Постанова Львівський апеляційний суд № 463/10366/21

Справа № 463/10366/21 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В. Провадження № 22-ц/811/1894/22 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді: Ванівського О.М. суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О., секретаря: Івасюти М.В., з участю: представника апелянта адвоката Тішуніна О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Тішуніна Олександра Анатолійовича на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2022 року у справі за заявою стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дубліката виконавчого листа,- в с т а н о в и в: заявник звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дубліката виконавчого листа у справі №2-з1541 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором. Оскаржуваною ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2022 року заяву задоволено. Видано стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» дублікат виконавчого листа по справі №2-1541 за позовом Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк Львівської філії до ОСОБА_2 , Відкритого акціонерного товариства по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «ЗАХІДШЛЯХБУД», Дочірнього підприємства «Вінець буд» про стягнення заборгованості за кредитним договором №06/37/07 Склн від 27 квітня 2007 р. в частині стягнення коштів з ОСОБА_2 . Поновлено стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» строк на пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа. Вказану ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Тішунін Олександр Анатолійович. Вважає, що ухвалу суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає те, що боржник по справі не отримувала копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію заяв у справі з додатками та не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду даної справи. Звертає увагу суду на те, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів, що у АТ «Дельта Банк» був відсутній повернутий стягувачу 29.08.2017 року на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист та його було втрачено. Також покликається на те, що судом не зазначено поважні причини відповідно до яких зробив висновок про поважність пропуску строку, а відтак помилково дійшов до висновку про наявність поважних причин для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга слід задовольнити. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно до ч.1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до вимогст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам. Задовольняючи заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з втрати виконавчого листа, оскільки такий не передавався попереднім стягувачем для звернення його до виконання, жодних даних про повернення виконавчого листа та вручення його стягувачу немає, а тому вважав, що вказані обставини об`єктивно позбавляли стягувача можливості належного виконання рішення суду, що є поважними причинами пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Зазначене конституційне положення відображено й у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,-і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Процесуальні питання, які вирішуються судом у зв`язку з виконанням судових рішень у цивільних справах, врегульовані у Розділі VI ЦПК України. Згідно ч. 1ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підстав виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Матеріалами справи та судом встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 14 грудня 2009 року частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк Львівської філії до ОСОБА_2 , Відкритого акціонерного товариства по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «ЗАХІДШЛЯХБУД», Дочірнього підприємства «Вінець буд» про стягнення заборгованості за кредитним договором №06/37/07 Склн від 27 квітня 2007 р. 28 січня 2010 року видано виконавчий лист №2-з1541 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 13.04.2021 року у справі № 2-1541/2009 замінено стягувача Акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень і інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Положеннями ст. 23 цього ж Закону України передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховуються. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або частково виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу. Звертаючись до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник покликався на те, що при укладанні договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами між AT «Дельта Баню» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» виконавчий лист №2-з1541 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 не передавався доТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». За правилами ч.1 ст.433 ЦПК України підставою для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є поважність причин пропуску такого строку. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об`єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк. Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що пропустила цей строк, і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного пред`явлення виконавчого документа до виконання у визначений законом строк. Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У даній цивільній справі судом розглядається заява про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа за судовим рішенням від 14.12.2009 року. Згідно відповіді Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відомо, що у відділі на виконанні перебував виконавчий лист № 2-з1541 виданий Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості та був повернутий стягувачу 29.08.2017 року на підставі п.2 cт.37 Закону України «Про виконавче провадження». Повторно даний виконавчий лист на виконання не надходив. З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист був пред`явлений до виконання та 29.08.2017 року було винесено постанову про повернення виконавчого документу, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання переривався та минув 29.08.2020 року. Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулися 06.08.2021 року. Відтак, з моменту закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання пройшло більше 1 року. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, пропущений товариством з поважних причин. Враховуючи наведене, колегія суддів констатує те, що після повернення виконавчого листа 2-з1541 стягувачу без прийняття до виконання, стягувач мав достатньо часу для звернення його до виконання, однак жодних відповідних дій, не вчинив, протилежні докази в матеріалах справи відсутні. Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, таким чином забезпечив рівність сторін виконавчого провадження. В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»). Доводи ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» стосовно того, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущений з поважних причин не є переконливими, оскільки не містять належних та допустимих доказів такого, тому у задоволенні заяви необхідно відмовити за недоведеністю. В цьому контексті колегія суддів також враховує те, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання має на меті забезпечення принципу правової визначеності, оскільки захищає боржника від прострочених вимог стягувача. Зокрема, згідно правових позицій Європейського Суду з прав людини, що викладені у пункті 570 рішення від 20.09.2011 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» (заява № 14902/04) та у пункті 51 рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» (заяви № 22083/93, 22095/93), такі дають підстави зробити висновки, що сплив строків пред`явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа. Також ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників. Тому вирішуючи питання поважності причин пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання суд фактично вирішує питання не тільки про право стягувача, а й про права боржника, у підсумку обом гарантуючи право на справедливий суд. У зв`язку з цим, оцінюючи наявність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу його дублікату, суд має враховувати не лише майнові інтереси стягувача, а й захищати права та інтереси боржника, який у даному випадку правомірно протягом кількох років може розраховувати на відсутність загрози примусового виконання рішення суду. Вирішуючи питання поновлення пропущеного строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання та фактично встановивши, що у нового кредитора відсутні поважні причини пропуску такого, колегія суддів вважає необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» і в частині видачі дублікатів виконавчих документів, оскільки подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа поза межами строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги. Іншими словами результат розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа на пряму залежить від строку пред`явлення такого до виконання, а у разі пропуску такого, від результату розгляду судом заяви про поновлення такого. В свою чергу, слідуючи нормам цивільного процесуального закону, видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. При цьому стягувач має повідомити суду обставини, за яких обставин виконавчий лист був втрачений, подавши довідки органів зв`язку або державного виконавця. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є підставними та заслуговують на увагу, а ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2022 року необхідно скасувати, з ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі №2-308/11. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,- п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Тішуніна Олександра Анатолійовичазадовольнити. Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2022 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дубліката виконавчого листа відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 14.11.2022 року. Головуючий : Ванівський О.М. Судді: Цяцяк Р.П. Шеремета Н.О.