Ухвала КЦС ВС № 755/16248/18

Ухвала 09 листопада 2022 року м. Київ справа № 755/16248/18 провадження № 61-8022св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року в складі судді Савлук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року в складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В., ВСТАНОВИВ: У жовтні 2018 року ОСОБА_1 , заінтересована особа - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт, що має юридичне значення, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Шостка реєстраційної служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської області 09 липня 2014 року (актовий запис про народження № 253 від 03 травня 1956 року), та довідкою про звільнення серія 000166 № 76-П-07 від 16 липня 2008 року, виданою Чорнухинською виправною колонією № 23 Луганської області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Шостки Сумської області, є однією і тією самою особою. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. У травні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Волинська В. І., надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Верховний Суд ухвалою 10 червня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року. Справа надійшла до Верховного Суду. Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. У частині другій статті 389 ЦПК України вказано, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду. Підстави для виклику сторін відсутні. За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. З урахуванням категорії та складності справи, відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією в складі п`яти суддів. Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року, призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук