Постанова Запорізький апеляційний суд № 330/1907/21

Дата документу 22.11.2022 Справа № 330/1907/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/807/1141/22 Головуючий у 1-й інстанції: Нестеренко Т.В. Є.У.№ 330/1907/21 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2022 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Кочеткової І.В., суддів: Кримської О.М., Дашковської А.В., за участі прокурора Стешенка В.Є., секретар: Волчанова І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Мелітопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку вимоги (регресу), за апеляційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 22 листопада 2021 року, В С Т А Н О В И В: У серпні 2021 року Керівник Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органів, які уповноважені від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах звернувся до суду з позовною заявою - Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку зворотної вимоги (регресу) мотивуючи тим, що Мелітопольською окружною прокуратурою Запорізької області опрацьовано Єдиний державний реєстр судових рішень та встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі за № 280/6109/20 задоволено позов ОСОБА_2 до Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (далі - Якимівська селищна рада) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 06.07.2020 №175-к, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, поновлено ОСОБА_2 на посаді та стягнуто з Якимівської селищної ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаний із незаконним звільненням у сумі 75 411, 48 грн. На виконання вищевказаного рішення суду Якимівською селищною радою здійснені відповідні відрахування. Вказаним судовим рішенням визнано незаконним розпорядження Якимівської селищної ради про скасування розпорядження секретаря Якимівської селищної ради Забари М.С. «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови» від 11.03.2020 № 53-к, скасовано розпорядження Якимівського селищного голови «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови» від 23.06.2020 № 165-к, розпорядження Якимівського селищного голови «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови» від 01.07.2020 № 171-к (далі - Відповідач). Встановлено, що 29.10.2018 відбулися вибори в об`єднаній територіальній громаді, ОСОБА_2 обрано на посаду Якимівського селищного голови Якимівського району Запорізької області. Згідно із рішенням № 2 першої сесії сьомого скликання Якимівської селищної ради від 05.12.2017 «Про початок повноважень Якимівського селищного голови ОСОБА_2 » після складання присяги, розпочалися її повноваження. У подальшому, 26.12.2018 шляхом таємного голосування прийняте рішення «Про дострокове припинення повноважень Якимівського селищного голови ОСОБА_2 » №

30. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 до Запорізького окружного адміністративного подала адміністративний позов про визнання протиправним та скасування рішення 20-ї сесії VII скликання Якимівської селищної ради «Про дострокове припинення повноважень Якимівського селищного голови ОСОБА_2 » № 30 від 26.12.2018 та поновлення на посаді Якимівського селищного голови. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/16/19 від 12.08.2019 відмовлено у задоволенні позову. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року скасовано та повністю задоволене позов, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення 20-ї сесії VII скликання Якимівської селищної ради № 30 від 26.12.2018 «Про дострокове припинення повноважень Якимівського селищного голови ОСОБА_2 »; поновлено ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови, стягнуто з Якимівської селищної ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 266 120 гривень 12 копійок. 11.03.2020 Якимівською селищною радою підписано розпорядження Якимівського селищного голови № 53-к у відповідності до вимог постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 та ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови», в якому дослівно вказано, що відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № 280/16/19 ОСОБА_2 , приступила до виконання повноважень Якимівського селищного голови 11 березня 2020 року. Однак, 01 липня 2020 року ОСОБА_1 ознайомив ОСОБА_2 із наказом Міністерства юстиції України № 2238/5 «Про задоволення скарги про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 11.03.2020 № 10981070018000258 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами до установчих документів», яким скасовано реєстрацію ОСОБА_2 як керівника Якимівської селищної ради. Крім того, 06.07.2020 ОСОБА_1 видав розпорядження № 175-к від 06.07.2020 про скасування розпорядження Якимівського селищного голови від 11.03.2020 №53-к «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови», розпорядження Якимівськйго селищного голови від 23.06.2020 № 165-к «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови», розпорядження Якимівського селищного голови від 01.07.2020 №. 171-к «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови». На підставі вищевказаних розпоряджень, керівником відділу організаційно кадрової роботи та документування внесено до трудової книжки ОСОБА_2 відомості про її звільнення. 