Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/4808/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1416/22 Справа № 201/4808/22 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В.М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2022 року м. Дніпро Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року в справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за участю: адвоката - Хомяк О.П. В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 гривні на користь держави. Судом першої інстанції встановлено, що 01 липня 2022 року о 22 годині 44 хвилин, керуючи автомобілем "ДЕУ", д/н НОМЕР_1 , рухався в районі буд. №158 по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі, будучи при цьому в стані алкогольного сп`яніння, оглянутий з використанням спеціального технічного засобу "Alkotest 6820", №ARHJ-0262, тест №2392, з показником 0,93 проміле, чим порушив п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі зазначає про те, що судове рішення є необґрунтованим, та таким що підлягає скасуванню. Зазначає, що жодних об`єктивних доказів на підтвердження скоєння ОСОБА_1 правил дорожнього руху та законності підстав для зупинення транспортного засобу, працівниками поліції до матеріалів справи не долучено. Заявник наголошує тому, що працівник поліції має право на проведення огляду тільки за умови, якщо є підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Вважає, що зазначення ознак сп`яніння є проявом суб`єктивного сприйняття працівника поліції. Жодних доказів наявності у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, які б в контексті визначених Інструкцією вказували на законність вимог щодо проходження огляду на стан сп`яніння, матеріали справи не містять. Більш того, з долучених до справи відеозаписів вбачається, що мова у ОСОБА_1 не є порушеною, натомість «запах алкоголю» є виключно суб`єктивнім сприйняттям поліцейського та жодним об`єктивним доказом не підтверджується. В той же час, згідно фактичних обставин огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 проводився за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Драгер». Вказує, що газоаналізатор «Драгер» alcotest 6820, як зазначено на титульному аркуші керівництва з експлуатації, є «газоаналізатором для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі». Більш того, на сторінці №2 зазначено: "Драгер" alcotest 6820 призначений для швидкого виміуювання кониентраиії алкоголю у видихуваному повітрі». А тому, вказаний прилад є газоаналізатором та здійснює аналіз повітря, що видихається особою, та відповідно не здійснює аналіз крові особи. Поряд із тим, допустима норма алкоголю у повітрі, що видихається жодним нормативно-правовим актом не передбачено. Вважає, що поняття показник алкоголю в крові не є тотожнім до показника аналізу повітря що видихається особою. Таким чином, заявник вважає, що оскільки результати спеціального технічного засобу газоаналізатора «Драгер» alcotest 6820 не є доказом наявності показника більше 0,2 проміле алкоголю в крові ОСОБА_1 то докази перебування останнього у стані сп`яніння, матеріали справи не містять. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що підтверджують належний стан технічного засобу Drager «Alcotest 6820», зокрема органом поліції не було долучено його сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Також вказує, що згідно долучених органом поліції відеозаписів ОСОБА_1 , робив декілька спроб - дихав у «Драгер», натомість після першої спроби мундштук поліцейськими не замінювався. Зазначене в свою чергу безумовно вказує порушення правил експлуатації приладу та вірогідну помилковість отриманих результатів. Крім того, ОСОБА_1 , зазначив, що не погодився з результатом проведеного огляду, матеріали справи не містять направлення водія до медичного закладу. У судовому засідання адвокат Хомяк О.П. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав викладених в ній. Будучи належним чином повідомлений ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані. Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду незаконна - є безпідставними. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 вбачається, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані. Зокрема, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах. Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9(а) Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується наявними в справі доказами, зокрема: - рапортом поліцейського, яким було виявлено порушення; матеріалами відеозапису з портативного відеореєстратора патрульного поліції, на якому зафіксовані обставини після зупинки водія ОСОБА_1 , котрий дійсно знаходився з ознаками алкогольного сп`яніння, зазначеними у відповідному акті, а тому останній підлягав огляду на стан сп`яніння, проведення якого здійснювалось поліцейськими із застосуванням технічних засобів відеозапису, що відповідно не вимагало присутності свідків, у відповідності до вимог ч. 2 с. 266 КУпАП; роздруківкою з результатами огляду водія ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest 6820», № ARНJ-0262, тест № 2392, з показником 0,93 алкоголю; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, що був підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому здійснення огляду водія на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я не вимагалось згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП, а також відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 090761 від 01 липня 2022 року, чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення за зазначених обставин. Зазначені письмові докази є чіткими, узгоджуються між собою та в адміністративних матеріалах відсутні докази, які б їх спростовували, та сумнівів в апеляційному суді не викликають. Перевіряючи оцінку вищевказаних доказів, апеляційний суд дійшов висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних за ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015. Згідно з п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року, водій транспортного засобу, відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Відповідно до ст. 40 ЗУ "Про національну поліцію", поліцією в своїй діяльності застосовуються технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Доводи ОСОБА_1 про те, що він не вживав алкогольні напої та був здивований результатом огляду, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Відповідно до матеріалів справи, саме під керуванням водія ОСОБА_1 знаходився транспортний засіб за обставин зазначених у протоколі, про що свідчать відповідні дорожні умови та обстановка, що зафіксована за допомогою камер на форменому одязі поліцейського під час зупинки автомобіля «ДЕУ», д/н НОМЕР_1 , що був виявлений на проїзній частині в місці, яке не обумовлює його тривалу стоянку, при цьому під час відеофіксації такої зупинки в салоні вказаного автомобіля та біля нього більше ніхто не знаходився, окрім самого ОСОБА_1 , який не висловлював жодних зауважень з цього приводу, не оспорюючи той факт, що він керував означеним автомобілем під час його руху, погодившись, після огляду, з тим, що він дійсно знаходиться в стані сп`яніння. Інші доводи сторони захисту стосовно недоліків у протоколі про адміністративне правопорушення суд ставиться критично, так як зазначені недоліки не впливають на суть розгляду даної справи та не перешкоджають суду досягти завдань провадження в справі про адміністративне правопорушення, крім того останні істотно не порушують прав та свобод учасників процесу та не впливають на реалізацію ними своїх процесуальних прав та обов`язків. Приймаючи рішення, суд першої інстанції в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та достатність обрання санкції для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Під час дослідження матеріалів справи, зокрема відеозаписів події правопорушення, апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року та Інструкцій, затверджених спільним наказом МОЗ і МВС № 1452/735 від 09.11.2015 року та наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, які мали б наслідок закриття провадження у справі. Отже, при розгляді справи порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Ю. Іванченко