Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/12419/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 160/12419/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 р. (суддя Захарчук - Борисенко Н.В.) в адміністративній справі №160/12419/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно - безалкогольний комбінат Дніпро" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" про забезпечення позову. Судом заборонено Державній податковій службі України та Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області приймати розпорядження щодо анулювання ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" 990102202100004, N 990115202100003, N 990108202100112, N 04330308202201305, N 990208202100084, N 04330308202105607, N 990209202200003 до набрання законної сили рішенням суду. Зазначена ухвала суду оскаржена в апеляційному порядку відповідачами - Державною податковою службою України та Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. У поданих апеляційних скаргах скаржники, посилаючись на порушення норм процесуального права, просять апеляційний суд скасувати оскаржену ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" про забезпечення позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про порушення судом першої інстанції приписів статей 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України; перешкоджання судом контролюючому органу у реалізації, покладених на нього законодавством, повноважень; вжиття заходів забезпечення позову за відсутності доказів очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача; обрання судом першої інстанції способу забезпечення позову, ідентичного заявленим позовним вимогам, що не відповідає положенням процесуального закону та практиці Верховного Суду. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" у письмовому відзиві на апеляційну скаргу ДПС України та письмових поясненнях вказує, що вимоги заяви про забезпечення позову обгрунтовані тим, що наслідком невжиття таких заходів є несприятливі наслідки у вигляді зупинення господарської діяльності підприємства, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача. Також, позивач наполягає на наявності очевидних ознак протиправності оскарженого ним наказу про проведення перевірки, що стало підставою недопуску службових осіб контролюючого органу до перевірки. Факт недопуску контролюючого органу до проведення перевірки має наслідком прийняття рішення у формі розпорядження про анулювання ліцензій, тому суд першої інстанції на законних підставах задовольнив заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Здійснюючи перевірку оскарженого судового рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність законних підстав для забезпечення позову, а саме: 1) недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, одночасно із оскарженням наказу на її проведення до суду, може потягнути за собою несприятливі наслідки, у даному випадку, винесення розпорядження про анулювання ліцензії внаслідок відмови суб`єкта господарювання та/або його посадових (службових) осіб (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки; 2) у разі прийняття контролюючим органом розпорядження про анулювання ліцензій N 990102202100004, N 990115202100003, N 990108202100112, N 04330308202201305, N 990208202100084, N 04330308202105607, N 990209202200003, які належать ТОВ "АБК ДНІПРО", до ухвалення судом рішення у даній адміністративній справі, матиме місце небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ "АБК ДНІПРО", для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; 3) задоволення клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони Державній податковій службі України та ГУ ДПС у Дніпропетровській області приймати розпорядження щодо анулювання ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" за N 990102202100004, N 990115202100003, N 990108202100112, N 04330308202201305, N 990208202100084, N 04330308202105607, N 990209202200003 до набрання законної сили рішенням суду відповідає предмету позову та є співмірним з позовними вимогами. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою обставини, наявність яких унеможливлює задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно пункту другого частини першої статті 151 цього ж Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії. Верховний Суд у постанові від 30.10.2019 у справі № 640/6225/19 вказав на те, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. Зазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження. Водночас, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. У зв`язку з цим суд у кожному випадку повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співрозмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу (постанова Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №420/2157/20). Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" звернулось до суду з наступними позовними вимогами: 1) визнати протиправним та скасувати наказ від 12.08.2022 N 1992-п "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "АБК ДНІПРО" (код ЄДРПОУ 36710304)", винесений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області; 2) зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Державну податкову службу України утриматися від вчинення дій щодо прийняття розпорядження про анулювання ліцензії виданих ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО" 990102202100004, N 990115202100003, N 990108202100112, N 04330308202201305, N 990208202100084, N 04330308202105607, N 990209202200003. Колегія суддів звертає увагу, що «зобов`язання утриматись від прийняття розпорядження» фактично і є забороною на прийняття розпорядження. Відмінність у лексико-стилістичному формулювання позивачем позовної вимоги та способу забезпечення позову не змінює їх зміст, який є ідентичним/тотожнім/однаковим. Верховний Суд у постанові від 02.02.2022 у справі №640/18576/21 зазначив про те, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. Відтак, застосований судом першої інстанції спосіб забезпечення позову про заборону відповідачам приймати розпорядження щодо анулювання ліцензій, виданих позивачу, є свідченням наперед сформованої ним правової позиції щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідачів утриматись від прийняття розпоряджень про анулювання ліцензій, виданих позивачу. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, що призвело до постановлення ухвали з порушенням норм процесуального права. Колегія суддів вважає, що наведені в апеляційних скаргах підстави є достатніми для скасування оскарженої ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Державної податкової службою України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 р. в адміністративній справі № 160/12419/22 скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" про забезпечення позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 09 листопада 2022 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий