Постанова 4802 № 161/1090/16-ц

Справа № 161/1090/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М. Провадження № 22-ц/802/946/22 Категорія: 84 Доповідач: Данилюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 листопада 2022 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Данилюк В. А., суддів Киця С. І., Шевчук Л. Я., секретаря Савчук Т. Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу заскаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на постанову старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) Марчука Петра Олександровича за апеляційною скаргою представника заявника АТ КБ «ПриватБанк» Колодочка Павла Олександровича на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 вересня 2022 року, В С Т А Н О В И В: 25.07.2022 року заявник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вищевказаною скаргою, на обґрунтування якої зазначив, що 20.10.2020 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано виконавчий лист в цивільній справі № 161/1090/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника заборгованості в розмірі 11619,87 грн, а також судових витрат, з яких: за подання позову 174,30 грн, за подання апеляційної скарги 3637 грн, за подання касаційної скарги 4959,50 грн. 20.01.2021 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося Другого ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) (далі Відділ ДВС) із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документу. 04.02.2021 року старшим державним виконавцем Відділу ДВС Марчуком П. О. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 64323377. Разом з тим, 26.02.2021 року той же державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 64323377 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку із сплатою боржником на користь стягувача заборгованості в розмірі 16753,67 грн, сплатою виконавчого збору в розмірі 1675,36 грн. та витрат виконавчого провадження в розмірі 158,97 грн. Про наявність вищевказаної постанови про закінчення виконавчого провадження АТ КБ «Приватбанк» дізналося лише 19.07.2022 року із відомостей у АСВП. Вказує, що у своїй заяві про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2021 року стягувач помилково зазначив про заборгованості у розмірі 16753,67 грн, при цьому, жодних відомостей про часткову оплату боржником суми заборгованості не зазначав. Таким чином, ОСОБА_1 не в повному обсязі виконав свої зобов`язання, покладені на нього судовим рішенням в цивільній справі № 161/1090/16-ц, а тому постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 64323377 від 26.02.2021 року є незаконною, у зв`язку з чим просить її скасувати та зобов`язати останнього поновити вказане виконавче провадження. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 вересня 2022 року у задоволенні скарги акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на постанову старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) Марчука Петра Олександровича відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, представник заявника АТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, просить ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити повністю. У відзиві на апеляційну скаргу державний виконавець Балакірева Ю. О. просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явились, хоча належним чином були повідомлені судом про час та місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Апеляційний суд в складі колегії суддів, , перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін з наступних підстав. Учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явились, хоча належним чином були повідомлені судом про час та місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за таких обставин не здійснювалось відповідно до ст. 247 ЦПК України. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом та матеріалами справи встановлено, що постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.07.2020 року в цивільній справі № 161/1090/16-ц було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 11619,87 грн, судовий збір, сплачений за подання позову, у розмірі 174,30 грн, судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у розмірі 3637 грн, судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 4959,50 грн. (а.с. 13-17). 20.10.2020 року на виконання вищевказаного судового рішення Луцьким міськрайонним судом Волинської області, як судом першої інстанції, було видано виконавчий лист за реєстраційним № 1451 (далі виконавчий лист) (а.с. 18). 20.01.2021 року АТ КБ «Приватбанк», як стягувачем у цивільній справі № 161/1090/16-ц, було пред`явлено виконавчий лист на примусове виконання у Другий ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів). У відповідній заяві (№ 202101200316) представник стягувача просив прийняти до виконання виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» загальну суму заборгованості в розмірі 16753,67 грн. (а.с. 19). 04.02.2021 року старшим державним виконавцем Другого ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) Марчуком П. О. (далі державний виконавець) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64323377, про примусове виконання судового рішення в цивільній справі № 161/1090/16-ц в межах заборгованості, зазначеної стягувачем у своїй заяві про відкриття виконавчого провадження № 202101200316 від 20.01.2021 року (а.с. 20). Крім того, 04.02.2022 року державним виконавцем було винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, на підставі яких на ОСОБА_1 було покладено обов`язок по відшкодуванню витрат в рамках здійснення виконавчого провадження № 64323377 в розмірі 158,93 грн та 1675,36 грн відповідно (а.