06.07.2020 ОСОБА_1 у трудову книжку ОСОБА_2 внесений запис №33 про скасування записів № 31 та 32, про поновлення її на посаді та визнання запису № 28 недійсним на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі № 280/16/19. Таким чином, ОСОБА_1 06.07.2020, приймаючи розпорядження за №Л75-к від 06.07.2020 про скасування розпорядження Якимівського селищного голови від 11.03.2020 №53-к «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови», розпорядження Якимівського селищного голови від 23.06.2020 № 165-к «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови, розпорядження Якимівського селищного голови від 01.07.2020 № 171-к «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови», фактично звільнив ОСОБА_2 з посади Якимівського селищного голови, без рішення відповідної ради, що суперечить ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зазначене призвело до вжиття Якимівською селищною радою заходів до реального виконання рішення суду в частині сплати ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 75 411, 48 грн. Відповідна сума грошових коштів підлягає стягненню з відповідача на користь Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області. Кошти у розмірі 75411, 48 грн. за вимушений прогул ОСОБА_2 переведено з рахунку Якимівської селищної ради, а тому підлягають поверненню саме до цього органу. За таких обставин, Мелітопольська окружна прокуратура діє в інтересах Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області. Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відповідач своїм неправомірним рішенням завдав майнової шкоди Якимівській селищній раді на суму 75 411, 48 грн., чим порушив її права та законні інтереси. Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗІІП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу. Отже, відповідальність щодо відшкодування шкоди, заподіяної місцевому бюджету, у зв`язку з оплатою ОСОБА_2 грошових коштів за час вимушеного прогулу, внаслідок незаконного звільнення останньої, покладається на ОСОБА_1 , яким за час перебування на посаді секретаря Якимівської селищної ради прийнято рішення про незаконне звільнення працівника. На підставі викладеного прокурор просив стягнути з відповідача на користь Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області матеріальну шкоду, завдану виплатою із Якимівського районного бюджету ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 75411, 48 грн. та кошти, витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2270 грн. Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 22 листопада 2021 року відмовлено узадоволенні позову. Судове рішення мотивовано тим, що прокурором не надано доказів на підтвердження доводів про те, що відповідач ОСОБА_1 є винним у незаконному звільненні ОСОБА_2 з посади селищного голови. На думку суду, будучи на посаді секретаря селищної ради, ОСОБА_1 не видавав розпорядження ні про звільнення, ні про здійснення відрахувань на користь ОСОБА_2 . Кошти у розмірі 75 411, 48 грн. виплачені останній до набрання рішенням суду законної сили у справі 280/6109/20 та після припинення повноважень відповідача як секретаря селищної ради. Не погоджуючись з рішенням суду, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись напорушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції залишив поза увагою статтю 237 КЗпП України, а також те, що судовим рішенням в адміністративній справі визнано, що приймаючи розпорядження №175-к, ОСОБА_1 фактично звільнив ОСОБА_2 з посади Якимівської селищної голови без рішення відповідної ради, що суперечить ст. 79 ЗУ «Про місцеве самоврядування». У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги вважає неспроможними. В засідання апеляційного суду відповідач і її представник адвокат Сосніна Л.І. не з`явилися. Представник відповідача адвокат Сосніна Л.І. просила відкласти розгляд справи до закінчення бойових дій на Україні, пославшись на те, що відповідач перебуває на тимчасово окупованій території і не має змоги прибути у судове засідання, а вона зайнята в іншому процесі. Зважаючи на те, що справа тривалий час знаходиться в провадженні апеляційного суду, є малозначною, відповідач скористався своїм правом, надавши письмовий відзив на апеляційну скаргу, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача і його представника. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення прокурора Стешенка В.Є., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено, що 29.10.2018 відбулися вибори в об`єднаній територіальній громаді, ОСОБА_2 обрано на посаду Якимівського селищного голови Якимівського району Запорізької області. У подальшому, 26.12.2018 таємним голосуванням прийнято рішення «Про дострокове припинення повноважень Якимівського селищного голови ОСОБА_2 » № 30, яке ОСОБА_2 було оскаржене до суду. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 у справі № 280/16/19 скасовано рішення 20-ї сесії VII скликання Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області № 30 від 26.12.2018 «Про дострокове припинення повноважень Якимівського селищного голови ОСОБА_2 » і поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови. Відповідачем у цій справі, який повинен виконати рішення суду і поновити порушені ним права ОСОБА_2 , є Якимівська селищна рада Якимівського району Запорізької області. 11 березня 2020 року ОСОБА_2 видала розпорядження Якимівського селищного голови № 53-к «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови» (в подальшому - розпорядження 53-к), в якому зазначила, що відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі 280/16/19 ОСОБА_2 приступила до виконання повноважень Якимівського селищного голови 11 березня 2020 року. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 11.03.2020 на підставі рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 державним реєстратором були внесені зміни про юридичну особу, не пов`язані зі змінами до установчих документів. 01 липня 2020 року ОСОБА_1 ознайомив ОСОБА_2 із наказом Міністерства юстиції України №2238/5 «Про задоволення скарги про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб від 11.03.2020 , яким скасовано реєстрацію ОСОБА_2 як керівника селищної ради. Перебуваючи на посаді секретаря Якимівської селищної ради, відповідач ОСОБА_1 , розпорядженням № 175-к від 06.07.2020 «Про скасування розпорядження Якимівського селищного голови» скасував розпорядження Якимівського селищного голови № 53-к від 11.03.2020 «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови»; розпорядження Якимівського селищного голови № 165-к від 23.06.2020 «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови»; розпорядження Якимівського селищного голови № 171-к від 01.07.2020 «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови». На підставі вказаних розпоряджень ОСОБА_1 керівником відділу організаційно-кадрової роботи та документування внесено до трудової книжки ОСОБА_2 відомості про її звільнення. 