LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС140/16215/21

від 18.11.2022 · Адміністративна

УХВАЛА 18 листопада 2022 року м. Київ справа № 140/16215/21 адміністративне провадження № К/990/30017/22 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі №140/16215/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ-К» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, установив: 24 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВДТ-К» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати: - податкове повідомлення-рішення № 0071810710 від 25 листопада 2021 року про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДФО (військового збору) на суму 4 672,51 грн, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4 540,35 грн та пені в розмірі 132,16 грн; - податкове повідомлення-рішення № 0071820710 від 25 листопада 2021 року про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДФО (військового збору) на суму 518,80 грн, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 504,30 грн та пені в сумі 14,50 грн; - податкове повідомлення-рішення № 0077910701 від 15 грудня 2021 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 850 409,50 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1 706 470 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 143 939,50 грн; - податкове повідомлення-рішення № 0077900701 від 15 грудня 2021 року про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 316 267,60 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 287 516 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 28 751,60 грн; - податкове повідомлення-рішення № 0077880701 від 15 грудня 2021 року про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в сумі 1 582 грн за грудень 2020 року; - податкове повідомлення-рішення № 0077890701 від 15 грудня 2021 року про застосування штрафних санкцій з ПДВ в сумі 143 758 грн; - податкове повідомлення-рішення № 0078950712 від 17 грудня 2021 року про застосування штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, в сумі 680 грн.; - податкове повідомлення-рішення № 0078920712 від 17 грудня 2021 року про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДФО (військового збору) в сумі 23 194,49 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 21 336 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 858,49 грн; - рішення № 0071840710 від 25 листопада 2021 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 841,94 грн; - вимогу № Ю-0071830710 від 25 листопада 2021 року про сплату боргу (недоїмки), якою нараховано заборгованість з єдиного внеску в сумі 560,42 грн. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року, позов задоволено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задоволено частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року змінено в частині мотивів задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ-К», викладено такі в мотивувальній частині постанови апеляційного суду. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У поданій касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник зазначає пункти 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Водночас касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначених підстав для касаційного оскарження. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України); - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України). Отже у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин. Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без належного обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Крім того, посилаючись у поданій касаційній скарзі на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає про необхідність відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21 щодо застосування пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Разом з тим, викладені у касаційній скарзі доводи про необхідність відступу від висновку Верховного Суду фактично зводяться до незгоди з таким висновком, який, на думку скаржника, є неправильним, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, яка передбачена пунктом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, - ухвалив: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі №140/16215/21 - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О.О. Шишов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»