LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824372/2893/21

від 10.11.2022 ·

Справа № 372/2893/21 Головуючий 1 інстанція- Потабенко Л.В. Провадження № 22-ц/824/9042/2022 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І. П О С Т А Н О В А іменем України 10 листопада 2022 року м.Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Савченка С.І., суддів Ігнатченко Н.В., Мережко М.В., за участю секретаря Малашевського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Обухіського районного суду Київської області від 07 липня 2022 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Української міської ради Обухіського району Київської області про скасування реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, в с т а н о в и в: У провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Української міської ради Обухіського району Київської області про витребування майна з чужого незаконного володіння. Позивачка мотивує свої вимоги тим, що вона є власником нерухомого майна у вигляді підземної галереї, розташованої на АДРЕСА_1 , на підставі нотаріально посвідченого договору про задоволення вимог іпотекодержателя № 2247 від 26 жовтня 2018 року. Також вона є користувачем земельної ділянки за вказаною адресою, на якій розташоване належне їй нерухоме майно, розміром 0,3216 га, кадастровий номер 3223151000:01:034:0067, яка перебуває у її довгостроковому платному володіння і користування відповідно до договору від 17 листопада 2004 року. В подальшому їй стало відомо про реєстрацію права власності відповідачки на земельну ділянку з кадастровим номером 32223151000:01:034:0067, площею 0,3216 гана АДРЕСА_1 , яку відповідачка набула на підставі договору купівлі-продажу від 08листопада 2018 року. Посилаючись на незаконність набуття відповідачкою права власності на земельну ділянку, просила скасувати реєстрацію права власності відповідачки на спірну земельну ділянка з кадастровим номером 32223151000:01:034:0067 та витребування у відповідачки спірну ділянку та нерухоме майно у вигляді підземної галереї. Ухвалою Обухіського районного суду Київської області від 07 липня 2022 рокузадоволене клопотання представника відповідачки адвоката Куракіна Ю.В. і провадження по даній цивільній справі зупинене до вирішення Господарським судом Київської області справи № 911/3730/16 (911/3146/21) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Цемлайн», ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів та скасування державної - 2 - реєстрації у межах справи про банкрутство ТОВ «Цемлайн» і набрання у ній рішенням законної сили. Не погоджуючись із ухвалою, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про зупинення провадження, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Скарга мотивована хибністю висновків суду про наявність підстав для зупинення провадження і неможливості розгляду даної справи до вирішення господарським судом іншої, наявність якої не є перешкодою для розгляду її позовних вимог в даній справі. Судом порушено положення ст.210 ЦПК України, яка забороняє зупинення справи на стадії розгляду по суті з підстав, передбачених п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України. Суд не врахував відсутність доказів про відкриття провадження у справі № 911/3730/16 про банкрутство ТОВ «Цемлайн». Вважає, що зупинення розгляду свідчить про упередженість суду. Зупинення провадження порушує її права як власника та веде до порушення розумних строків розгляду справи. Відповідачка ОСОБА_2 в особі представника адвоката Куракіна Ю.Вподала відзив на апеляційну скаргу, де вказала, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення про зупинення провадження у даній справі до вирішення іншої за її позовом, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду. В суді апеляційної інстанції представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Горяйнова А.О. подану апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримала, просила задоволити та скасувати оскаржувану ухвалу Обухіського районного суду Київської області як незаконну. Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Марущак Т.О. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність і обгрунтованість судової ухвали та відсутність підстав для її скасування. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Зупиняючи провадження у справі, суд обгрунтовував свої висновки об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи до вирішення справи № 911/3730/16 (911/3146/21), у якій судом встановлюються обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. При цьому суд виходив з того, що з урахуванням предмету та підстав позову у справі № 911/3730/16 (911/3146/21) про визнання недійсним договорів та скасування державної реєстрації права власності позивачки, вказані обставини матимуть істотне значення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення у цій справі, оскільки результати розгляду вказаної справи безпосередньо впливатимуть на вирішення цієї справи. Проте, колегія суддів не може погодитисяз такими висновками судді, оскільки вони зроблені в результаті порушення норм процесуального права. Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у процесуальному законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. - 3 - За змістом указаної норми під об`єктивною неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного суду самостійно встановити обставини справи і відповідні їм правовідносини та як наслідок неможливість сформувати правові висновки щодо шляхів вирішення спору, без вирішення іншої справи, де такі обставини встановлюються. До таких же висновків прийшов Верховний Суд України у справі № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, де, скасовуючи ухвалу про зупинення провадження до вирішення судом іншого позову про визнання договору недійсним, вказав, що визначаючи наявність підстав для зупинення провадження, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 908/1908/19. Як вбачається із матеріалів даної справи, яка є предметом апеляційного перегляду, предметом спору є захист прав позивачки як власника, гарантованих їй ст.41 Конституції України та статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, шляхом скасування реєстрації та витребування спірного нерухомого