Постанова 4854 № 420/25212/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/25212/21 Категорія: 111020300 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 18.02.2022 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, В С Т А Н О В И Л А : У грудні 2021 року Головне управління (далі ГУ) ДПС в Одеській області звернулося до суду з позовом до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення суми заборгованості з орендної плати з фізичних осіб 146 474,42 грн. на бюджетний рахунок UA588999980334159815000015672, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, КБК 18010900, отримувач ГУК в Од. обл./смт. Захарівка/18010900. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість по орендній платі з фізичних осіб, яка виникла в результаті нарахування по податковим повідомленням-рішенням №4041024-5506-1504 від 01 травня 2020 року, №282391-2407-1504 від 30 квітня 2021 року. У зв`язку із несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми "Ф" №5090-13 від 18 січня 2021 року, яку було направлено рекомендованим листом на адресу відповідача. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалась. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ГУ ДПС в Одеській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу. В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДПС України ФОП ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на яку і було направлено податкові повідомлення-рішення №4041024-5506-1504 від 01 травня 2020 року, №282391-2407-1504 від 30 квітня 2021 року та податкову вимогу форми Ф №5090-13 від 18 січня 2021 року. Апелянт вказує, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п.42.4 ст. 42 ПК України. Крім того, апелянт акцентує увагу на тому, що фізичні особи платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відзиву на апеляційну скаргу на адресу суду апеляційної інстанції не надходило. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: Відповідно довідки-розрахунку заборгованості до бюджету, станом на 20 жовтня 2021 року, за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у сумі 146 474,42 грн. Зазначена заборгованість виникла на підставі нарахування податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями №4041024-5506-1504 від 01 травня 2020 року, №282391-2407-1504 від 30 квітня 2021 року, які направлялися позивачем на адресу відповідачки: АДРЕСА_2 . 18 січня 2021 року ГУ ДПС в Одеській області виставлено податкову вимогу форми "Ф" №5090-13 ОСОБА_1 , згідно з якою, сума податкового боргу платника податків, станом на 17 січня 2021 року, становить 64 720,21 грн. Зазначена податкова вимога направлена ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 . Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога від 18 січня 2021 року №5090-13 направлялася на поштову адресу, за якою відповідач, ФОП ОСОБА_1 , не зареєстрована. Суд першої інстанції зазначив, що станом на час виникнення у відповідачки податкового боргу та станом на час прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень та виставлення податкової вимоги, ФОП ОСОБА_1 не була зареєстрована за адресою, що вказана у інформації, що надана ГУ ДПС в Одеській області від 27 липня 2021 року №476/15-32-81. Враховуючи встановлені обставини, позивачем не дотримано умови, за яких ГУ ДПС в Одеській області може бути реалізовано примусове стягнення податкового боргу у судовому порядку, оскільки, податкова вимога направлялася ФОП ОСОБА_1 не за місцем її реєстрації, та без дотримання Наказу Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року №610 "Про затвердження Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків" (далі Порядок №610), а тому вважається такою, що не вручена платнику податків. Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно пп.20.1.19 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно п.59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Положеннями п.58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Відповідно п.45.1 ст. 45 ПК України, платник податків фізична особа зобов`язана визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси. Згідно із пунктом 70.1 статті 70 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр). За приписами п.п.70.2.4 п.70.2 ст. 70 ПК України, до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація про місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство. Відповідно п.70.7 ст. 70 ПК України, фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Згідно п.58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Відповідно п.п.3, 5 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення. Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення. З положення наведених норм чинного законодавства вбачається, що надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення. З урахуванням вищенаведених норм діючого законодавства колегія суддів доходить висновку, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №826/17798/18 та від 23 вересня 2021 року у справі №640/8096/19. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з довідки відділу адресно довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 05 січня 2022 року та довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради №о4-348345-ю/л від 23 грудня 2021 року, ОСОБА_1 в період з 20 січня 1995 року по 01 лютого 2012 року проживала за адресою: АДРЕСА_2 , тоді як на день надання вищезазначених довідок у м. Одесі та Одеській області відповідач не зареєстрована. Матеріалами справи встановлено, що податкова вимога №5090-13 від 18 січня 2021 року була направлена відповідачу на адресу АДРЕСА_2 . Разом з тим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі №810/3116/18 зазначено, що відповідно до п.42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень. Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього. За таких обставин, оскільки податкові повідомлення-рішення, а також податкова вимога надсилались контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою відповідача та не були отримані у зв`язку із відсутністю платника податків за вказаною адресою, при цьому відповідачем не було виконано свій обов`язок щодо інформування податкового органу про зміну своїх персональних даних, сума заявленого до стягнення боргу є узгодженою та може бути стягнута в судовому порядку. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що податкова заборгованість ФОП ОСОБА_1 у розмірі 146 474,42 грн. є узгодженою, відповідачем вказану заборгованість сплачено не було, відповідно адміністративний позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.3 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ГУ ДПС в Одеській області. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.3 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу задовольнити. Стягнути з фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 суму заборгованості з орендної плати з фізичних осіб 146 474,42 грн. на бюджетний рахунок UA588999980334159815000015672, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, КБК 18010900, отримувач ГУК в Од. обл./смт. Захарівка/18010900. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 22 листопада 2022 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.