LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824760/886/21

від 14.11.2022 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 760/886/21 Головуючий у І-й інстанції - Калініченко О.Б. апеляційне провадження № 22-ц/824/7528/2022 Доповідач Заришняк Г.М ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 листопада 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Кулікової С.В.., Рубан С.М. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Власенка Артема Олександровича, діючого в інтересах Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 02 травня 2022 року в справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: В січні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову позивач зазначав, що ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 26 березня 2008 р., якою підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, який є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору. Банком на підставі вказаного договору відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а також надано у користування кредитну картку, номери та строк дії отриманих карток зазначено у довідці про отримані картки. У подальшому у відповідності до п. 3.2 та п. 3.3 договору розмір кредитного ліміту був збільшений до 21 600 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Таким чином, позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, але в процесі користування кредитним рахунком не повернув своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач має заборгованість, яка станом на 30.11.2020 року становить 11 685,29грн., з яких: 8285,23 грн. - заборгованість за кредитом, 3400,06 грн. - заборгованість за відсотками за користуванням кредитом, а також судовий збір у розмірі 2270 грн. Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання зобов`язань за кредитним договором, позивач просив задовольнити позов. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 02 травня 2022 року у задоволенні позову - відмовлено. В апеляційній скарзі Власенко А.О. , діючий в інтересах АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Київського апеляційного суд від 29 серпня 2022 року дану справу призначено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.1 ст. 369 ЦПК України. Відповідач правом подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за кредитом, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості. Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК Українидоговори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків. Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтею 639 ЦК Українивстановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до вимог ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 26.03.2008 року ОСОБА_1 підписав акету-заяву, якою підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг. Банком на підставі вказаного договору відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а також надано у користування кредитну картку, номери та строк дії отриманих карток зазначено у довідці про отримані картки. У подальшому у відповідності до п. 3.2 та п. 3.3 договору розмір кредитного ліміту був збільшений до 21 600 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. З матеріалів справи також слідує, що Банком відповідачу видавались наступні кредитні картки: НОМЕР_1 , дата відкриття 17.03.2008 р., термін дії якої до 03/12 року; НОМЕР_2 , дата відкриття 22.03.2012р., термін дії якої до 01/16 року; НОМЕР_3 , дата відкриття 11.02.2015р., термін дії якої до 04/18 року; НОМЕР_4 , дата відкриття 24.04.2018р., термін дії якої до 03/22 року, доказом чого є відповідна довідка (а.с.16). При цьому, згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача (договір б/н), старт карткового рахунку № НОМЕР_1 був визначений 17.03.2008 року та встановлений кредитний ліміт у розмірі 21 600 грн., який неодноразово змінювався як в сторону збільшення, так і зменшення. Також з виписки по банківському рахунку відповідача, яка має статус первинного документа, слідує, що відповідач отримувавав кредитні кошти, фактично користувався ними та які АТ КБ "ПриватБанк" повернуті не були. Таким чином, позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Як видно зі справи, що відповідач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом, яка станом на 30.11.2020 року складає 11 685,29грн., з яких: 8285,23 грн. - заборгованість за кредитом, 3400,06 грн. - заборгованість за відсотками за користуванням кредитом. Вказаний розрахунок підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований, тому сумнівів у колегії суддів не викликає. Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції про відсутність доказів, що саме відповідач після підписання анкети - заяви отримав кредитну картку та користувався картковим рахунком, є помилковими й спростовуються: Анкетою-заявою, в якій зазначено про видачу відповідачеві кредитної картки № НОМЕР_1 , наданою Банком випискою по банківському рахунку відповідача, яка має статус первинного бухгалтерського документа. За змістом виписки по картковому рахунку є очевидним здійснення відповідачем операцій, у тому числі із ідентифікацією особи, яка поповнювала рахунок, знімала кошти, а також здійснювала операції через додаток Приват24. До аналогічного висновку прийшов і Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року при розгляді справи №750/6058/17-ц. Звертаючись з позовом про погашення кредиту Банк просив про стягнення крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), також заборгованості за відсотками за користування кредитом. Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення за простроченими відсотками, суд першої інстанції виходив з того, що Умови та правила надання банківських послуг у Приватбанку не містять підпису відповідача, сторонами не було погоджено умови договору щодо нарахування та сплати відсотків. Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що відповідач підписав анкету-заяву, в якій було зазначено процентну ставку в розмірі 1,9 % на місяць із розрахунку 360 днів у році (а.с. 18-18зв). Дана обставина відповідачем не спростована. Крім того, з матеріалів справи слідує, що відповідачем не оспорюється укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, використання їх на власні потреби, тощо. В установленому Законом порядку вказаний кредитний договір не визнаний недійсним. Сума заборгованості, заявлена Банком у позовній заяві, відповідачем належними та допустими доказами не спростована. Відповідно до наданого АТ КБ «Приватбанк» розрахунку станом на 30.11.2020 року складає 11 685,29грн., з яких: 8285,23 грн. - заборгованість за кредитом, 3400,06 грн. - заборгованість за відсотками за користуванням кредитом. Вказані суми підлягають стягнення з відповідача, оскільки підтверджуються матеріалами справи Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог АТ КБ «Приватбанк», в зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з постановленням в нового рішення про задоволення позову в повному обсязі . В порядку ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» сплачений судовий збір в сумі 2270 грн. за подачу позовної заяви та судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 3405 грн. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Власенка Артема Олександровича, діючого в інтересах Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», - задовольнити. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 02 травня 2022 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 26 березня 2008 року в сумі 11 685,29грн., з яких: 8285,23 грн. - заборгованість за кредитом, 3400,06 грн. - заборгованість за відсотками за користуванням кредитом. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 2270 грн. за подачу позовної заяви, та судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 3405 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»