с. 37-38). 15.02.2021 року боржником ОСОБА_1 було сплачено на рахунки Другого ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) суму заборгованості в розмірі 16753,67 грн, витрати виконавчого провадження в сумі 158,93 грн та виконавчий збір в розмірі 1675,36 грн. Зазначене підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 3237, 3238, 3239 та 3240 від 15.02.2021 року (а.с. 40-43). 26.02.2021 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 64323377 на підставі п. 9. ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 44). Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження»). Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень. У даному випадку заходом примусового виконання судового рішення в цивільній справі № 161/1090/16-ц є стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» грошових коштів, тобто конкретних сум. Статтею 18 ЗУ «Про виконавче провадження» визначаються, зокрема, обов`язки державного виконавця щодо примусового виконання рішень. Згідно ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Аналіз вищевказаних норм чинного законодавства у своєму системному взаємовідношенні дають підстави для висновку, що до обов`язку державного виконавця при прийнятті виконавчого документа до виконання не відноситься з`ясування часткової сплати боржником заборгованості, яка є предметом виконавчого документу, оскільки такі відомості зазначаються особисто стягувачем у відповідній заяві. При виконанні судового рішення державний виконавець повинен взяти до уваги відомості, зазначені стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження, в тому числі щодо суми заборгованості, яка підлягає стягненню з боржника, з урахуванням можливої часткової сплати останнім заборгованості за виконавчим документом. Як було достовірно встановлено судом, АТ КБ «Приватбанк» пред`являючи виконавчий лист до примусового виконання, у відповідній заяві зазначило, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 , яка стала предметом виконавчого провадження № 64323377 на дату такого звернення, становить 16753,67 грн. Зазначені обставини давали державному виконавцю підстави припустити, що різниця між сумою заборгованості, яка вказана у виконавчому листі, та сумою заборгованості, яку просило стягнути АТ КБ «Приватбанк» у своїй заяві № 202101200316 від 20.01.2021 року, була добровільно сплачена боржником в проміжку часу від дати постановлення Верховним Судом судового рішення в цивільній справі № 161/1090/16-ц (01.07.2020 року) та до дати пред`явлення стягувачем виконавчого документу (20.01.2021 року). При цьому, у державного виконавця, з урахуванням обґрунтованого припущення про добровільне часткове погашення боржником заборгованості, не було жодних правових підстав ставити під сумнів дійсність суми заборгованості, яка наявна у ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк», саме в розмірі 16753,67 грн., оскільки вказана сума коштів не перевищувала розмір заборгованості, який було присуджено до стягнення судом касаційної інстанції. Також варто зауважити, що АТ КБ «Приватбанк», як сторона виконавчого провадження № 64323377, з огляду на практику ЄСПЛ та чинних законодавчих норм національного законодавства, мало право та зобов`язане було цікавитися станом відомого йому виконавчого провадження, а також подавити відповідні заяви для уточнення чи коригування своїх вимог, або ж оскаржувати рішення державного виконавця, в тому числі й при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, в якому й була зазначена сума заборгованості, що підлягала стягненню з боржника. Судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 , як боржник у виконавчому провадженні № 64323377, що було відкрите за конкретною заявою стягувача, виконав усі покладені на нього постановами державного виконавця зобов`язання, а тому жодні підстави для визнання неправомірною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.02.2022 року відсутні. Факт невиконання ОСОБА_1 покладених на нього судовим рішенням в цивільній справі № 161/1090/16-ц зобов`язань, може бути предметом розгляду іншої справи, однак не є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Апеляційний суд погоджується з висновком суду, що державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) Марчук П. О., приймаючи заяву про прийняття до виконання виконавчого листа та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а після виконання боржником зобов`язань з погашення заборгованості виніс постанову про закриття виконавчого провадження, діяв відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а тому дії суб`єкта оскарження щодо закриття виконавчого провадження є правомірними. Судом першої інстанції повно та всебічно встановлені всі обставини справи, досліджені надані сторонами докази та їм дана належна оцінка. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують і є аналогічними тим доводами, які були викладені у скарзі та перевірялися судом першої інстанції, зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що мотиви суду першої інстанції є обґрунтованими та відповідають вимогам закону, а наведені в апеляційній скарзі фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні скарги. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника заявника АТ КБ «ПриватБанк» Колодочка Павла Олександровича залишити без задоволення. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 вересня 2022 року в даній залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 23 листопада 2022 року. Головуючий Судді :