майна. В межах іншої цивільної справи № 911/3730/16 (911/3146/21) щодо банкрутства ТОВ «Цемлайн»,подано позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Цемлайн», ОСОБА_3 про визнання недійсними ряду договорів, в тому числі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного 26 жовтня 2018 року між ТОВ «Цемлайн» та ОСОБА_1 , який на думку ОСОБА_2 суперечить положенням договору іпотеки від 26 вересня 2008 року та Закону України «Про іпотеку». За таких обставин, висновки суду першої інстації про те, що розгляд даної справи, яка переглядається в апеляційному порядку, є неможливим до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/3730/16 (911/3146/21), під час розгляду якої будуть встановлені обставини, зокрема щодо правомірності набуття позивачкою ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно необгрунтовані. При цьому, сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду позову ОСОБА_2 у справі № 911/3730/16 (911/3146/21), суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті даної справи № 372/2893/21. Колегія суддів враховує, що оспорення відповідачкою ОСОБА_2 дійсності укладеного між ТОВ «Цемлайн» та ОСОБА_1 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 26 жовтня 2018 року, не свідчить про неможливість розгляду даної справи, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами ст.204 ЦК України. Такий же правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 910/2650/19, де Верховний Суд в тому числі вказав, що можливе подальше визнання недійсним правочину може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, однак не є підставою для зупинення провадження у справі. За таких обставин колегії суддів вважає, що наявність іншого спору між ОСОБА_2 з одного боку і ОСОБА_1 та ТОВ «Цемлайн» з іншого бокущодо визнання правочину недійсним не впливає на вирішення спору в даній справі, поскільки в іншій справі не вирішуються питання, що стосуються підстав, заявлених у даній справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Доводи, викладені у відзиві ОСОБА_2 про обгрунтованість ухвали суду про - 4 - зупинення провадження, колегія суддів відхиляє як безпідставні з викладених вище підстав. Посилання відповідачки у відзиві на те, що у випадку визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного 26 жовтня 2018 року між ТОВ «Цемлайн» та ОСОБА_1 , вимоги останньої будуть безпідставними недоречні та помилкові, оскільки незалежно від подачі ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 має право на розгляд її справи відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такі доводи суперечать ст.204 ЦК України, яка встановлює презумпцію правомірності правочину і згідно якої вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 910/2650/19, де Верховний Суд в тому числі вказав, що можливе подальше визнання недійсним правочину може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Окрім того, відхиляючи дані доводи колегія суддів враховує, що ОСОБА_2 вже зверталася до господарського суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Цемлайн», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 26 жовтня 2018 року та інших договорів у межах справи про банкрутство ТОВ «Цемлайн» № 911/3730/16 (911/3386/20). Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2021 року, залишеному без змін постановою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено. За таких обстави повторні звернення ОСОБА_2 з позовами до суду не повинні бути перешкодою у вирішенні вимог ОСОБА_1 . Також, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо незаконності ухвали, оскільки, зупиняючи провадження, суд не перевірив чи перебуває позов ОСОБА_2 у провадженні господарського суду, тобто чи прийнято судом позов до розгляду і чи відкрите провадження станом на час зупинення провадження, бо згідно приписів п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України зупинення провадження можливе лише у випадку розгляду судом іншої справи, тобто у іншій справі має бути відкрите провадження. Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що станом на час постановлення оскаржуваної ухвали позов ОСОБА_2 не був прийнятий до розгляду судом і провадження відкрите не було. Лише 25 липня 2022 року господарським судом постановлена ухвала про прийняти позовної заяви ОСОБА_2 до розгляду і відкриття провадження, що у свою чергу вказує на незаконність оскаржуваної ухвали. Окрім того, зупиняючи провадження, суд не звернув уваги на те, що згідно приписів ч.3 ст.210 ЦПК України зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті передбачено тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 ч.1 ст.251 ЦПК України. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 30 травня 2022 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, а отже за вимогами ч.3 ст.210 ЦПК України зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті за п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України процесуальний закон не передбачає, що у свою чергу свідчить про незаконність ухвали на час її постановлення. Окрім того, згідно із ст.210 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, який при розгляді справи за правилами загального позовного провадження не має перевищувати 90 днів (ст.274 ЦПК України). Розумність строків розгляду справи згідно ст.2 ЦПК України належить до основних - 5 - засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу, а нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 роу у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 кеквітня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»). Суд наведених обставин не врахував і зупинив провадження у справі з порушенням положень процесуального закону та всупереч засадам розумності строків розгляду і ефективності судового процесу. Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали. З викладених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає до скасування у зв`язку із порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, а справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Ухвалу Обухіського районного суду Київської області від 07 липня 2022 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України. Головуючий Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»