Постанова 4857 № 569/6119/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 569/6119/22 пров. № А/857/14881/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. за участі секретаря судового засідання: Приступи Р.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 вересня 2022 року (суддя Панас О.В., час ухвалення не зазначений, місце ухвалення м.Рівне, дата складання повного тексту 20.09.2022), в адміністративній справі №569/6119/22 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора УПП в Рівненській області рядового поліції Дащинського Юрія Леонідовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, про визнання дій протиправними та скасування постанови, встановив: У травні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Інспектора УПП в Рівненській області рядового поліції Дащинського Ю.Л., Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП, в якому просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії ЕAO №5390151 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Відповідач УПП в Рівненській області ДПП позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15.09.2022 відмовлено у задоволенні позову. З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є таким, що винесене з порушенням норм процесуального права і ґрунтується на неповно з`ясованих обставинах, тому є незаконним і необгрунтованим, яке підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що відсутні належні докази його вини у вчиненні порушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП щодо проїзду перехрестя вулиць на заборонений (червоний) сигнал світлофора. Також апелянт вказує, що під час винесення оскарженої постанови від 15.05.2022 року, відповідно до ст.286 КУпАП позивач хотів скористуватися правом на адвоката, однак, поліцейським не вжито жодних дій щодо надання йому можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Зазначає скаржник, що працівниками патрульної поліції було порушено порядок винесення постанови відносно позивача, однак судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 15.09.2022 повністю та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити. У засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість апеляційного розгляду справи у відсутності сторін (їх представників). Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного. Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.05.2022 року відносно ОСОБА_1 інспектором поліції Дащинським Ю.Л. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5390151 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень (а.с. 16). За змістом вказаної постанови, ОСОБА_1 в м. Рівне, вул. Симона Петлюри - Соборна (перехрестя), керуючи транспортним засобом Нуundai Veloster д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя Соборна - С.Петлюри на заборонений сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Не погодившись із винесенням вказаної постанови, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії інспектора патрульної поліції щодо зупинення ОСОБА_1 та винесення спірної постанови від 15.05.2022 року були правомірними, у зв`язку з тим, що спостерігаючи за учасниками дорожнього руху, виявив порушення правил дорожнього руху, врахував всі обставини, необхідні для розгляду справи, правомірно виніс постанову та наклав на позивача адміністративне стягнення на порушення ПДР. Суд апеляційної інстанції погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України. Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є протиправність постанови поліцейського про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері дотримання правил дорожнього руху. Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Пунктом 1.3 ПДР визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст.53 Закону України «Про дорожній рух»). Також, згідно із п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пунктом 8.7.3 «е» ПДР передбачено, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп- лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів (пункт 8.10 ПДР України). Частиною другою статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП). За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Як слідує зі змісту положень п.п.3, 8, 11 ч.1 ст.23 Закону №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Так, згідно ч.1, 2 ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, у порушенні правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Як передбачено приписами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з положеннями ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як видно зі змісту ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ч.4 ст.258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.283 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (ПІБ, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (ПІБ (за наявності) дата народження, місце проживання чи перебування); опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Відповідно до ст.40 Закону №580-VIII, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, зокрема, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Тобто положення Закону №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення. Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Колегія суддів враховує, що на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесення спірної постанови відповідач надав суду диск з відеозаписами з місця розгляду справи про адміністративне правопорушення за 15.05.2022р. (а.с. 31). Матеріалами справи підтверджується, що позивач не зупинив свій транспортний засіб у місці, визначеному пунктом 8.10 ПДР та проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги пункту 8.7.3 «е» ПДР, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності. При цьому, як видно з дослідженого судом відеозапису, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення 15.05.2022 року інспектор патрульної поліції роз`яснив позивачу його права, що передбачені статтею 268 КУпАП, суть правопорушення, було представлено водію (позивачу) відеодоказ вчиненого порушення. Судом встановлено, що ОСОБА_1 як водій транспортного засобу Нуundai Veloster д.н.з. НОМЕР_1 , погодився на розгляд справи на місці зупинки ТЗ, а також із процесуальними діями працівників поліції. Зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, винесеної щодо ОСОБА_1 в повній мірі відповідає вимогам ст.283 КУпАП, у якій зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, вірно застосовано межі санкції статті щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та вказано технічні пристрої, на які проводився відеозапис 470416. З урахуванням встановленого, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги твердження позивача щодо не вчинення ним порушення вимог ПДР України, а також щодо не реалізації йому гарантованих прав, передбачених ст.268 КУпАП, що також спростовує доводи апеляційної скарги у відповідній частині. Обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення повністю викладені в оскарженій постанові про накладення адміністративного стягнення, з якої вбачається, що гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Нуundai Veloster д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя Соборна - С.Петлюри на заборонений сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3 «е» ПДР, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП. З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наведеного правового регулювання, колегія суддів приходить до переконання про правильний висновок суду першої інстанції щодо доведеності вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що виявилось у порушення вимог п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху, а тому відповідачем правомірно притягнуто позивача до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Загалом доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суд першої інстанції врахував наявні у справі докази та норми правового регулювання у спірних правовідносинах, вірно керувався чинними нормами законодавства та дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху, які стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального права та основ процесуального права, наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому немає підстав для скасування рішення суду. Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 вересня 2022 року в адміністративній справі №569/6119/22 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора УПП в Рівненській області рядового поліції Дащинського Юрія Леонідовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку не оскаржується. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 18.11.2022 року