 буде проводити КП "Калуська енергетична компанія". Відтак, з метою забезпечення належного проведення опалювального сезону та своєчасного підписання договору КП «Водотеплосервіс» просило звернутися ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова"з відповідним листом до КП "Калуська енергетична компанія". Вищевказаний лист підписаний директором КП «Водотеплосервіс» - Шевчуком П.В., який одночасно є директором КП «Калуська енергетична компанія». Окрім того, 25.08.2021 ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" отримало від КП "Калуська енергетична компанія" лист (вих. №12 від 25.08.2021р.) «Щодо тарифів на транспортування теплової енергії». Відтак, з наведеного вбачається, що вищевказаним листом КП "Калуська енергетична компанія" підтвердило власні повноваження на укладення Договору на транспортування теплової енергії. Окрім того, суд звертає увагу на те, що рішення Калуської міської ради, яким відповідача визначено теплотранспортуючою організацією датовано 13.09.2021, і як наслідок, у визначений ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" строк - до 17.09.2021 у КП "Калуська енергетична компанія" були, як підстави, так і можливість підписати запропонований позивачем проект договору про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами. Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ні на лист №100-1344 від 03.09.2021, ні на лист №100-1485 від 30.09.2021 КП "Калуська енергетична компанія" відповіді не надало. Статтею 649 Цивільного кодексу України передбачено, що розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом. Статтею 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Дослідивши проекти договорів подані обома сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Предметом договору у даній справі є послуга з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами м. Калуш, Івано-Франківської області. Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги), визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого наказом Мінекономіки № 708 від 15.04.2020. У разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено". В спірному випадку, код предмета закупівлі - послуга з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, відсутній в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника, а тому правомірним визнається судом зазначення ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" у пункті 1.1. договору коду послуги згідно ДК 021:2015: 99999999-9, в той час, як визначений КП "Калуська енергетична компанія" код ДК 021:2015:09320000-8: Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (постачання теплової енергії) не відповідає відносинам сторін. Спір між сторонами щодо обліку кількості прийнятої теплової енергії, оформлення актів-приймання передачі наданих послуг фактично відсутній проте, пунктами 2.4., 2.5., 2.6., 3.1., 3.2. договору ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" доповнено та конкретизовано алгоритм дій сторін при оформленні первинних документів обумовлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і така деталізація в т.ч. з урахуванням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 308 від 22.03.2017, за переконанням суду, не суперечить законодавству та не призводить до порушення прав та обов`язків КП "Калуська енергетична компанія". Визначені ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" у пунктах 3.3., 4.2., 4.3., 5.6., 5.7., 6.1., 7.2., 8.2. облік, тариф, розмір та порядок відшкодування нормативних та понаднормативних втрат теплової енергії, втрат мережної води, збитків, штрафних санкцій відповідають рішенню Виконавчого комітету Калуської міської ради №235 від 31.05.2005 "Про внесення змін до рішення Виконавчого комітету від 22.06.2004 №286 "Про затвердження норм втрат" №235 від 31.05.2005, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства "Про затвердження Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення" № 179 від 25.06.2014, постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" №830 від 21.08.2019, приписам статей 22, 1209, 1210, Цивільного кодексу України, статей 224, 231 Господарського кодексу України. В свою чергу КП "Калуська енергетична компанія" не надало суду будь-яких доказів, які б підтверджували необхідність укладення спірного договору саме на його умовах, як і не спростувало аргументів ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" щодо укладення договору на умовах останнього. З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що умови договору, викладені ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" узгоджуються з вимогами законодавства та відповідають істотним умовам, що є необхідними для договорів даного виду. Відтак, апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції про задоволення первісного позову шляхом визнання укладеним договору про надання послуг з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами між ДП "Калуська Теплоелектроцентраль - Нова" та КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради у редакції позивача та про відмову в задоволенні зустрічного позову. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006) та у справі Трофимчук проти України (Рішення ЄСПЛ від 28.10.2010), в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі, суд вважає, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права. Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні. Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів. Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи викладені в апеляційній скарзі та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд- ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2022 у справі № 909/952/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області. Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua. Головуючий суддя Н.М. Кравчук Судді Р.І. Марко Б.Д. Плотніцький