06 липня 2020 ОСОБА_1 у трудову книжку ОСОБА_2 внесений запис №33 про скасування записів №31 та 32 про її поновлення на посаді та визнання запису №28 недійсним на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року по справі №280/16/19. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі №280/6109/20 задоволено позов ОСОБА_2 до Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (далі - Якимівська селищна рада) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 06.07.2020 №175-к, поновлено ОСОБА_2 на посаді та стягнуто з Якимівської селищної ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаний із незаконним звільненням у сумі 75 411, 48 грн. Повноваження ОСОБА_1 на посаді секретаря Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області були припинені 12.11.2020 на першій сесії восьмого скликання Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, на якій було прийняте рішення № 2 «Про визнання повноважень Якимівського селищного голови Мелітопольського району Запорізької області». Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що прокурором не доведено, що відповідач ОСОБА_1 , будучи на посаді секретаря Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, повноваження якого були припинені 12.11.2020, є винним у незаконному звільненні з посади Якимівського селищного голови ОСОБА_2 та будучи на посаді секретаря Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області видав розпорядження про здійснення Якимівською селищною радою відповідних відрахувань на користь ОСОБА_2 . Проте колегія із вказаним висновком суду першої інстанції погодитись не може з огляду на таке. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.4 ст. 1191 ЦК України, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди). Відповідно до ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників, усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. За змістом ст. 134 ч.1 п. 8 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу . Згідно із ст.237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі №280/6109/20 було встановлено, що ОСОБА_1 , приймаючи розпорядження №175-к від 06.07.2020 про скасування розпорядження Якимівського селищного голови від 11.03.2020 №53-к «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови», розпорядження Якимівського селищного голови від 23.06.2020 №165-к «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови», розпорядження від 01.07.2020 №171-к «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови», фактично звільнив ОСОБА_2 з посади Якимівського селищного голови, без рішення відповідної ради, що суперечить ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до частини 5 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Посилання суду першої інстанції на те, що прокурором не надано суду належним чином засвідчених судових рішень в адміністративних справах, є некоректним. Відповідно до ст.ст.2,3,4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Здійснення відрахувань спірних сум на користь ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року по справі №280/6109/20 не є достатньою підставою для висновку про необґрунтованість позову прокурора. Діючим законодавством передбачена можливість добровільного виконання боржником судового рішення до набрання ним законної сили. Відповідачем не доведено, що кошти у розмірі 75 411, 48 грн. на виконання судового рішення від 16 грудня 2020 року виплачені ОСОБА_2 незаконно. Припинення у ОСОБА_1 повноважень секретаря селищної ради не звільняє його від відповідальності за завдану шкоду. Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 був залучений до участі у адміністративній справі №280/6109/20, надавав відзив на позовну заяву, а отже був обізнаний про наявність судового спору щодо законності винесених ним розпоряджень. Вказане судове рішення ні селищною радою, ні ОСОБА_1 не оскаржувало ся та набрало законної сили. Припинення повноважень секретаря селищної ради не звільняє ОСОБА_3 від майнової відповідальності перед селищною радою. Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для покладення на посадову особу майнової відповідальності за незаконне звільнення працівника та допустив порушення норм матеріального права, що у відповідності до норм статті 376 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі. Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір сплачений Запорізькою обласною прокуратурою в суді першої та апеляційної інстанції в сумі 5675,00 г7ривень підлягає компенсації за рахунок ОСОБА_1 . Керуючись ст. ст. 263, 374,376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури задовольнити. Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 22 листопада 2021 року у цій справі скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області завдану виплатою із Якиміського районного бюджету ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у розмірі 75 411,48 гривень (сімдесят п`ять тисяч чотириста одинадцять гривень 48 копійок). Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури витрати, понесені зі сплати судового збору в суді першої та апеляційної інстанції в сумі 5675,00 гривень ( п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень 00 копійок). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови складено 23 листопада 2022 року Головуючий: І.В. Кочеткова Судді: О.М. Кримська А.В. Дашковська